ѕ≥двищенн¤ конкурентноспроможност≥ нац≥ональноњ економ≥ки ”крањни за умов вступу до —ќ“
¬ажливу роль у регулюванн≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥, в подоланн≥ перепон дл¤ њњ розвитку, њњ л≥берал≥зац≥њ в≥д≥грають м≥жнародн≥ економ≥чн≥ орган≥зац≥њ, зокрема створена у с≥чн≥ 1995 року —в≥това орган≥зац≥¤ торг≥вл≥. Ќа сучасному етап≥ розвитку дл¤ ”крањни Ї важливим питанн¤ ≥нтеграц≥њ та сп≥впрац≥ на м≥жнародному ринку з високорозвинутими крањнами та крањнами, що розвиваютьс¤.
—ьогодн≥ стаЇ все б≥льш зрозум≥лим, що неможливо ефективно д≥¤ти в систем≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥, не будучи при цьому „леном —ќ“. ”крањна Ї членом дес¤тк≥в м≥жнародних орган≥зац≥й. ÷е нормально ≥ природно дл¤ великоњ Ївропейськоњ держави. Ќенормально ≥ неприродно, коли ”крањна, маючи величезний економ≥чний потенц≥ал, залишаЇтьс¤ аутсайдером щодо —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥, членство в ¤к≥й в≥дкриваЇ широк≥ можливост≥: забезпеченн¤ передбачуваного розвитку торг≥вельно-економ≥чних стосунк≥в з крањнами ™—, ÷™‘“ј, –ос≥Їю та ≥ншими потенц≥йними торг≥вельними партнерами ”крањни; забезпеченн¤ справедливого вир≥шенн¤ торговельних суперечки; зменшенн¤ тарифних ≥ нетарифних обмежень дл¤ украњнських товар≥в на св≥товому ринку; зб≥льшенн¤ ≥ зм≥ну структуру експорту; застосовуванн¤ антидемп≥нгових заход≥в та тимчасов≥ обмеженн¤ ≥мпорту.(4)
ѕ≥сл¤ того, ¤к пол≥тичне р≥шенн¤ про вступ ”крањни до —ќ“ остаточно ухвалене на найвищому р≥вн≥ ≥ прозвучало в промов≥ ѕрезидента ”крањни ¬≥ктора ёў≈Ќ ј на ¬сесв≥тньому економ≥чному форум≥ в ƒавос≥: "”крањна хоче ≥нтенсивн≥ше ≥нтегруватис¤ до св≥товоњ економ≥ки. ћи будемо добиватис¤ швидкого отриманн¤ статусу крањни з ринковою економ≥кою ≥ прискоримо вступ до —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥. ÷е завданн¤ 2005 року."(7), осв≥тньою метою маЇ стати попул¤ризац≥¤ потенц≥йних переваг, особливо п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ украњнських товар≥в, зниженню њх вартост≥ та п≥двищенн¤ р≥вн¤ житт¤. ”крањна, формуючи позиц≥ю членства в —ќ“ на переговорах, п≥шла шл¤хом використанн¤ ≥нвестиц≥йноњ модел≥ зобов'¤зань, зважено п≥д≥йшла до л≥берал≥зац≥њ доступу до ринку товар≥в та послуг, створивши тим самим умови дл¤ розвитку ринку та п≥двищенн¤ конкуренц≥њ.
√оловною умовою нац≥ональноњ конкурентноздатност≥ Ї виробництво товар≥в ≥ послуг, що в≥дпов≥дають вимогам св≥тових ринк≥в при одночасному п≥двищенн≥ реальних доход≥в населенн¤ та забезпеченн≥ зростанн¤ ефективност≥ виробництва на основ≥ використанн¤ нових технолог≥й. —ьогодн≥ у конкурентн≥й боротьб≥ виграЇ той, хто не т≥льки швидше ≥ ¤к≥сн≥ше робить нов≥ знанн¤ ≥ технолог≥њ, а ≥ швидко може вт≥лювати њх у конкретний продукт та виходити з ним на св≥товий ринок за меншу варт≥сть, п≥дтримуючи свою конкурентоспроможн≥сть.
