–оздуми про психолог≥ю п≥дростаючого покол≥нн¤ та охорону природи в умовах еколог≥чноњ кризи



...ѕрос≥ть - ≥ буде вам дано,

Ўукайте - ≥ знайдете,

—тукай те - ≥ в≥дчин¤ть вам...

™вангел≥Ї в≥д —в. ћатв≥¤

розд≥л 7, в≥рш 7

Ќоосфера - це стан еколог≥чноњ св≥домост≥ людства. якщо звернути увагу на окремого ≥ндив≥дуума, то будь-¤ка д≥¤, кожне слово, думка впливають на стан ≥нших людей, на всю планету. ¬ ноосфер≥ в≥дбуваЇтьс¤ обм≥н енерг≥¤ми та ≥нформац≥Їю, де кожна людина виконуЇ свою роль дл¤ блага всього сусп≥льства. “ут емоц≥њ, думки виплескуютьс¤ в загальне поле «емл≥, зм≥нюючи його, ≥ чим нижчий духовний р≥вень людини чи великоњ групи людей, тим г≥рше вс≥й систем≥.

∆итт¤ за своЇю формою ≥нформац≥йно-матер≥альне. ≤нформац≥¤ - це р≥зн≥ види енерг≥њ у форм≥ пол≥в, а матер≥¤ речовини: б≥лки, нуклењнов≥ кислоти ≥ т.д. —ама людина - великий згусток ≥нформац≥њ. ¬она випром≥нюЇ р≥зну за ¤к≥стю енерг≥ю: негативну, ¤ка викривлюЇ, спотворюЇ прост≥р, приводить до конфл≥ктних ситуац≥й, ≥ позитивну, ¤ка несе любов, доброту, щаст¤.

« ≥ншого боку, природа - Їдина ≥нформац≥йна система, а людина - частинка њњ. Ѕудь-¤к≥ порушенн¤ в≥дбиваютьс¤ на життЇд≥¤льност≥ ус≥х людей, де б вони не знаходилис¤. —в≥т побудований на законах гармон≥њ у всьому.

ѕрирода ≥ людина. —ьогодн≥ в цих словах б≥льше роз'Їднуючого, н≥ж консол≥дуючого. ¬се б≥льша пр≥рва виростаЇ м≥ж ними.  ожна людина в≥дчуваЇ конфл≥кт на соб≥, але чомусь мало пов'¤зуЇ його з≥ своЇю д≥¤льн≥стю, особливо коли вплив њњ на довк≥лл¤ носить непр¤мий характер.

«апитаЇмо в перес≥чного украњнц¤, що в≥н знаЇ про причини сучасного стану свого здоров'¤, довк≥лл¤, соц≥ально-економ≥чного становища? ¬инного ви¤вл¤ть у рамках пол≥тичних пон¤ть. ѕро силу думки людськоњ, ¤к правило, не згадують. ’оч саме думки формують нормальн≥ взаЇмини м≥ж природою та людиною. ¬се це знаходитьс¤ у площин≥ Їдиного енергетичного та ≥нформац≥йного пол¤ «емл≥-Ќоосфери. Ќаука вже не заперечуЇ, що думка матер≥альна, що вона маЇ велику буд≥вельну ≥ руйнуючу силу.  олись в≥дома провидиц¤ ¬анга говорила: "якби вс≥ люди «емл≥ змогли одночасно прот¤гом одн≥Їњ хвилини подумати про те, ¤к захистити довк≥лл¤, то вс¤ планета очистилас¤ б в≥д негативноњ енерг≥њ, в≥д р≥зного бруду". ƒосл≥джено, що будь -¤ка структура в≥д впор¤дкованого розм≥щенн¤ молекул у к≥нцев≥й стад≥њ приходить до хаотичного. “ак, будинок, в ¤кому проживають люди, не так часто вимагаЇ ремонту ≥ пов≥льн≥ше руйнуЇтьс¤, н≥ж той, в ¤кому р≥дко хто буваЇ.

—в≥дом≥сть, в тому числ≥ й еколог≥чну, у п≥дростаючого покол≥нн¤ формуЇ попереднЇ. ¬≥дпов≥дно, правила вихованн¤, батьк≥вська осв≥та, що передан≥ в≥д попередн≥х покол≥нь, повинн≥ з незначними зм≥нами передаватис¤ д≥т¤м.

