Роздуми про психологію підростаючого покоління та охорону природи в умовах екологічної кризи
...Просіть - і буде вам дано,
Шукайте - і знайдете,
Стукай те - і відчинять вам...
Євангеліє від Св. Матвія
розділ 7, вірш 7
Ноосфера - це стан екологічної свідомості людства. Якщо звернути увагу на окремого індивідуума, то будь-яка дія, кожне слово, думка впливають на стан інших людей, на всю планету. В ноосфері відбувається обмін енергіями та інформацією, де кожна людина виконує свою роль для блага всього суспільства. Тут емоції, думки виплескуються в загальне поле Землі, змінюючи його, і чим нижчий духовний рівень людини чи великої групи людей, тим гірше всій системі.
Життя за своєю формою інформаційно-матеріальне. Інформація - це різні види енергії у формі полів, а матерія речовини: білки, нуклеїнові кислоти і т.д. Сама людина - великий згусток інформації. Вона випромінює різну за якістю енергію: негативну, яка викривлює, спотворює простір, приводить до конфліктних ситуацій, і позитивну, яка несе любов, доброту, щастя.
З іншого боку, природа - єдина інформаційна система, а людина - частинка її. Будь-які порушення відбиваються на життєдіяльності усіх людей, де б вони не знаходилися. Світ побудований на законах гармонії у всьому.
Природа і людина. Сьогодні в цих словах більше роз'єднуючого, ніж консолідуючого. Все більша прірва виростає між ними. Кожна людина відчуває конфлікт на собі, але чомусь мало пов'язує його зі своєю діяльністю, особливо коли вплив її на довкілля носить непрямий характер.
Запитаємо в пересічного українця, що він знає про причини сучасного стану свого здоров'я, довкілля, соціально-економічного становища? Винного виявлять у рамках політичних понять. Про силу думки людської, як правило, не згадують. Хоч саме думки формують нормальні взаємини між природою та людиною. Все це знаходиться у площині єдиного енергетичного та інформаційного поля Землі-Ноосфери. Наука вже не заперечує, що думка матеріальна, що вона має велику будівельну і руйнуючу силу. Колись відома провидиця Ванга говорила: "Якби всі люди Землі змогли одночасно протягом однієї хвилини подумати про те, як захистити довкілля, то вся планета очистилася б від негативної енергії, від різного бруду". Досліджено, що будь -яка структура від впорядкованого розміщення молекул у кінцевій стадії приходить до хаотичного. Так, будинок, в якому проживають люди, не так часто вимагає ремонту і повільніше руйнується, ніж той, в якому рідко хто буває.
Свідомість, в тому числі й екологічну, у підростаючого покоління формує попереднє. Відповідно, правила виховання, батьківська освіта, що передані від попередніх поколінь, повинні з незначними змінами передаватися дітям.
Але тут у цей процес втручається науково-технічний прогрес. Явище технізації, електронно-комп'ютерні технології домінують над гуманізацій- ними, духовними процесами, розриваючи і так слабкі зв'язки між людським суспільством і довкіллям. До чого привів такий стан речей ми помічаємо, але, на жаль, не усвідомлюємо глибину його небезпеки, і тому боротьба якщо і ведеться, то тільки з наслідками дисгармонії, а не її причинами.
У ХХ столітті Порфирій Іванов методами Христа намагався довести людям важливість єднання людини з природою. Дійсно, він створив та реалізував програму оздоровлення "Дєтка", залишив багато учнів та послідовників свого вчення, але в масах воно не набуло ніякого поширення. Бо роботу проводив цілитель з дорослими людьми, у яких свідомість, характери вже сформовані, тому перебудова мислення відбувається важко. Багато хто сьогодні звинувачує цю людину у сектантстві.
Інша справа - початкова та середня освіта. Дитячий садок, школа - ось де повинен починатись екологічний освітній прогрес. На жаль, екологічна освіта в шкільній програмі поки що не є пріоритетною. Чи влаштовує такий стан речей свідомість сучасної молодої людини? Мабуть, ні. Можливість зрозуміти себе частинкою живої природи більша у людини з невеличкого міста чи села, Тут ближче до всього живого, більше можливостей спілкування з ним. А потенціал духовності, бажання мати освіту в українців дуже великі.
Всі ми з нетерпінням чекаємо позитивних змін у природі, у підручниках і, навіть, на своєму подвір'ї. Але суттєве покращення відбудеться тільки тоді, коли в більшості людей буде сформована екологічна свідомість, а діяльність базуватиметься на екологічному мисленні. Ці властивості людського буття формуються на моральних засадах та духовних цінностях, які виробило суспільство за багато століть. Вони добре проявляються тільки в період економічної, екологічної стабільності, високої культури людей та доступної освіти. Вуличне оточення дитини, негативний вплив засобів масової інформації, недостатня кількість друкованої продукції з екологічним змістом не сприяє виробленню в школяра екологічної свідомості.