ѕ≥д конкурентоспроможн≥стю крањни сьогодн≥ розум≥ють ступ≥нь, на ¤кому вона може за в≥льних ≥ справедливих ринкових умов виробл¤ти товари ≥ послуги, котр≥ в≥дпов≥дають вимогам св≥тового ринку, з одночасним п≥дтриманн¤м ≥ зб≥льшенн¤м доход≥в населенн¤ та здатн≥стю самогенерувати пол≥пшенн¤ своњх св≥тогосподарських позиц≥й.(6)
якщо ран≥ше вважалос¤, що так≥ показники, ¤к природн≥ й трудов≥ ресурси, внутр≥шн≥й ринок, сп≥вв≥дношенн¤ р≥вних витрат ≥ ц≥н, Ї вир≥шальними при оц≥нц≥ довгострокових перспектив крањни у св≥товому господарств≥, то нин≥ доведен≥ пор≥вн¤на в≥дносн≥сть цих показник≥в ≥ необх≥дн≥сть максимального врахуванн¤ всього комплексу стор≥н сусп≥льного житт¤. –ан≥ше надавали перевагу анал≥зу об'Їктивних фактор≥в, на основ≥ ¤ких статистично визначалос¤ становище крањни у св≥товому господарств≥. “епер основна увага прид≥л¤Їтьс¤ тому, ¤к ц≥леспр¤мован≥ д≥њ можуть впливати на майбутню ситуац≥ю. ѕри цьому небезпечно ≥мпортувати ≥ноземн≥ модел≥, хоч би ¤кими ефективними вони у¤вл¤лис¤. Ќеобх≥дно знайти ориг≥нальн≥ форми орган≥зац≥њ економ≥ки ”крањни, ¤к≥ б були пристосован≥ до соц≥ально-пол≥тичних та ≥нших њњ особливостей. ¬≥д ≥люз≥й ≥ швидких чудо-пересадок, ¤к≥ начебто вир≥шують ус≥ проблеми, довелос¤ в≥дмовитись ≥ перейти до складного комплексного анал≥зу господарських структур ≥ механ≥зм≥в регулюванн¤.
як показуЇ анал≥з, багатство природн≥х ресурс≥в, що особлив≥стю економ≥ки ”крањни, може мати й негативн≥ насл≥дки: породжуючи легк≥ форми ≥нтеграц≥њ в м≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини, це затримуЇ моб≥л≥зац≥ю ≥нших ресурс≥в -- ≥нтенсиф≥кац≥ю виробництва, науково-техн≥чний прогрес, людський фактор, на¤вн≥сть ≥нновац≥йного матер≥алу тощо.
ѕри вивченн≥ конкурентоспроможност≥ важливо враховувати гнучк≥сть ≥ маневрен≥сть економ≥ки, њњ здатн≥сть швидко реагувати на не передбачуван≥ зм≥ни у св≥товому господарств≥, ви¤вл¤ти ≥ використовувати нов≥ можливост≥ у св≥товому господарств≥, створювати нов≥ плацдарми дл¤ експанс≥њ. √нучк≥сть ≥ маневрен≥сть пов'¤зан≥ з переор≥Їнтац≥Їю, переобладнанн¤м. ѕереквал≥ф≥кац≥Їю, прискоренн¤м морального стар≥нн¤ техн≥ки, технолог≥њ, списанн¤м безперспективних витрат. ¬исока ж пристосован≥сть даЇ змогу захоплювати важлив≥ ринки, зб≥льшувати масштаби операц≥й, перекривати витрати тощо.
ƒл¤ ”крањни Ї важливим розвиток ≥нновац≥йних стратег≥й, створенн¤ ефективних ≥нструментар≥њв передбаченн¤ технолог≥чних зм≥н. Ќа нац≥ональному р≥вн≥ на технолог≥чне передбаченн¤ покладаЇтьс¤ функц≥¤, пов'¤зана з≥ стратег≥чним моделюванн¤м розвитку сусп≥льства, визначенн¤м технолог≥й майбутнього, менеджментом ≥нтелектуальноњ ≥ гуман≥тарноњ сфери. –обота з довгострокового передбаченн¤ пов'¤зана з пошуком нових сфер д≥¤льност≥, у ¤ких ”крањна маЇ гарн≥ передумови виходу на св≥тов≥ ринки, побудовою сценар≥њв проведенн¤ повного комплексу заход≥в, спр¤мованих на створенн¤ конкурентноздатних критичних технолог≥й дл¤ цих сфер, наданн¤м необх≥дних орган≥зац≥йних, наукових, ф≥нансових ≥ ≥нших вид≥в забезпеченн¤.(1)
«астосуванн¤ техн≥чних норм ≥ стандарт≥в, сан≥тарних та ф≥тосан≥тарних заход≥в у рамках правил та угод —ќ“ спри¤тиме п≥двищенню ¤кост≥ товар≥в та послуг на внутр≥шньому та зовн≥шньому ринках, розширенню виробництва, створенню нових робочих м≥сць, п≥двищенню зароб≥тноњ плати персоналу. ¬ свою чергу, це супроводжуЇтьс¤ зростанн¤м платоспроможного попиту ≥ спри¤Ї ≥нвестуванню в≥тчизн¤них п≥дприЇмств.