јле тут у цей процес втручаЇтьс¤ науково-техн≥чний прогрес. явище техн≥зац≥њ, електронно-комп'ютерн≥ технолог≥њ дом≥нують над гуман≥зац≥й- ними, духовними процесами, розриваючи ≥ так слабк≥ зв'¤зки м≥ж людським сусп≥льством ≥ довк≥лл¤м. ƒо чого прив≥в такий стан речей ми пом≥чаЇмо, але, на жаль, не усв≥домлюЇмо глибину його небезпеки, ≥ тому боротьба ¤кщо ≥ ведетьс¤, то т≥льки з насл≥дками дисгармон≥њ, а не њњ причинами.

” ’’ стол≥тт≥ ѕорфир≥й ≤ванов методами ’риста намагавс¤ довести люд¤м важлив≥сть Їднанн¤ людини з природою. ƒ≥йсно, в≥н створив та реал≥зував програму оздоровленн¤ "ƒЇтка", залишив багато учн≥в та посл≥довник≥в свого вченн¤, але в масах воно не набуло н≥¤кого поширенн¤. Ѕо роботу проводив ц≥литель з дорослими людьми, у ¤ких св≥дом≥сть, характери вже сформован≥, тому перебудова мисленн¤ в≥дбуваЇтьс¤ важко. Ѕагато хто сьогодн≥ звинувачуЇ цю людину у сектантств≥.

≤нша справа - початкова та середн¤ осв≥та. ƒит¤чий садок, школа - ось де повинен починатись еколог≥чний осв≥тн≥й прогрес. Ќа жаль, еколог≥чна осв≥та в шк≥льн≥й програм≥ поки що не Ї пр≥оритетною. „и влаштовуЇ такий стан речей св≥дом≥сть сучасноњ молодоњ людини? ћабуть, н≥. ћожлив≥сть зрозум≥ти себе частинкою живоњ природи б≥льша у людини з невеличкого м≥ста чи села, “ут ближче до всього живого, б≥льше можливостей сп≥лкуванн¤ з ним. ј потенц≥ал духовност≥, бажанн¤ мати осв≥ту в украњнц≥в дуже велик≥.

¬с≥ ми з нетерп≥нн¤м чекаЇмо позитивних зм≥н у природ≥, у п≥дручниках ≥, нав≥ть, на своЇму подв≥р'њ. јле суттЇве покращенн¤ в≥дбудетьс¤ т≥льки тод≥, коли в б≥льшост≥ людей буде сформована еколог≥чна св≥дом≥сть, а д≥¤льн≥сть базуватиметьс¤ на еколог≥чному мисленн≥. ÷≥ властивост≥ людського бутт¤ формуютьс¤ на моральних засадах та духовних ц≥нност¤х, ¤к≥ виробило сусп≥льство за багато стол≥ть. ¬они добре про¤вл¤ютьс¤ т≥льки в пер≥од економ≥чноњ, еколог≥чноњ стаб≥льност≥, високоњ культури людей та доступноњ осв≥ти. ¬уличне оточенн¤ дитини, негативний вплив засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, недостатн¤ к≥льк≥сть друкованоњ продукц≥њ з еколог≥чним зм≥стом не спри¤Ї виробленню в школ¤ра еколог≥чноњ св≥домост≥.