Охорона природи - практичне спрямування людської екологічної діяльності. В усіх шкільних програмах це питання висвітлено досить добре. Але без урахування екологічної кризи в конкретних регіонах України. Досить часто поняття екологія та охорона природи ототожнюються учнями, а природоохоронні заходи проводяться епізодично у вигляді різних масових свят. Насправді ж, прагнення допомогти природі приходить до кожної дитини через підсвідомість самостійно, в різний час, воно дуже індивідуальне. Два приклади говорять самі за себе. Під час проведення екскурсії на екологічну стежину вияснилося, що один з учнів самостійно організував власну екологічну стежину. Він вибрав ділянку території біля лісового масиву, розвісив шпаківні, провів природоохоронні заходи. А інший, - під впливом біологічних олімпіад, в яких брав участь, організував гурток юних дослідників природи, залучивши до нього молодших дітей. І хоча ця ідея не була завершена, за браком педагогічного досвіду, поштовх в екологічній свідомості все ж відбувся. Під впливом подібних подій, спілкування з любителями природи багато школярів вдома створюють власні живі куточки. Яких тільки тварин та рослин вони не утримують. Стимулюють ці процеси пересувні зоопарки, різного роду виставки тварин, рослин, навіть картини художників мають вплив на психіку людей. Один нерадивий учень, побувши в кабінеті директора школи, угледів там акваріум з рибками. Через деякий час він вже розповідав, що купив і доглядає набагато красивіших рибок. З таких невеликих, малопомітних життєвих епізодів, складається механізм подальшої взаємодії людини з довкіллям, формується екологічна культура, синтезуються елементи доброти, турботи про ближнього.
Збільшивши масштаби проблеми, яка розглядається, можна впевнено сказати, що у світі сьогодні приділяється багато уваги екології. Вона викладається в різних навчальних закладах. Починаючи з раннього дитячого віку. За останні роки було надруковано багато науково-популярної, публіцистичної літератури, знято телефільми й розроблено рекомендації еколого освітнього змісту.
Людство намагається сформувати у молодого покоління новий екологічний світогляд. Стандартній освіті - новий зміст. У нашій державі розроблено програми й концепції розвитку екологічної освіти й виховання. Активно розвивається як формальна освіта так і неформальна. Для того, щоб реалізувати ці задум, необхідно пам'ятати, що в екології є первинним, тобто які дії повинна виконувати людина першими, щоб досягти мети. В Біблії говориться, що :...першим було слово, і слово було у Бога, і слово було Бог". А в екологічній освіті та вихованні першою є екологічна свідомість або хоча б зачатки її. Народна мудрість говорить: "Сім разів відміряй і тільки один раз відріж". Стосовно природи це має звучати так: "Не зашкодь! Спочатку подумай, а потім роби, Передбачай наслідки своєї діяльності". Екологічна свідомість має формуватися від народження людини, розвиватися і зберігатися все життя сама по собі. Бо ж людина скільки живе, стільки й вчиться. Але все це повинно бути під контролем та на науковій основі. Така свідомість розвивається у дитини в двох напрямах: формально - прямим навчанням і неформально - під впливом умов довкілля та суспільства, в результаті виникнення різних ситуацій у процесі діяльності. Домінує, звичайно, другий напрямок, бо це ближче до життя, а сам процес навчання носить дещо абстрагований характер. Процеси абстрагування яскраво розвиваються в кінці шкільного періоду. У дитини найбільш емоційні переживання, події відбуваються в ранньому віці. Різні спогади, що виникають у пам'яті, пов'язані з якимись природними явищами. У цей період і закладаються моральні й емоційні цінності: любов до природи, бережливе ставлення до неї, співчуття, прагнення допомогти їй.
Не слід забувати, що психіка у школяра формується в умовах екологічної кризи, кризи моральності, духовного й екологічного занепаду, втрати християнських цінностей. Молодь зустрічає у своєму житті більше негативного, ніж позитивного. Тому формальна екологічна освіта без наявної екологічної свідомості має лише декоративний характер. Бо все, чому навчали та виховували, має підтверджуватися на практиці. У свідомості дитини сьогодні провідну роль відіграє телебачення, де панує культ руйнування, знищення життя. Телепередач екологічного змісту дуже мало, та й ті, що демонструються, іноземного виробництва, мало відповідають умовам України. За результатами анкетування, телепередачі екологічного змісту переглядає 1-2 учні з класу у старшій школі і зовсім не дивляться учні молодших класів, бо мало розуміються на цьому, (відчувається брак екологічної освіти). Телереклама має синтетичний зміст, а екологічну демонструють тільки чомусь перед різними виборчими кампаніями. Сільські школярі тісніше пов'язані в житті з довкіллям і мають глибшу екологічну свідомість, але з іншого боку - недостатню екологічну освіту, в основному з соціально-екологічних причин.
