ѕередумови зд≥йсненн¤ адвокатськоњ д≥¤льност≥



Ќа перших ступен¤х юридичного розвитку людського сусп≥льства, коли правов≥ норми Ї наст≥льки простими й нескладними, що доступн≥ розум≥нню вс≥х ≥ кожного, позивач маЇ можлив≥сть вести своњ справи особисто, не звертаючись до сторонньоњ допомоги. јле з розвитком культури життЇв≥ в≥дносини стають р≥зноман≥тн≥шими та заплутан≥шими, а разом з тим ускладнюютьс¤ й в≥дпов≥дн≥ юридичн≥ норми. «нанн¤ ≥ застосуванн¤ њх стаЇ значно складн≥шим дл¤ б≥льшост≥ громад¤н; позивач, не маючи спец≥альноњ п≥дготовки, вже неспроможний сам вести справи, йому необх≥дна допомога людини, ¤ка добре ознайомлена з нормами матер≥ального права та формами процесу; виникаЇ потреба в особлив≥й груп≥ ос≥б, ¤к≥ спец≥ально займалис¤ б вивченн¤м закон≥в ≥ могли надавати юридичну п≥дтримку або зд≥йснювати правозаступництво. —аме ц≥ спец≥ал≥сти - правознавц≥ одержали назву адвокат≥в. ќтже, адвокатура у власному розум≥нн≥ слова ¤вл¤Ї собою правозаступництво, правозахист, тобто ≥ншими словами - юридичну допомогу, що надаЇтьс¤ тим, хто в н≥й маЇ потребу, спец≥ал≥стами - правознавц¤ми.



Ќа головну



Hosted by uCoz