ќхорона природи - практичне спр¤муванн¤ людськоњ еколог≥чноњ д≥¤льност≥. ¬ ус≥х шк≥льних програмах це питанн¤ висв≥тлено досить добре. јле без урахуванн¤ еколог≥чноњ кризи в конкретних рег≥онах ”крањни. ƒосить часто пон¤тт¤ еколог≥¤ та охорона природи ототожнюютьс¤ учн¤ми, а природоохоронн≥ заходи провод¤тьс¤ еп≥зодично у вигл¤д≥ р≥зних масових св¤т. Ќасправд≥ ж, прагненн¤ допомогти природ≥ приходить до кожноњ дитини через п≥дсв≥дом≥сть самост≥йно, в р≥зний час, воно дуже ≥ндив≥дуальне. ƒва приклади говор¤ть сам≥ за себе. ѕ≥д час проведенн¤ екскурс≥њ на еколог≥чну стежину ви¤снилос¤, що один з учн≥в самост≥йно орган≥зував власну еколог≥чну стежину. ¬≥н вибрав д≥л¤нку територ≥њ б≥л¤ л≥сового масиву, розв≥сив шпак≥вн≥, пров≥в природоохоронн≥ заходи. ј ≥нший, - п≥д впливом б≥олог≥чних ол≥мп≥ад, в ¤ких брав участь, орган≥зував гурток юних досл≥дник≥в природи, залучивши до нього молодших д≥тей. ≤ хоча ц¤ ≥де¤ не була завершена, за браком педагог≥чного досв≥ду, поштовх в еколог≥чн≥й св≥домост≥ все ж в≥дбувс¤. ѕ≥д впливом под≥бних под≥й, сп≥лкуванн¤ з любител¤ми природи багато школ¤р≥в вдома створюють власн≥ жив≥ куточки. яких т≥льки тварин та рослин вони не утримують. —тимулюють ц≥ процеси пересувн≥ зоопарки, р≥зного роду виставки тварин, рослин, нав≥ть картини художник≥в мають вплив на псих≥ку людей. ќдин нерадивий учень, побувши в каб≥нет≥ директора школи, углед≥в там аквар≥ум з рибками. „ерез де¤кий час в≥н вже розпов≥дав, що купив ≥ догл¤даЇ набагато красив≥ших рибок. « таких невеликих, малопом≥тних життЇвих еп≥зод≥в, складаЇтьс¤ механ≥зм подальшоњ взаЇмод≥њ людини з довк≥лл¤м, формуЇтьс¤ еколог≥чна культура, синтезуютьс¤ елементи доброти, турботи про ближнього.

«б≥льшивши масштаби проблеми, ¤ка розгл¤даЇтьс¤, можна впевнено сказати, що у св≥т≥ сьогодн≥ прид≥л¤Їтьс¤ багато уваги еколог≥њ. ¬она викладаЇтьс¤ в р≥зних навчальних закладах. ѕочинаючи з раннього дит¤чого в≥ку. «а останн≥ роки було надруковано багато науково-попул¤рноњ, публ≥цистичноњ л≥тератури, зн¤то телеф≥льми й розроблено рекомендац≥њ еколого осв≥тнього зм≥сту.

Ћюдство намагаЇтьс¤ сформувати у молодого покол≥нн¤ новий еколог≥чний св≥тогл¤д. —тандартн≥й осв≥т≥ - новий зм≥ст. ” наш≥й держав≥ розроблено програми й концепц≥њ розвитку еколог≥чноњ осв≥ти й вихованн¤. јктивно розвиваЇтьс¤ ¤к формальна осв≥та так ≥ неформальна. ƒл¤ того, щоб реал≥зувати ц≥ задум, необх≥дно пам'¤тати, що в еколог≥њ Ї первинним, тобто ¤к≥ д≥њ повинна виконувати людина першими, щоб дос¤гти мети. ¬ Ѕ≥бл≥њ говоритьс¤, що :...першим було слово, ≥ слово було у Ѕога, ≥ слово було Ѕог". ј в еколог≥чн≥й осв≥т≥ та вихованн≥ першою Ї еколог≥чна св≥дом≥сть або хоча б зачатки њњ. Ќародна мудр≥сть говорить: "—≥м раз≥в в≥дм≥р¤й ≥ т≥льки один раз в≥др≥ж". —тосовно природи це маЇ звучати так: "Ќе зашкодь! —початку подумай, а пот≥м роби, ѕередбачай насл≥дки своЇњ д≥¤льност≥". ≈колог≥чна св≥дом≥сть маЇ формуватис¤ в≥д народженн¤ людини, розвиватис¤ ≥ збер≥гатис¤ все житт¤ сама по соб≥. Ѕо ж людина ск≥льки живе, ст≥льки й вчитьс¤. јле все це повинно бути п≥д контролем та на науков≥й основ≥. “ака св≥дом≥сть розвиваЇтьс¤ у дитини в двох напр¤мах: формально - пр¤мим навчанн¤м ≥ неформально - п≥д впливом умов довк≥лл¤ та сусп≥льства, в результат≥ виникненн¤ р≥зних ситуац≥й у процес≥ д≥¤льност≥. ƒом≥нуЇ, звичайно, другий напр¤мок, бо це ближче до житт¤, а сам процес навчанн¤ носить дещо абстрагований характер. ѕроцеси абстрагуванн¤ ¤скраво розвиваютьс¤ в к≥нц≥ шк≥льного пер≥оду. ” дитини найб≥льш емоц≥йн≥ переживанн¤, под≥њ в≥дбуваютьс¤ в ранньому в≥ц≥. –≥зн≥ спогади, що виникають у пам'¤т≥, пов'¤зан≥ з ¤кимись природними ¤вищами. ” цей пер≥од ≥ закладаютьс¤ моральн≥ й емоц≥йн≥ ц≥нност≥: любов до природи, бережливе ставленн¤ до нењ, сп≥вчутт¤, прагненн¤ допомогти њй.

