ћинуле, майбутнЇ нашого м≥ста



¬ останн≥ роки розвитку ”крањни стан еколог≥њ хвилював ≥ хвилюЇ дуже багато людей , на ¤ких розповсюджуЇтьс¤ негативний вплив нашого р≥дного середовища, що (чесно кажучи), весь час пог≥ршуЇтьс¤. “ому , на мою думку , ¤ маю ц≥лковите право голосу , щоб висловити своњ погл¤ди ≥, мабуть, запропонувати сп≥льний дл¤ вс≥х розв'¤зок ц≥Їњ надважливоњ проблеми. ƒл¤ цього не обов'¤зково знати вс≥ види рослин чи тварин, занесених до „ервоноњ  ниги, чи бути спец≥ал≥стом у сфер≥ еколог≥њ , але треба прикладати вс≥л¤ких зусиль , щоб впливати на сусп≥льство людей ≥ природи позитивно, бо це Ї реальним шл¤хом до усп≥ху в будь-¤к≥й крањн≥ у —в≥т≥, при цьому розум≥ючи важлив≥сть загального знанн¤ б≥олог≥њ ≥ еколог≥њ .

якщо людина спромагаЇтьс¤ п≥дтримати покращенн¤ природних умов дл¤ сп≥льного ≥снуванн¤ , ¤к homo sapiens , так ≥ дл¤ будь-¤ких ≥нших ≥стот , вона буде спроможна розвиватис¤ ≥ в економ≥чному , ≥ в соц≥альному, культурному план≥ . ≤нше питанн¤ , коли Ї одна людина , це буде лише малесеньким "зерн¤тком" плодючого деревц¤ в чорнозем≥ , що зможе дати њжу вже дек≥льком р≥зним створ≥нн¤м , коли вже буде п'¤ть або б≥льше "зерн¤ток", може створитис¤ ц≥лий "л≥с" плодючих, сильних (дуже важливих дл¤ вс≥х) дерев . ћи, напевно, знаЇмо , що все в нашому св≥т≥ взаЇмопов'¤зано ≥ н≥ в ¤кому раз≥ не треба це нам, люд¤м, забувати .

’очу привести дек≥лька приклад≥в про тепер≥шн≥й стан еколог≥њ в нашому м≥ст≥, а точн≥ше, - см≥тт¤ . ¬ нашому м≥ст≥ об'Їктами людськоњ неповаги Ї навчальн≥ заклади: дит¤ч≥ садочки , школи, спортивн≥ та ≥нш≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ жертвують своЇю територ≥Їю заради людей, ¤к≥ не донос¤ть своЇ особисте см≥тт¤ до контейнер≥в .

