¬иди ≥ форми власност≥



¬ «” "ѕро власн≥сть" зазначаЇтьс¤, що надра земл≥, пов≥тр¤ний прост≥р, водн≥ та ≥нш≥ природн≥ ресурси, континентальний шельф та виключна морська еколог≥чна зона Ї об'Їктом пава виключноњ власност≥ народу ”крањни. ѕраво виключноњ власност≥ в≥д ≥мен≥ народу ”крањни зд≥йснюЇ ¬– ”крањни ≥ м≥сцев≥ ради депутат≥в. ƒержавна власн≥сть под≥л¤Їтьс¤ на 2 види: 1) загальнодержавна (республ≥канська) власн≥сть; 2) власн≥сть адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць (комунальна власн≥сть). —уб'Їктом права загальнодержавноњ власност≥ Ї держава в особ≥ ¬– ”крањни. —уб'Їктом права комунальноњ власност≥ Ї адм≥н≥стративно-територ≥альн≥ одиниц≥ в особ≥ м≥сцевих рад народних депутат≥в. ќб'Їктом права комунальноњ власност≥ Ї майно, що забезпечуЇ д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дних рад ≥ утворюваних ними орган≥в.

¬ класичному вигл¤д≥ ≥снуЇ 3 види власност≥: державна, колективна, приватна. ¬ нашому законодавств≥ Ї ще й 4та - виключна власн≥сть народу.

—уб'Їктами права приватноњ власност≥ можуть бути громад¤ни ”крањни, ≥ноземн≥ громад¤ни та особи без громад¤нства. ѕ≥дставами виникненн¤ приватноњ власност≥ Ї особиста прац¤ громад¤н (будь-¤к≥ законн≥ зароб≥тки), а також отриманн¤ ц≥нностей в пор¤дку даруванн¤, спадкуванн¤, знах≥дки. ќб'Їктам права приватноњ власност≥ може бути майно, не вилучене ≥з цив≥льного об≥гу. ќб'Їктами державноњ власност≥ можуть бути будь-¤к≥ реч≥ без вин¤тку.

 олективна власн≥сть. —уб'Їктом права колективноњ власност≥ Ї трудовий колектив п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, або колектив засновник≥в. ќб'Їктами Ї реч≥, не вилучен≥ ≥з цив≥льного об≥гу.  олективна власн≥сть дл¤ колектив≥в колгосп≥в, колективних п≥дприЇмств, кооператив≥в, господарських товариств, орендованих п≥дприЇмств.

¬иди власност≥. як окремий вид в «” "ѕро власн≥сть" визначаЇтьс¤ право ≥нтелектуальноњ власност≥. ќкремим видом Ї також сп≥льна власн≥сть. —п≥льною власн≥стю Ї власн≥сть дек≥лькох суб'Їкт≥в на один об'Їкт власност≥. —п≥льна власн≥сть под≥л¤Їтьс¤ на сп≥льну часткову ≥ сп≥льну сум≥сну власн≥сть. —п≥льна часткова власн≥сть маЇ м≥сце при под≥льному об'Їкт≥ сп≥льному власност≥. —п≥льна сум≥сна власн≥сть виникаЇ при непод≥льному об'Їкт≥ сп≥льноњ власност≥. ¬ищевикладене по¤снюЇтьс¤ тим, що у суб'Їкт≥в сп≥льноњ власност≥ вид≥л¤ютьс¤ ≥деальн≥ ≥ реальн≥ частки у сп≥льн≥й власност≥. ≤деальна частка - це частина права на сп≥льний об'Їкт власност≥, реальна частина - це частина майна в натур≥, ¤ка належить конкретному сп≥ввласнику. якщо ≥деальн≥ ≥ реальн≥ частки суб'Їкт≥в сп≥льноњ власност≥ сп≥впадають, то маЇ м≥сце сп≥льна часткова власн≥сть. якщо вони не сп≥впадають, то маЇ м≥сце сп≥льна сум≥сна власн≥сть. ” випадках сп≥льноњ частковоњ власност≥ маЇ м≥сце часткова в≥дпов≥дальн≥сть, у випадках сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ маЇ м≥сце сол≥дарна в≥дпов≥дальн≥сть.



Ќа головну



Hosted by uCoz