¬ласник п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥й ¤к суб'Їкт трудового права
ƒл¤ того щоб громад¤нин ”крањни став прац≥вником, в≥н повинен вступити в трудов≥ в≥дносини з власником засоб≥в виробництва або ≥з створюваними ним п≥дприЇмствами. —аме власник засоб≥в виробництва, незалежно в≥д того, чи буде це держава, кооператив, громадська орган≥зац≥¤, громад¤нин чи група громад¤н, маЇ право на св≥й розсуд волод≥ти, користуватис¤ ≥ розпор¤джатис¤ своњм майном. ¬икористанн¤ його виробничоњ д≥¤льност≥ може зд≥йснюватись ≥з застосуванн¤м прац≥ громад¤н за умови, що њм будуть забезпечен≥ соц≥альн≥ та економ≥чн≥ гарант≥њ, встановлен≥ в закон≥.
”повноважена власником особа - це по сут≥ кер≥вник адм≥н≥страц≥њ ¤к сукупност≥ посадових ос≥б п≥дприЇмства. —аме терм≥н "адм≥н≥страц≥¤" застосовувавс¤ в ус≥х законодавчих актах про працю до внесенн¤ 20 березн¤ 1991 р. зм≥н до «пѕ.
“а обставина, що уповноважений власником орган Ї не суб'Їктом трудових в≥дносин, а лише органом п≥дприЇмства чи установи, наголошувалась ≥ в юридичн≥й л≥тератур≥. ¬изнанн¤ ж уповноваженого власником органу суб'Їктом трудових правов≥дносин означаЇ можлив≥сть пред'¤вленн¤ до нього майнових претенз≥й, що випливають з цих в≥дносин. ” д≥йсност≥ ж ц≥ претенз≥њ пред'¤вл¤ютьс¤ до п≥дприЇмства.
“рудовий догов≥р прац≥вник укладаЇ не з уповноваженою власником службовою особою, а з п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю ¤к юридичною особою, де в≥н ≥ реал≥зуЇ своЇ право на працю.
ќтже, визначенн¤ в ст. 21 «пѕ ”крањни уповноваженого власником органу на управл≥нн¤ виробництвом стороною трудового договору Ї сумн≥вним. Ѕудучи суб'Їктом трудового права, над≥лений ц≥лим комплексом прав ≥ обов'¤зк≥в, уповноваженим власником на управл≥нн¤ орган ви¤вл¤Ї самост≥йний ≥нтерес до застосуванн¤ норм законодавства про працю. ÷е знаходить св≥й про¤в, наприклад, при укладенн≥ колективного договору, затвердженн≥ правил внутр≥шнього трудового розпор¤дку, р≥зного виду нормативних положень, що приймаютьс¤ на п≥дприЇмств≥ ¤к локальн≥ правов≥ акти.
ƒе¤к≥ обов'¤зки уповноваженого власником органу визначен≥ безпосередньо нормами трудового права. “ак, на нього покладено обов'¤зок створювати безпечн≥ ≥ нешк≥длив≥ умови прац≥; систематично проводити ≥нструктаж (навчанн¤) прац≥вник≥в з питань охорони прац≥, протипожежноњ охорони; вживати заход≥в щодо полегшенн¤ ≥ оздоровленн¤ умов прац≥ прац≥вник≥в шл¤хом впровадженн¤ прогресивних технолог≥й, дос¤гнень науки ≥ техн≥ки, засоб≥в механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ виробництва, вимог економ≥ки, позитивного досв≥ду з охорони прац≥, зниженн¤ або усуненн¤ запиленост≥ та загазованост≥ пов≥тр¤ у виробничих прим≥щенн¤х, зниженн¤ ≥нтенсивност≥ шуму, в≥брац≥њ, випром≥нювань; за участю профсп≥лок розробл¤ти ≥ реал≥зовувати комплексн≥ заходи щодо охорони прац≥; зд≥йснювати пост≥йний контроль за додержанн¤м прац≥вниками нормативних акт≥в по охорон≥ прац≥; проводити розсл≥дуванн¤ та вести обл≥к нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань ≥ авар≥й на виробництв≥.
јле уповноважена власником на управл≥нн¤ службова особа виступаЇ суб'Їктом ≥ндив≥дуальних трудових правов≥дносин. ƒо ц≥Їњ службовоњ особи не можуть бути пред'¤влен≥ претенз≥њ майнового характеру, наприклад по оплат≥ прац≥, в≥дшкодуванню шкоди в зв'¤зку з нещасним випадком, що ставс¤ на виробництв≥, тощо. “ак≥ претенз≥њ пред'¤вл¤ютьс¤ до п≥дприЇмства. ¬ раз≥ задоволенн¤ цих претенз≥й вимога до службовоњ особи може бути пред'¤влена у пор¤дку регресу, ¤кщо з вини ц≥Їњ особи п≥дприЇмство зд≥йснило зайв≥ виплати.
¬ систем≥ сусп≥льноњ орган≥зац≥њ прац≥ уповноважений власником орган д≥Ї ¤к орган господарського управл≥нн¤. ќрган≥зац≥йною формою орган≥зац≥њ прац≥ виступаЇ п≥дприЇмство, майнова в≥докремлен≥сть ¤кого одержала вираз у наданн≥ йому прав юридичноњ особи. —аме це дозвол¤Ї п≥дприЇмству самост≥йно, в≥д свого ≥мен≥ вступати в правов≥ в≥дносини з ≥ншими ¤к юридичними особами, так ≥ громад¤нами.