Ќеодноразово граючи вл≥тку з друз¤ми на спорт майдан≥ б≥л¤ —Ў є 11(вул.50 –ок≥в ∆овтн¤,14) , ми стикалис¤ з величезною к≥льк≥стю побутових в≥дход≥в та "виробництва" наркоман≥в , що не зважаючи на близьке розташуванн¤ школи , залишили сл≥ди своЇњ "д≥¤льност≥" . ћен≥ доводилос¤ з товаришами витрачати до тридц¤ти хвилин , щоб хоч тр≥шечки прибрати (ввечер≥ приходить багато школ¤р≥в з молодших клас≥в пограти в футбол), щоб н≥хто не потрапив у голку ногами чи руками , не пошкодив м'¤ча (бо грали з запалом ≥ не дуже звертали увагу на грунт п≥д ногами ) . ћожна сказати , що —Ў є 11 Ї найлегшим шл¤хом дл¤ людей з житлових будинк≥в, розташованих поблизу, позбутис¤ свого см≥тт¤ . „ому? “ому що легше скинути см≥тт¤ зразу неподал≥к , м≥сце ж Ї! н≥ж йти такою довгою , т¤жкою дорогою ... Ѕ≥л¤ ц≥Їњ школи вирит≥ численн≥ ¤ми , вони вже наст≥льки глибок≥ , що можна використовувати њх , ¤к рви , дл¤ фортець ≥ н≥хто не зможе њх зразу ж подолати , особливо ¤кщо вони повн≥стю заповнен≥ см≥тт¤м .¬загал≥ , створюЇтьс¤ таке враженн¤ , що багатьом люд¤м ц≥лком начхати з високоњ башти на безпеку своњх д≥тей. ≤ це не Їдиний приклад, коли школи стають жертвами поганого в≥дношенн¤ громадськост≥ .„и сл≥д комусь доводити, що громад¤ни нашого м≥ста та ≥ в ц≥лому ”крањни Ї "батьками" , ¤к≥ св≥домо нехтують здоров'¤м , вихованн¤м ≥ безпекою свого покол≥нн¤ ? ƒавайте тр≥шечки порахуЇмо , ск≥льки см≥тт¤ приблизно викидаЇтьс¤ за одну нед≥лю, м≥с¤ць , р≥к , ≥ ¤к це може впливати на наше житт¤ . ¬≥зьмемо середню с≥м'ю ,дл¤ цього ¤ запитав п'¤ть с≥мей моњх знайомих дл¤ б≥льш точн≥шоњ статистики , ¤ка викидаЇ см≥тт¤ в≥д двох до чотирьох раз≥в в нед≥лю , кожний раз см≥тт¤ маЇ вагу приблизно 3 кг , отже отримаЇмо приблизно дес¤ть к≥лограм≥в в нед≥лю (т≥льки з одн≥Їњ с≥м'њ) . ѕеремножимо на к≥льк≥сть квартир в середньому будинку (нехай це буде чотириповерховий будинок з 80 квартирами) , щоб д≥знатис¤ ск≥льки виходить- отримаЇмо 800кг см≥тт¤ в нед≥лю , 24800кг в м≥с¤ць , 297600кг в р≥к т≥льки з одного будинку! —к≥льки таких середн≥х будинк≥в в нашому м≥ст≥ ? ѕриблизно 50% всього населенн¤ м.ћарганц¤ (24тис) проживаЇ у будинках такого типу , тод≥ це виходить близько до 8тис будинк≥в - 6400кг в нед≥лю , 298400кг в м≥с¤ць , 23808800кг см≥тт¤ в р≥к , на мою думку, це жахлива цифра (це т≥льки 50%населенн¤, ¤кщо брати взагал≥, ми отримаЇмо 4761600 кг) , тод≥ куди йде ц¤ надзвичайно величезна маса см≥тт¤? ’то звик мандрувати поњздом ≥з ћарганц¤ до Ќ≥копол¤ може побачити зл≥ва величезний см≥тник в≥дход≥в , см≥тник , що займаЇ м≥сце чудового соснового бору , що колись р≥с там , тепер там мертва зона , ¤ка годитьс¤ т≥льки дл¤ см≥тт¤, це м≥сце безпл≥дних , втрачених земель з запахом гнилл≥ , смерт≥ ≥ смутку... “ак, це дуже сумно , ≥ ¤ не переб≥льшую, коли кажу, що м≥сце втрачене , його вже не повернути , треба не дозвол¤ти знову даруванн¤ багатих земель на поњданн¤ т≥льки ≥з-з≥ того , що ми не бачимо ≥ншого виходу ,≥ не вбачаЇмо в цьому нашу провину , це наша проблема ,≥ т≥льки ми можемо з нею справитись , ≥ т≥льки нам страждати в≥д насл≥дк≥в.

я вважаю зайвим нагадувати люд¤м про стан нашого м≥ста , наск≥льки воно "чисте", один з моњх приклад≥в - це т≥льки сота, тис¤чна частка . ћожна доводити м≥с¤ц¤ми , привод¤чи численн≥ факти , але дл¤ цього потр≥бна бути ц≥ль . яка мета еколог≥њ ? Ќайголовн≥ша мета еколог≥њ - спри¤ти позитивному розвитку екосистеми в ц≥лому , вивчаючи насл≥дки зм≥н природних умов , взаЇмозв'¤зок м≥ж живими тваринами , зупин¤ти деградац≥њ земл≥ на «емл≥ . ÷е дуже важко , особливо коли люди не до к≥нц¤ розум≥ють , наск≥льки важлива њхн¤ допомога .

≈колог≥чна проблема в наш≥й крањн≥ бере початок з осв≥ченост≥ людей : њхнього розум≥нн¤ зв'¤зку людина-природа-сусп≥льство , з розум≥нн¤ своЇњ особистоњ важливост≥ дл¤ людей , треба казати соб≥ "я-частина цього ¬сесв≥ту , ≥ ¤кщо я можу зробити щось корисне дл¤ себе ≥ людей - я це можу " ; треба розум≥ти , ¤ке м≥сце займаЇ наше державне кер≥вництво в нашому житт≥ ,необх≥дно розгл¤дати державну верх≥вку , ¤к групу представник≥в народу , його вол≥ ≥ бажань . “реба вс≥м розум≥ти , що н≥хто не збираЇтьс¤ вир≥шувати наш≥ проблеми, мабуть , пройде багато рок≥в перед тим , ¤к люди почнуть бачити свою в≥дпов≥дальн≥сть , це ¤к зв'¤зок у природ≥ : ¤кщо викинути ¤кийсь найменший ланцюг , вс¤ система розвалитьс¤ , розщепитьс¤ на невелик≥ системи , хаотично розташованих . “ому привертаю загальну увагу до ц≥Їњ проблеми ≥ закликаю прийн¤ти участь в усп≥шному збереженн≥ гармон≥њ людини ≥ св≥ту.

«в≥сно , в нашому м≥ст≥ катастроф≥чно не вистачаЇ урн, нових машин дл¤ транспортуванн¤ дл¤ см≥тт¤ до см≥тнику . я запитав одного з роб≥тник≥в житлово-комунальноњ адм≥н≥страц≥њ , вони сказали , що њм дуже важко працювати без в≥дпов≥дних фонд≥в , не вистачаЇ грошей нав≥ть на п≥дтриманн¤ належного збиранн¤ см≥тт¤ по всьому м≥ст≥ , ≥ багато раз≥в приходитьс¤ обирати один з вар≥ант≥в : в≥дремонтувати д≥м , чи полагодити урни , щоб не було розкидано так багато см≥тт¤ по району . јле не все так погано , наприклад , три м≥с¤ц≥ тому м≥сцева влада купила нову машину дл¤ см≥тт¤ ≥ тепер проблем в район≥ не повинно бути .

який може бути вих≥д з ц≥Їњ кризовоњ ситуац≥њ? ѕо-перше , можна ввести в≥дпов≥дальн≥сть кожного житлового за точну площу земл≥ , розташованого навколо будинку . якщо люди не будуть збирати см≥тт¤ , вони повинн≥ будуть сплачувати штраф, маленький , але це буде в≥дчутна р≥зниц¤ : краще буде прибрати територ≥ю. ѕо-друге , господарству , в≥дпов≥дальному за см≥тт¤ , конче необх≥дна зм≥на ус≥Їњ технолог≥њ переробки см≥тт¤ , час побудувати нову сучасну переробну станц≥ю , запорукою усп≥ху стане використанн¤ людьми "розд≥льного" см≥тника , де паперов≥ в≥дходи йдуть у паперовий в≥дд≥л , пластиков≥ - у пластиковий ≥ т.д. ”сп≥х такого в≥дношенн¤ до см≥тт¤ можна побачити у багатьох крањнах : япон≥њ , —Ўј , ‘ранц≥њ , Ќ≥меччин≥ , особливо у  итањ , де переробка см≥тт¤ на корисну сировину дл¤ виробництва товар≥в Ї одн≥Їю з головних галузей у крањн≥ . ƒл¤ цього , на мою думку , треба ввести плату за см≥тт¤ кожн≥й людин≥ , плату , ¤ка може бути маленькою , але ¤ка зможе платити зарплатню роб≥тникам ≥ при цьому платити за нов≥ побудови ( ¤к≥ можна побудувати у кредит) , ¤кщо брати з району або з будинку . Ќаприклад , ¤кщо з п≥д'њзду 4-поверхового будинку (приблизно 12 квартир) брати плату у сум≥ 24грн в м≥с¤ць (2грн з квартири в м≥с¤ць з квартири ) , ск≥льки таких п≥д'њзд≥в в будинку : 5-7 , тод≥ разом з одного будинку - 144грн в м≥с¤ць. ћайже повна зарплатн¤ , тепер у¤в≥ть соб≥ ск≥льки таких будинк≥в в нашому м≥ст≥ ≥ тепер у¤в≥ть , що б≥льше не буде проблем з см≥тт¤м , ви без проблем будете виносити см≥тт¤ з хати (кожний будинок повинен мати свою особисту урну ) , не проход¤чи велик≥ дистанц≥њ . ≤ можна прийти до цього без втручанн¤ ≥ "допомоги" ѕарламенту чи ѕрезидента , т≥льки своњми зусилл¤ми , незалежно .