Ќе сл≥д забувати, що псих≥ка у школ¤ра формуЇтьс¤ в умовах еколог≥чноњ кризи, кризи моральност≥, духовного й еколог≥чного занепаду, втрати христи¤нських ц≥нностей. ћолодь зустр≥чаЇ у своЇму житт≥ б≥льше негативного, н≥ж позитивного. “ому формальна еколог≥чна осв≥та без на¤вноњ еколог≥чноњ св≥домост≥ маЇ лише декоративний характер. Ѕо все, чому навчали та виховували, маЇ п≥дтверджуватис¤ на практиц≥. ” св≥домост≥ дитини сьогодн≥ пров≥дну роль в≥д≥граЇ телебаченн¤, де пануЇ культ руйнуванн¤, знищенн¤ житт¤. “елепередач еколог≥чного зм≥сту дуже мало, та й т≥, що демонструютьс¤, ≥ноземного виробництва, мало в≥дпов≥дають умовам ”крањни. «а результатами анкетуванн¤, телепередач≥ еколог≥чного зм≥сту перегл¤даЇ 1-2 учн≥ з класу у старш≥й школ≥ ≥ зовс≥м не дивл¤тьс¤ учн≥ молодших клас≥в, бо мало розум≥ютьс¤ на цьому, (в≥дчуваЇтьс¤ брак еколог≥чноњ осв≥ти). “елереклама маЇ синтетичний зм≥ст, а еколог≥чну демонструють т≥льки чомусь перед р≥зними виборчими кампан≥¤ми. —≥льськ≥ школ¤р≥ т≥сн≥ше пов'¤зан≥ в житт≥ з довк≥лл¤м ≥ мають глибшу еколог≥чну св≥дом≥сть, але з ≥ншого боку - недостатню еколог≥чну осв≥ту, в основному з соц≥ально-еколог≥чних причин.

як д≥¤ти, щоб любов та краса зберегли св≥т?

ѕочинати необх≥дно з того, що Ї найближчим до людини, - з с≥м", з двору, з садиби, з вулиц≥, де живеш. якщо у власному дом≥ та на подв≥р'њ пор¤док, ≥ до цього залучаютьс¤ д≥ти, бачать результати своЇњ д≥¤льност≥, то в њх душах вже закладено почутт¤ прекрасного. ƒитина пот≥м все буде робити так, ¤к у себе в будинку чи на своњй вулиц≥.

ўе одним засобом впливу на св≥дом≥сть може бути аг≥тац≥йна реклама у вигл¤д≥ плакат≥в, стенд≥в у р≥зних м≥сц¤х. “ака нагл¤дна аг≥тац≥¤ д≥¤ла в минулому досить ефективно на вс≥х людей. ™ вона й сьогодн≥ на п≥дход≥ до м≥сць в≥дпочинку. Ќа околиц¤х л≥с≥в ≥ т.д. ≤дучи до л≥су за природними дарами чи в≥дпочиваючи, в будь-¤коњ людини, а особливо дитини. найб≥льше ф≥ксуЇтьс¤ в пам'¤т≥ те, що зображено на даному ≥нформац≥йному пол≥. «вичайно, ц≥ стенди за дизайном дуже поступаютьс¤ рекламним плакатам пол≥тичного спр¤муванн¤ чи тим, що рекламують алкоголь чи цигарки. јле все в руках людини. Ќеобх≥дно серед д≥тей проводити конкурси плакат≥в природно-охоронного спр¤муванн¤, а л≥сництвам, еколог≥чним орган≥зац≥¤м вт≥лювати дит¤ч≥ ≥дењ в житт¤. “ак≥ д≥њ, завд¤ки особливост¤м псих≥ки дитини, будуть мати подв≥йний ефект.