ѕрикладом може служити автомоб≥лебудуванн¤, що перебуваЇ уже б≥льше дес¤ти рок≥в у центр≥ уваги в≥тчизн¤них та заруб≥жних ≥нвестор≥в. –¤д проблем пов'¤заних ≥з бажанн¤м реан≥мувати в≥тчизн¤не автомоб≥лебудуванн¤ породжуЇ проблеми ≥ на внутр≥шньому ринку продажу ≥ноземних марок. « 2000 року ≥з зм≥ною пр≥оритет≥в експортноњ пол≥тики ”крањни: ур¤дом обмежено промисловий протекц≥он≥зм, запроваджено "антип≥льгову" пол≥тику, значно л≥берал≥зовано експортну д≥¤льн≥сть, особливо в план≥ тарифного регулюванн¤. омпан≥¤ ™врокар та њњ партнери Skoda i Volkswagen уже усп≥шно освоюЇ збиранн¤ автомоб≥л≥в цих марок на «акарпатт≥. Leoni AG та ¤понська компан≥¤ Yazaki випускають електропроводку дл¤ автомоб≥л≥в. –озпочато зб≥рку автомоб≥л≥в Merc edes-Benz на јвто«ј«. ѕоки що б≥льша частина ц≥Їњ продукц≥њ ор≥Їнтована на експорт. ќдним ≥з поштовх≥в стало скасуванн¤ ≥мпортного мита на комплектуюч≥ вироби та нап≥вфабрикати, машини та устаткуванн¤. Ћј« та Ћуј« повол≥ набирають виробничих оберт≥в, розпочавши випуск комплектуючих ≥ вантаж≥вок.
рањни з центральною керованою економ≥кою, до ¤ких нещодавно належала ”крањна, св≥домо захищали своњ нац≥ональн≥ економ≥ки в≥д процес≥в ≥нтеграц≥њ в структуру глобального св≥тового ринку за допомогою протекц≥он≥стських заход≥в ≥ прот¤гом останн≥х 20 рок≥в в≥дставали в≥д розвинутих крањн ¤к за р≥внем ¬¬ѕ на душу населенн¤, так ≥ за технолог≥чним укладом. —в≥това практика показала, що економ≥чний розвиток, ор≥Їнтований на зовн≥шн≥й попит, Ї об'Їктивно необх≥дним, оск≥льки п≥дприЇмства ≥ галуз≥ в≥дкритоњ нац≥ональноњ економ≥ки задл¤ виготовленн¤ ¤к≥сноњ продукц≥њ мають природну потребу в придбанн≥ передових технолог≥й (б≥льшою м≥рою -- машин та устаткувань) на св≥товому ринку. ј домогтис¤ техн≥чного переоснащенн¤ можливо т≥льки за умов достатнього надходженн¤ в крањну експортноњ валютноњ виручки.(3) –озширенн¤ обс¤г≥в торг≥вл≥ буде стимулювати св≥товий розвиток на користь кожному. —поживачам буде надано б≥льш широкий виб≥р продукц≥њ. онкуренц≥¤ м≥ж ≥мпортованими товарами та товарами м≥сцевого виробництва призведе до зниженн¤ ц≥н ≥ п≥двищенн¤ ¤кост≥. √лобал≥зац≥¤ може принести економ≥чн≥ переваги дл¤ вс≥х, у тому числ≥, дл¤ ”крањни, за умови, що на багатосторонньому р≥вн≥ будуть прийн¤т≥ в≥дпов≥дн≥ правила та зроблен≥ в≥дпов≥дн≥ кроки, спр¤мован≥ на ≥нтеграц≥ю ”крањни до системи св≥товоњ торг≥вл≥.
¬» ќ–»—“јЌј Ћ≤“≈–ј“”–ј
1. √альчинський ј.—., √еЇць ¬.ћ., ≥нах ј. ., —еминоженко ¬.ѕ. ≤нновац≥йна стратег≥¤ украњнських реформ - .: «нанн¤ ”крањни, 2002. -336 с.
2. ћайЇр ƒж.ћ., ќлесневич ƒ. ћ≥жнародне середовище б≥знесу: онкуренц≥¤ та регулюванн¤ у глобальн≥й економ≥ц≥ / ѕереклад з англ.: ќлесневич ƒ., ќлесневич ќ. - .: Ћиб≥дь, 2002. - 703 с.
3. ћельник “. “енденц≥њ розвитку м≥жнародних торговельних в≥дносин та зовн≥шнього сектору ”крањни / ≈коном≥ст, 2004, є11, с. 52-55.
4. ќсика —.√., ѕ¤тницький ¬.“. —в≥това орган≥зац≥¤ торг≥вл≥ / 3-Ї виданн¤, перероблене ≥ доповнене. - .:" .≤.—.", 2005. - lii, 514 с.
5. —елютина —. Ћучшие дни впереди / орреспондент, 3 июн¤ 2004, с.28.
6. ‘≥л≥пенко ј.—., –огач ќ.≤., Ўнирков ќ.≤. —в≥това економ≥ка: ѕ≥дручник / 2-е виданн¤. - .: Ћиб≥дь, 2001. - 582 с.
7. ѕ–ќћќ¬ј ѕрезидента ”крањни ¬≥ктора ёў≈Ќ ј на ¬сесв≥тньому економ≥чному форум≥ в ƒавос≥
—в≥това орган≥зац≥¤ торг≥вл≥
Trade Organizati World on (WTO )
http:// www. wto.org/