Ќа м≥й погл¤д , на сучасному розвитку нашоњ держави ≥ сусп≥льства ц≥лком можливо поЇднати в≥льний пот≥к демократичних ≥дей . «араз в наш≥й крањн≥ пер≥од , коли дл¤ усп≥шноњ демократизац≥њ житт¤ людей необх≥дно "дозвол¤ти" люд¤м самост≥йно приймати р≥шенн¤ . ƒл¤ цього не обов'¤зково створювати закони , це р≥шенн¤ повинно бути прийн¤те самими людьми , за рахунок њхньоњ осв≥ченост≥ ≥ впевненост≥ у своњх правах . я вважаю , що б≥льш≥сть закон≥в , прийн¤тих ¬ерховною –адою , не виконуютьс¤ ≥з-за того , що самим люд¤м не ц≥каво або вони не в змоз≥ детально њх розгл¤нути . ÷е в≥дбуваЇтьс¤ тому що люди не виказують достатньо зац≥кавленост≥ ≥ не приймають пр¤моњ участ≥ в управл≥нн≥ своЇњ держави. ѕот≥к нових, чистих , прозорих ≥ чесних ≥дей - це н≥би крововливанн¤ в слабкий "орган≥зм" ”крањни . ћи повинн≥ розум≥ти , що це наша в≥дпов≥дальн≥сть зробити все , щоб "вил≥кувати" нашу державу , особливо з розвитком економ≥чних, культурних, пол≥тичних в≥дносин з розвинутими державами , в≥льним висловленн¤м будь-¤коњ рел≥г≥йноњ в≥ри . ƒепутати приход¤ть ≥ зникають , але народ залишаЇтьс¤, так само залишаютьс¤ вс≥ невир≥шен≥ проблеми ≥ болюч≥ питанн¤ . ƒе¤к≥ пол≥тологи припускають , що потр≥бно , щоб зм≥нилос¤ дек≥лька покол≥нь "народних обранц≥в" перед тим , ¤к ”крањна стане демократичною державою . јле мене не дуже рад≥Ї новина , що ¤ вже не побачу це "¤сне" майбутнЇ ”крањни, або нав≥ть моњ д≥ти ? “ому ¤ хочу зробити все можливе ≥ неможливе , щоб знати, що зробив все що м≥г , може наше щасливе майбутнЇ не так вже далеко , ¤к де¤к≥ вважають? “ому наш≥ ≥дењ в≥д≥грають найзначн≥шу ≥ найважлив≥шу роль , вони Ї "фундаментом" , цеглиною дл¤ демократ≥њ . Ќ≥хто з "неукрањнських" не буде в≥ддавати грош≥ чи прохати нас зм≥нити наш ур¤д , стати осв≥ченими , незалежними , в≥льними ≥ не залежати в≥д людей , ¤к≥ зараз контролюють п≥д звучними назвами своњх корупц≥йних орган≥зац≥й! «в≥сно, не все так добре на арен≥ в≥льного висловленн¤ своњх погл¤д≥в чи факт≥в . ƒоказом цього можуть бути, на жаль, довол≥ численн≥ приклади ,¤к в ”крањн≥ , так ≥ в Ѕ≥лорус≥њ ≥ –ос≥њ численних вбивств пров≥дних журнал≥ст≥в , ¤к≥ могли б продовжувати свою д≥¤льн≥сть ≥ просв≥щати людей через своњ статт≥ або зв≥ти. я м≥ркую , не дл¤ цього наш≥ прад≥ди билис¤ ст≥льки стол≥ть проти гн≥ту ≥ тотального контролю над украњнськими земл¤ми ≥ людьми , щоб зараз наша крањна не змогла "вил≥куватис¤" . ƒуже довго ”крањна була не в змоз≥ ц≥лком розвиватис¤ , але зараз ¤краз той момент , коли треба "розправити плеч≥" ≥ йти вперед , не зупин¤ючись .



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму



Hosted by uCoz