Ќе менш важливим Ї активна пропаганда здорового способу житт¤. «авд¤ки цьому дос¤гаютьс¤ так≥ ц≥л≥: а) покращуЇтьс¤ особисте здоров'¤, б) зд≥йснюЇтьс¤ позитивний вплив на формуванн¤ еколог≥чного мовленн¤, в) закладаютьс¤ основн≥ моральн≥ ц≥нност≥. ѕриклад повинн≥ подавати батьки дитини, вчител≥, ≥нш≥ люди, зац≥кавленою в цьому маЇ бути ≥ держава, але чомусь телепрост≥р, заповнений геро¤ми, ¤к≥ вживають алкоголь, пал¤ть, використовують нецензурну лексику, њх вчинки далек≥ в≥д реального житт¤. ” друкованих засобах масовоњ ≥нформац≥њ ситуац≥¤ краща, але ж вони або малодоступн≥ дл¤ дитини, або не ц≥кав≥ дл¤ сприйн¤тт¤, бо культ сили та грошей з телебаченн¤ вит≥снив ≥з св≥домост≥ д≥тей благод≥йну силу друкованого слова.

” скрутн≥ часи людина завжди зверталас¤ за допомогою до церкви. ƒопомога ц¤ була духовною. Ѕо нормальна еколог≥¤ людини в сусп≥льств≥ - жити за основними христи¤нськими зав≥тами. ≤ хоча церква в≥дд≥лена в≥д держави, ≥гнорувати њњ вплив та значенн¤ у формуванн≥ христи¤нських ц≥нностей у дитини не можна. ¬плив Ї. ÷е ≥ нед≥льн≥ школи, в≥дзначенн¤ великих рел≥г≥йних св¤т, на ¤ких завжди присутн≥ д≥ти, читанн¤ в≥дпов≥дноњ л≥тератури, адже в Ѕ≥бл≥њ Ї багато посилань на еколог≥чну тематику. Ќаприклад, притча "ѕро с≥¤ча та нас≥нн¤". “реба т≥льки вм≥ти розум≥ти текст ц≥Їњ ¬еликоњ книги.

ѕотужний вплив на психолог≥ю дитини мають д≥юч≥ еколог≥чн≥ стежки. —творюютьс¤ вони в основному руками д≥тей п≥д кер≥вництвом дорослих. ÷е м≥н≥нац≥ональн≥ парки чи заказники, де кожна дитина може себе в≥дчути в≥дпов≥дальною за будь-¤кий куточок житт¤, де можливе ц≥леспр¤моване втручанн¤ у процеси, що там в≥дбуваютьс¤, та активний захист ц≥Їњ територ≥њ. Ќаселенн¤ (¤кщо стежина в межах або недалеко в≥д населених пункт≥в) необх≥дно привчати до ≥снуванн¤ такоњ форми запов≥дноњ територ≥њ. ¬плив стежин на св≥дом≥сть д≥тей непоказний, в≥н реальний.

” кожному район≥ чи м≥ст≥ Ї м≥сцевий природно-запов≥дний фонд (пам'¤тки природи, парки, заказники, музењ та ≥н.). ¬≥н теж в житт≥ людей в≥д≥граЇ не останню роль. ” засобах масовоњ ≥нформац≥њ його повинн≥ висв≥тлювати. Ўкол¤р≥, в першу чергу, повинн≥ знати р≥дк≥сн≥, зникаюч≥, ендем≥чн≥ види рослин, тварин, гриб≥в свого краю. ƒл¤ цього необх≥дно, щоб б≥бл≥отеки, школи, вчител≥, учн≥ мали екземпл¤ри „ервоноњ книги ”крањни. ѕом≥чено, що при в≥дпов≥дн≥й робот≥ саме спогл¤данн¤ цього матер≥алу викликаЇ в очах учн¤ хороший блиск, захопленн¤, ц≥кав≥сть.

¬ школ≥ питанн¤ еколог≥чноњ осв≥ти розгл¤даютьс¤ т≥льки в практичн≥й площин≥. ƒо кожного уроку можна знайти матер≥ал еколог≥чного спр¤муванн¤, створити еколог≥чну ситуац≥ю чи просто вказати, ¤ке вона маЇ природоохоронне значенн¤. –≥зн≥ гасла (запис на дошц≥) супроводжують весь урок:

Ѕережи ѕрироду - колиску нашу! (5,6,7,10,11 класи)

«доров'¤ - найвище благо! (8-9 класи)

ЌемаЇ н≥чого важлив≥шого за здоров'¤! (8-9 класи).

ѕрив≥танн¤ з учн¤ми може мати р≥зн≥ вар≥анти:

ƒоброго здоров'¤ тоб≥, ѕриродо! (5,7,10,11 класи).

ƒоброго здоров'¤ ус≥м люд¤м! (8-9 класи).

ƒоброго здоров'¤, випускники! (11 клас).

≈стетичний вплив (ст≥л учител¤) забезпечують:

композиц≥¤ з природного матер≥алу:

сухий букет;

жив≥ к≥мнатн≥ рослини, що кв≥тнуть.

÷≥ маленьк≥ секрети актив≥зують процес навчанн¤, д≥ючи на п≥дсв≥дом≥сть д≥тей.

Ќа розвиток еколог≥чноњ св≥домост≥ великий вплив маЇ св≥тогл¤д, основи моральност≥. ќсобливо це важливо дл¤ п≥дл≥тк≥в. ” д≥тей цього в≥ку виникаЇ гостра потреба роз≥братис¤ в р≥зноман≥тност≥ навколишнього св≥ту, з'¤сувати дл¤ себе сенс житт¤. Ќайхарактерн≥шим у даному в≥др≥зков≥ часу Ї ставленн¤ до людей, до природи, власна повед≥нка. ѕередумовою дл¤ формуванн¤ св≥тогл¤ду Ї пон¤т≥йне мисленн¤ ≥ р≥вень розвитку мотивац≥њ. ” зв'¤зку з цим розширюЇтьс¤ коло п≥знавальних запит≥в та ≥нтерес≥в, поглиблюЇтьс¤ њх зм≥ст, ор≥Їнтац≥¤. “ому, будь-¤ка ≥нформац≥¤ дл¤ п≥дл≥тка маЇ фундаментальне значенн¤, але тут про пр≥оритетн≥сть еколог≥чноњ ≥нформац≥њ доводитьс¤ т≥льки мр≥¤ти. ™ випадки, коли д≥ти не мають визначеного св≥тогл¤ду чи ст≥йкоњ позиц≥њ, але про¤вл¤ють елементи еколог≥чноњ ≥дейност≥. ќчевидно тут маЇ м≥сце певний розрив м≥ж навчанн¤м ≥ практикою еколог≥чного вихованн¤. “ому вчителю необх≥дно працювати з ус≥ма учн¤ми, не вид≥л¤ючи н≥кого, не робл¤чи пр≥оритет≥в. ≈колог≥чна св≥дом≥сть та мисленн¤ в однаков≥й м≥р≥ необх≥дне ус≥м суб'Їктам навчального процесу. ≤ т≥льки пот≥м людина буде робити св≥й виб≥р; кому художником стати, а кому природоохоронцем.

—т≥йка психолог≥чна та еколог≥чна позиц≥¤ важко встановлюЇтьс¤, бо повсюди, навкруги себе, молодь сприймаЇ в основному негативн≥ ¤вища, в тому числ≥ й еколог≥чного зм≥сту. ѕозитив часто буваЇ в≥дсутн≥й. јле й вплив негативних емоц≥й не сл≥д скидати з рахунк≥в. ≤нод≥, спостер≥гаючи, ¤к вмираЇ десь частинка природи чи насл≥дки безгосподарност≥, у дитини ви¤вл¤ютьс¤ почутт¤ жалю, неусв≥домленоњ тривоги за завтрашн≥й день, сп≥вчутт¤. ≤ тод≥ рука сама т¤гнетьс¤ на захист всього живого, про¤вл¤ютьс¤ елементи самосв≥домост≥.

ћоральн≥ ¤кост≥ повинн≥ сп≥в≥снувати пор¤д з науковими та соц≥альними. —пец≥альн≥ психолог≥чн≥ досл≥дженн¤ св≥дчать про те, що нав≥ть найскладн≥ш≥ моральн≥ пон¤тт¤ про обов'¤зок, в≥дпов≥дальн≥сть, власну г≥дн≥сть починають ч≥тко усв≥домлюватис¤ тод≥, коли дитина маЇ т≥сн≥ший практичний зв'¤зок з природою, бо увесь час знаходитьс¤ ближче до нењ. Ќайб≥льш це в≥дчуваЇтьс¤ у д≥тей, ¤к≥ проживають у с≥льськ≥й м≥сцевост≥.

