“рудовий колектив ¤к суб'Їкт трудового права
≤ндив≥дуальна трудова д≥¤льн≥сть при певн≥й к≥лькост≥ виконавц≥в забезпечуЇ перех≥д до б≥льш складного соц≥ального ¤вища - сп≥льноњ д≥¤льност≥. —п≥льна прац¤ в т≥й чи ≥нш≥й сфер≥ сусп≥льне корисноњ д≥¤льност≥ об'ЇднуЇ працюючих в трудовий колектив, ¤кий Ї соц≥альною сп≥льн≥стю людей.
ќб'Їднанн¤ людей в њх трудов≥й д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤ на об'Їктивн≥й ≥ суб'Їктивн≥й основ≥. Ќа об'Їктивн≥й основ≥ прац≥вник, ¤кий поступив на роботу, незалежно в≥д своЇњ вол≥ включаЇтьс¤ в склад трудового колективу, оформленн¤ ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ залежно в≥д внутр≥шньоњ структури п≥дприЇмства. Ќа суб'Їктивн≥й основ≥ проводитьс¤ за волеви¤вленн¤м прац≥вник≥в об'Їднанн¤ в орган≥зац≥њ за профес≥Їю - профес≥йн≥ сп≥лки та ≥нш≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ.
„ерез в≥дносини з ≥ншими людьми особа ≥снуЇ, про¤вл¤Ї себе в сусп≥льств≥. ¬она виконуЇ обумовлену трудовим договором роботу, дотримуЇтьс¤ встановленого на п≥дприЇмств≥ режиму роботи, правил внутр≥шнього трудового розпор¤дку.
“аким чином, сусп≥льно корисна д≥¤льн≥сть, сп≥льна прац¤ Ї об'Їктивною передумовою формуванн¤ колективу. —правжн≥й колектив виникаЇ там, де люди усв≥домлюють свою в≥дпов≥дальн≥сть за загальну справу, сп≥льно вир≥шують питанн¤, що постають перед ними, де складаютьс¤ ≥ стають д≥йовою силою громадська думка колективу, св≥дома дисципл≥на.
ѕ≥дприЇмство ≥ трудовий колектив - пон¤тт¤ нев≥д'Їмн≥ одне в≥д одного. ѕ≥дприЇмство виступаЇ не т≥льки ¤к суб'Їкт трудових в≥дносин у зв'¤зку ≥з застосуванн¤м прац≥, а й ¤к господарська одиниц¤, де прац≥вники створюють особливий суб'Їкт права - трудовий колектив.
“рудовий колектив виникаЇ разом з≥ створенн¤м п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ. ƒо нього вход¤ть ус≥ громад¤ни, ¤к≥ своЇю працею беруть участь у д≥¤льност≥ п≥дприЇмства на основ≥ трудового договору, а також ≥нших форм, що викликають виникненн¤ трудових в≥дносин прац≥вник≥в з п≥дприЇмством. ¬≥дносини ж колектив≥зму дл¤ кожного прац≥вника виникають з дн¤, коли прац≥вник фактично розпочинаЇ виконувати трудов≥ обов'¤зки. ѕ≥дставою, що викликаЇ виникненн¤ трудових в≥дносин, Ї переважно трудовий догов≥р.
јле трудовий догов≥р регулюЇ в≥дносини прац≥вника з власником або уповноваженим ним органом, п≥дприЇмством. ¬≥дносини ж м≥ж самими прац≥вниками в колектив≥ не завжди п≥дпадають п≥д регулюванн¤ норм права. ÷≥ в≥дносини можуть регулюватись нав≥ть нормами громадських орган≥зац≥й чи морал≥. ¬≥дносини по об'Їднанню прац≥вник≥в в орган≥зац≥њ за профес≥Їю регулюютьс¤ —татутом профес≥йних сп≥лок ”крањни чи статутами галузевих профсп≥лок. ¬ онституц≥њ ”крањни закр≥плено лише право громад¤н на так≥ об'Їднанн¤.
¬≥дносини трудових колектив≥в з власниками або уповноваженими ними органами Ї правовими, але не трудовими, оск≥льки своњм зм≥стом мають не працю, а лише њњ орган≥зац≥ю ≥ умови, за ¤ких ц¤ прац¤ зд≥йснюЇтьс¤.
ѕовноваженн¤ трудових колектив≥в ус≥х вид≥в п≥дприЇмств, де використовуЇтьс¤ наймана прац¤, реал≥зуютьс¤, ¤кщо ≥нше не передбачене статутом, загальними зборами працюючих. “ак≥ безпосередн≥ в≥дносини можлив≥ тод≥, коли п≥дприЇмства невелик≥ за своњми розм≥рами, ≥ дл¤ розв'¤занн¤ конкретних питань у кожному випадку Ї можлив≥сть з≥брати вс≥х працюючих. ¬ умовах же великого п≥дприЇмства вир≥шенн¤ питань виробництва безпосередньо вс≥ма працюючими Ї досить складним, у зв'¤зку з чим виникаЇ необх≥дн≥сть використанн¤ представницькоњ демократ≥њ. ¬ таких випадках повноваженн¤ трудового колективу можуть реал≥зовуватись конференц≥Їю або виборними органами трудового колективу, такими, ¤к рада трудового колективу, ком≥тет п≥дприЇмства, страйковий ком≥тет тощо. ¬они, ¤к правило, обираютьс¤ таЇмним голосуванн¤м на загальних зборах або конференц≥њ трудового колективу строком на два-три роки не менш ¤к двома третинами голос≥в.
“рудовим колективам чинним законодавством надан≥ повноваженн¤ по укладенню колективних договор≥в, впровадженню дос¤гнень науки, техн≥ки, розвитку творчоњ ≥н≥ц≥ативи працюючих, участ≥ в орган≥зац≥њ, нормуванн≥, оплат≥ прац≥, використанню фонд≥в економ≥чного стимулюванн¤, пол≥пшенню умов ≥ охорони прац≥, соц≥ально-культурних та житлово-побутових умов працюючих. “рудов≥ колективи за поданн¤м власника або уповноваженого ним органу ≥ профсп≥лкового ком≥тету затверджують правила внутр≥шнього трудового розпор¤дку п≥дприЇмства. «а порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни трудов≥ колективи можуть застосовувати до своњх член≥в заходи громадського ст¤гненн¤, ¤к≥ можуть враховуватись при визначенн≥ систематичност≥ невиконанн¤ прац≥вником без поважних причин покладених на нього обов'¤зк≥в, що Ї одн≥Їю з п≥дстав роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу.