¬≥дмова в≥д захисника
ѕ≥дозрюваний, обвинувачений, п≥дсудний вправ≥ в будь-¤кий момент провадженн¤ в≥дмовитис¤ в≥д захисника. “ака в≥дмова допускаЇтьс¤ лише з њх ≥н≥ц≥ативи, маЇ бути добров≥льною, за на¤вн≥стю реальноњ можливост≥ участ≥ адвоката в справ≥ ≥ не може бути перешкодою дл¤ продовженн¤ участ≥ в справ≥ прокурора або громадського обвинувача, а також захисник≥в ≥нших п≥дозрюваних, обвинувачених чи п≥дсудних. —л≥дч≥ органи, судд¤ ≥ суд повинн≥ з'¤сувати, чи не Ї в≥дмова в≥д захисника вимушеною, наприклад, через в≥дсутн≥сть кошт≥в на оплату допомоги адвоката або не¤вки його в судове зас≥данн¤. ¬становивши вимушен≥сть в≥дмови, вони зобов'¤зан≥ забезпечити участь захисника в справ≥.
якщо з'¤суЇтьс¤, що п≥дозрюваний, обвинувачений, п≥дсудний в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д захисника через в≥дсутн≥сть кошт≥в на оплату його допомоги, сл≥дч≥ органи, судд¤ ≥ суд повинн≥ роз'¤снити, що вони вправ≥ зв≥льнити њх повн≥стю або частково в≥д оплати юридичноњ допомоги в оплата прац≥ адвоката провадитиметьс¤ за рахунок держави.
¬≥дмова в≥д захисника не може бути прийн¤та особою, ¤ка провадить д≥знанн¤, сл≥дчим, судом чи суддею: 1) у справах ос≥б, ¤к≥ п≥дозрюютьс¤ або обвинувачуютьс¤ у вчиненн≥ злочину у в≥ц≥ до 18 рок≥в; 2) у справах про злочини ос≥б, ¤к≥ через своњ ф≥зичн≥ або псих≥чн≥ вади (н≥м≥, глух≥, сл≥п≥ га ≥нш≥ не можуть сам≥ реал≥зувати своЇ право на захист; 3) у справах ос≥б, ¤к≥ не волод≥ють мовою, ¤кою ведетьс¤ судочинство; 4) при провадженн≥ справи про застосуванн¤ примусових заход≥в медичного характеру (ч. 3 у ст. 46 ѕ ).