ћораль, св≥тогл¤д, практична д≥¤льн≥сть завжди поЇднуютьс¤, не завдаючи шкоди довк≥ллю. “ак≥ абстрактн≥, на перший погл¤д, реч≥ суттЇво зменшують техногенне навантаженн¤ на природу.

¬плив сусп≥льноњ еколог≥чноњ св≥домост≥ на довк≥лл¤ р≥зноплановий та могутн≥й. ¬≥н в≥дчутний на вс≥х етапах людськоњ д≥¤льност≥. ” глобальних масштабах техногенний вплив не буде надм≥рним при на¤вност≥ механ≥зм≥в балансуванн¤.

“емпи зам≥ни природних екосистем на штучн≥ спов≥льнюютьс¤, б≥льше р≥зних вид≥в пристосовуютьс¤ до штучних умов у екосистемах. —ьогодн≥ у багатьох крањнах спостер≥гаЇтьс¤ зворотний процес - зб≥льшенн¤ запов≥дних територ≥й за к≥льк≥стю та площею. ” розвинених крањнах ™вропи площа природоохоронних територ≥й зб≥льшилас¤ з 9% до 12-17%. ÷е все результат екопсихолог≥њ, сформованоњ у кер≥вництва крањн. ¬насл≥док цього природоохоронн≥ парт≥њ та рухи звертають б≥льше уваги на ц≥ проблеми, парламенти через бюджет зб≥льшують асигнуванн¤ на еколог≥чн≥ проекти, ≥ все це в≥дбуваЇтьс¤ п≥д впливом зростаючоњ еколог≥чноњ св≥домост≥ у людей. ѕосилюЇтьс¤ д≥¤льн≥сть природоохоронц≥в у засобах масовоњ ≥нформац≥њ. ¬се б≥льше виробл¤Їтьс¤ еколог≥чно чистоњ продукц≥њ в харчов≥й та ≥нших галуз¤х промисловост≥, зелен≥ знаки на упаковках товар≥в стають звичайним ¤вищем.

—пец≥альн≥ служби контролюють стан ближнього та дальнього космосу. « часом в≥дпаде "необх≥дн≥сть" у революц≥¤х, переворотах, др≥бних та великих в≥йськових конфл≥ктах. ¬икористовуючи еколог≥чну св≥дом≥сть, людство навчитьс¤ зд≥йснювати проф≥лактику захворювань та л≥кувати хвороби. ѕроблема голоду не загрожуватиме јфриц≥ та јз≥њ. «росте середн¤ тривал≥сть житт¤. Ќе буде шанс≥в у наркоман≥њ, алкогол≥зму, тютюнопал≥нн¤. ¬ивченн¤ та дотриманн¤ б≥осферичних закон≥в забезпечить гармон≥ю м≥ж ус≥ма компонентами Ќоосфери. ¬се велике починаЇтьс¤ з малого: з кл≥тини - орган≥зм, з попул¤ц≥њ - вид, на основ≥ м≥кроеволюц≥њ в≥дбуваютьс¤ макроеволюц≥й н≥ процеси.

ƒл¤ п≥дростаючого покол≥нн¤ в умовах еколог≥чноњ кризи найважлив≥шим сьогодн≥ Ї:

знати та дотримуватис¤ чинного законодавства;

прагнути здобувати еколог≥чну осв≥ту;

проводити природоохоронн≥ заходи:

бути активними патр≥отами своЇњ держави.

—ила житт¤ в пор≥вн¤нн≥ з розумом безсмертна.

Ћ≥тература

1.јлЇксЇЇва ћ.≤. ѕсихолог≥¤ ранньоњ юност≥. -  .: «нанн¤, 1971.

2.Ѕ≥бл≥¤. - ћ≥с≥йне товариство "Ќове житт¤ ”крањна".  емпус  русейд фор  райс. -  .: ”крањна, 1992.

3.Ѕ≥л¤вський √.ќ., ‘уру дуй –.—.,  ост≥ков ≤.ё. ќснови еколог≥чних знань. -  .: Ћиб≥дь, 2000.

4.„ервона книга ”крањни .- ≈колог≥чна група "ѕечен≥ги". - ’арк≥в: “орс≥нг, 2002.

5. ћатер≥али пер≥одичноњ преси.



Ќа головну



—в≥т географ≥њ та туризму



Hosted by uCoz