Як діяти, щоб любов та краса зберегли світ?
Починати необхідно з того, що є найближчим до людини, - з сім", з двору, з садиби, з вулиці, де живеш. Якщо у власному домі та на подвір'ї порядок, і до цього залучаються діти, бачать результати своєї діяльності, то в їх душах вже закладено почуття прекрасного. Дитина потім все буде робити так, як у себе в будинку чи на своїй вулиці.
Ще одним засобом впливу на свідомість може бути агітаційна реклама у вигляді плакатів, стендів у різних місцях. Така наглядна агітація діяла в минулому досить ефективно на всіх людей. Є вона й сьогодні на підході до місць відпочинку. На околицях лісів і т.д. Ідучи до лісу за природними дарами чи відпочиваючи, в будь-якої людини, а особливо дитини. найбільше фіксується в пам'яті те, що зображено на даному інформаційному полі. Звичайно, ці стенди за дизайном дуже поступаються рекламним плакатам політичного спрямування чи тим, що рекламують алкоголь чи цигарки. Але все в руках людини. Необхідно серед дітей проводити конкурси плакатів природно-охоронного спрямування, а лісництвам, екологічним організаціям втілювати дитячі ідеї в життя. Такі дії, завдяки особливостям психіки дитини, будуть мати подвійний ефект.
Не менш важливим є активна пропаганда здорового способу життя. Завдяки цьому досягаються такі цілі: а) покращується особисте здоров'я, б) здійснюється позитивний вплив на формування екологічного мовлення, в) закладаються основні моральні цінності. Приклад повинні подавати батьки дитини, вчителі, інші люди, зацікавленою в цьому має бути і держава, але чомусь телепростір, заповнений героями, які вживають алкоголь, палять, використовують нецензурну лексику, їх вчинки далекі від реального життя. У друкованих засобах масової інформації ситуація краща, але ж вони або малодоступні для дитини, або не цікаві для сприйняття, бо культ сили та грошей з телебачення витіснив із свідомості дітей благодійну силу друкованого слова.
У скрутні часи людина завжди зверталася за допомогою до церкви. Допомога ця була духовною. Бо нормальна екологія людини в суспільстві - жити за основними християнськими завітами. І хоча церква відділена від держави, ігнорувати її вплив та значення у формуванні християнських цінностей у дитини не можна. Вплив є. Це і недільні школи, відзначення великих релігійних свят, на яких завжди присутні діти, читання відповідної літератури, адже в Біблії є багато посилань на екологічну тематику. Наприклад, притча "Про сіяча та насіння". Треба тільки вміти розуміти текст цієї Великої книги.
Потужний вплив на психологію дитини мають діючі екологічні стежки. Створюються вони в основному руками дітей під керівництвом дорослих. Це мінінаціональні парки чи заказники, де кожна дитина може себе відчути відповідальною за будь-який куточок життя, де можливе цілеспрямоване втручання у процеси, що там відбуваються, та активний захист цієї території. Населення (якщо стежина в межах або недалеко від населених пунктів) необхідно привчати до існування такої форми заповідної території. Вплив стежин на свідомість дітей непоказний, він реальний.
У кожному районі чи місті є місцевий природно-заповідний фонд (пам'ятки природи, парки, заказники, музеї та ін.). Він теж в житті людей відіграє не останню роль. У засобах масової інформації його повинні висвітлювати. Школярі, в першу чергу, повинні знати рідкісні, зникаючі, ендемічні види рослин, тварин, грибів свого краю. Для цього необхідно, щоб бібліотеки, школи, вчителі, учні мали екземпляри Червоної книги України. Помічено, що при відповідній роботі саме споглядання цього матеріалу викликає в очах учня хороший блиск, захоплення, цікавість.
В школі питання екологічної освіти розглядаються тільки в практичній площині. До кожного уроку можна знайти матеріал екологічного спрямування, створити екологічну ситуацію чи просто вказати, яке вона має природоохоронне значення. Різні гасла (запис на дошці) супроводжують весь урок:
Бережи Природу - колиску нашу! (5,6,7,10,11 класи)
Здоров'я - найвище благо! (8-9 класи)
Немає нічого важливішого за здоров'я! (8-9 класи).
Привітання з учнями може мати різні варіанти:
Доброго здоров'я тобі, Природо! (5,7,10,11 класи).
Доброго здоров'я усім людям! (8-9 класи).
Доброго здоров'я, випускники! (11 клас).
Естетичний вплив (стіл учителя) забезпечують:
композиція з природного матеріалу:
сухий букет;
живі кімнатні рослини, що квітнуть.
Ці маленькі секрети активізують процес навчання, діючи на підсвідомість дітей.
