«агальна схема анал≥зу банк≥вського прибутку
ѕрибутков≥сть комерц≥йного банку залежить в≥д багатьох фактор≥в ¤к внутр≥шнього, так ≥ зовн≥шнього характеру. Ќайважлив≥шими внутр≥шн≥ми факторами Ї обс¤г ≥ масштаби д≥¤льност≥ банку, стан та ефективн≥сть використанн¤ ресурс≥в, ¤к≥ Ї у розпор¤дженн≥ банку, р≥вень доход≥в ≥ витрат банку та њх сп≥вв≥дношенн¤.
¬≥дправною точкою дл¤ вир≥шенн¤ стратег≥чних завдань п≥двищенн¤ прибутку банку Ї побудова факторноњ модел≥, ¤ка описуЇ залежн≥сть результативного показника в≥д обраних фактор≥в. „им б≥льше фактор≥в включено у факторну модель, тим глибший анал≥з можна зробити. ѕри цьому фактори мають перебувати в пр¤м≥й функц≥ональн≥й залежност≥ з результативним показником, тобто описуватись конкретною формулою. „инники, що перебувають у стохастичн≥й залежност≥ з результативним показником, вивчаютьс¤ за допомогою корел¤ц≥йно-регрес≥йного анал≥зу. «алежн≥сть прибутку в≥д перел≥чених вище фактор≥в можна описати такою формулою:
де P - абсолютний розм≥р прибутку банку;
≥а - в≥дносна дох≥дн≥сть активних операц≥й банку;
Q - обс¤г залучених ресурс≥в банку;
H - норма обов'¤зкового резервуванн¤;
K - кап≥тал банку;
R - сума ≥ммоб≥л≥зац≥њ (вкладенн¤ в недох≥дн≥ активи);
≥п - в≥дносна витратн≥сть залучених ресурс≥в (пасив≥в);
¬у - умовно пост≥йн≥ витрати (управл≥нськ≥).
ѕри цьому в≥дносна дох≥дн≥сть активних операц≥й може бути виражена у вигл¤д≥ в≥дсотка ≥ розраховуватись за формулою:
де D - доходи банку (у вигл¤д≥ ¤к процент≥в, так ≥ ком≥с≥йних та ≥нших доход≥в);
Ad - дох≥дн≥ активи.
¬≥дносна витратн≥сть залучених ресурс≥в банку (пасив≥в) буде визначатись аналог≥чно за формулою:
де B - витрати на залученн¤ ресурс≥в; Q - обс¤г залучених ресурс≥в.
як видно з наведеноњ модел≥, основними факторами, що впливають на прибуток банку, Ї в≥дносний р≥вень дох≥дност≥ активних операц≥й банку, в≥дносний р≥вень витратност≥ за пасивними операц≥¤ми, обс¤г залучених ресурс≥в, р≥вень умовно-пост≥йних витрат банку. Ѕ≥льш≥сть з цих фактор≥в залежить в≥д зусиль банку лише частково, тобто б≥льшою м≥рою вони обумовлен≥ зовн≥шн≥ми чинниками, що д≥ють на ринку кап≥тал≥в. Ќаприклад, середн¤ дох≥дн≥сть активних операц≥й залежить в≥д р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ, попиту та пропозиц≥њ на кредитн≥ ресурси, конкуренц≥њ м≥ж банками, пол≥тики ЌЅ” тощо.
ћоже виникнути ситуац≥¤, коли дл¤ прийн¤тт¤ оптимального вар≥анта з погл¤ду дох≥дност≥ банку недостатньо ресурс≥в або п≥дн¤тт¤ в≥дсотковоњ ставки за кредитами та зниженн¤ в≥дсотковоњ ставки за депозитами обмежене певними екзогенними факторами, що д≥ють у ринкових умовах та не залежать в≥д банк≥вськоњ установи. ќтже, у стратег≥чному анал≥з≥ великого значенн¤ набуваЇ врахуванн¤ обмежувальних фактор≥в. ѕри розробц≥ стратег≥њ розвитку економ≥чноњ ситуац≥њ може бути ¤к один обмежувальний фактор, так ≥ к≥лька. јнал≥з ситуац≥њ з двома ≥ б≥льше обмежувальними факторами передбачаЇ використанн¤ метод≥в л≥н≥йного програмуванн¤. —итуац≥йний анал≥з передбачаЇ виб≥р певного р≥вн¤ окремих фактор≥в, що дають змогу отримати необх≥дний р≥вень прибутку або дос¤гти точки беззбитковост≥.
¬иход¤чи ≥з загальноњ модел≥, що описуЇ вплив фактор≥в на прибуток, можна обчислити значенн¤ окремих фактор≥в, що забезпечують необх≥дний р≥вень прибутку.