јдвокатура ¤к ≥нститут правовоњ системи



–озбудова правовоњ держави Ї неможливою без створенн¤ гарант≥й дл¤ захисту прав людини, без забезпеченн¤ механ≥зму функц≥онуванн¤ такого специф≥чного демократичного ≥нституту, ¤ким Ї адвокатура.

¬ажливим кроком у створенн≥ таких умов Ї «акон "ѕро адвокатуру", ухвалений ¬ерховною –адою ”крањни 19 грудн¤ 1992 р. ¬≥н проголошуЇ, що адвокатура ”крањни зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть на принципах верховенства закону, незалежност≥, демократизму, гуман≥зму ≥ конф≥денц≥йност≥.

јдвокат маЇ право займатись адвокатською д≥¤льн≥стю ≥ндив≥дуально, в≥дкрити своЇ адвокатське бюро, об'Їднуватис¤ з ≥ншими адвокатами в колег≥њ, адвокатськ≥ ф≥рми, контори та ≥нш≥ адвокатськ≥ об'Їднанн¤, ¤к≥ д≥ють на засадах добров≥льност≥, самовр¤дуванн¤, колег≥альност≥ та гласност≥ (ст. 4). ÷ей «акон та прийн¤т≥ в≥дпов≥дно до нього ≥нш≥ нормативн≥ акти надають можлив≥сть сформувати висококвал≥ф≥кований ≥ впливовий адвокатський корпус, завершити становленн¤ украњнськоњ адвокатури, ¤ка маЇ виконувати своЇ конституц≥йне призначенн¤: забезпечити право на захист в≥д обвинуваченн¤ та наданн¤ правовоњ допомоги при вир≥шенн≥ справ у судах та ≥нших державних органах (ч. 2 ст. 59  онституц≥њ ”крањни).

—лово "адвокатура" походить в≥д латинського корен¤ "advocare", "advocatus" ("закликати", "запрошений").

Ќа перших ступен¤х юридичного розвитку людського сусп≥льства адвокатура в тому вигл¤д≥, у ¤кому вона ≥снуЇ сьогодн≥ у Ївропейських народ≥в, в≥дсутн¤. як справедливо зауважуЇ ™. ¬. ¬аськовський, адвокатура, под≥бно до вс≥х соц≥альних ≥нститут≥в, не виникаЇ одразу в ц≥лком орган≥зованому вигл¤д≥, а виникаЇ у житт≥ спочатку у вигл¤д≥ незначного зародку, ¤кий може за спри¤тливих умов сформуватис¤ ≥ дос¤гти певного розкв≥ту.

ќтже, пон¤тт¤ ≥ сутн≥сть ≥нституту адвокатури можна сформулювати таким чином. јдвокатура - це громадська, самост≥йного виду орган≥зац≥¤ профес≥йних юрист≥в, ¤ка виконуЇ важливу сусп≥льну функц≥ю - захист прав ≥ законних ≥нтерес≥в громад¤н ≥ орган≥зац≥й.



Ќа головну



Hosted by uCoz