На розвиток екологічної свідомості великий вплив має світогляд, основи моральності. Особливо це важливо для підлітків. У дітей цього віку виникає гостра потреба розібратися в різноманітності навколишнього світу, з'ясувати для себе сенс життя. Найхарактернішим у даному відрізкові часу є ставлення до людей, до природи, власна поведінка. Передумовою для формування світогляду є понятійне мислення і рівень розвитку мотивації. У зв'язку з цим розширюється коло пізнавальних запитів та інтересів, поглиблюється їх зміст, орієнтація. Тому, будь-яка інформація для підлітка має фундаментальне значення, але тут про пріоритетність екологічної інформації доводиться тільки мріяти. Є випадки, коли діти не мають визначеного світогляду чи стійкої позиції, але проявляють елементи екологічної ідейності. Очевидно тут має місце певний розрив між навчанням і практикою екологічного виховання. Тому вчителю необхідно працювати з усіма учнями, не виділяючи нікого, не роблячи пріоритетів. Екологічна свідомість та мислення в однаковій мірі необхідне усім суб'єктам навчального процесу. І тільки потім людина буде робити свій вибір; кому художником стати, а кому природоохоронцем.
Стійка психологічна та екологічна позиція важко встановлюється, бо повсюди, навкруги себе, молодь сприймає в основному негативні явища, в тому числі й екологічного змісту. Позитив часто буває відсутній. Але й вплив негативних емоцій не слід скидати з рахунків. Іноді, спостерігаючи, як вмирає десь частинка природи чи наслідки безгосподарності, у дитини виявляються почуття жалю, неусвідомленої тривоги за завтрашній день, співчуття. І тоді рука сама тягнеться на захист всього живого, проявляються елементи самосвідомості.
Моральні якості повинні співіснувати поряд з науковими та соціальними. Спеціальні психологічні дослідження свідчать про те, що навіть найскладніші моральні поняття про обов'язок, відповідальність, власну гідність починають чітко усвідомлюватися тоді, коли дитина має тісніший практичний зв'язок з природою, бо увесь час знаходиться ближче до неї. Найбільш це відчувається у дітей, які проживають у сільській місцевості.
Мораль, світогляд, практична діяльність завжди поєднуються, не завдаючи шкоди довкіллю. Такі абстрактні, на перший погляд, речі суттєво зменшують техногенне навантаження на природу.
Вплив суспільної екологічної свідомості на довкілля різноплановий та могутній. Він відчутний на всіх етапах людської діяльності. У глобальних масштабах техногенний вплив не буде надмірним при наявності механізмів балансування.
Темпи заміни природних екосистем на штучні сповільнюються, більше різних видів пристосовуються до штучних умов у екосистемах. Сьогодні у багатьох країнах спостерігається зворотний процес - збільшення заповідних територій за кількістю та площею. У розвинених країнах Європи площа природоохоронних територій збільшилася з 9% до 12-17%. Це все результат екопсихології, сформованої у керівництва країн. Внаслідок цього природоохоронні партії та рухи звертають більше уваги на ці проблеми, парламенти через бюджет збільшують асигнування на екологічні проекти, і все це відбувається під впливом зростаючої екологічної свідомості у людей. Посилюється діяльність природоохоронців у засобах масової інформації. Все більше виробляється екологічно чистої продукції в харчовій та інших галузях промисловості, зелені знаки на упаковках товарів стають звичайним явищем.
Спеціальні служби контролюють стан ближнього та дальнього космосу. З часом відпаде "необхідність" у революціях, переворотах, дрібних та великих військових конфліктах. Використовуючи екологічну свідомість, людство навчиться здійснювати профілактику захворювань та лікувати хвороби. Проблема голоду не загрожуватиме Африці та Азії. Зросте середня тривалість життя. Не буде шансів у наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління. Вивчення та дотримання біосферичних законів забезпечить гармонію між усіма компонентами Ноосфери. Все велике починається з малого: з клітини - організм, з популяції - вид, на основі мікроеволюції відбуваються макроеволюцій ні процеси.
Для підростаючого покоління в умовах екологічної кризи найважливішим сьогодні є:
знати та дотримуватися чинного законодавства;
прагнути здобувати екологічну освіту;
проводити природоохоронні заходи:
бути активними патріотами своєї держави.
Сила життя в порівнянні з розумом безсмертна.
Література
1.Алєксєєва М.І. Психологія ранньої юності. - К.: Знання, 1971.
2.Біблія. - Місійне товариство "Нове життя Україна". Кемпус Крусейд фор Крайс. - К.: Україна, 1992.
3.Білявський Г.О., Фуру дуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екологічних знань. - К.: Либідь, 2000.
4.Червона книга України .- Екологічна група "Печеніги". - Харків: Торсінг, 2002.
5. Матеріали періодичної преси.