ќсновн≥ принципи утворенн¤ м≥сцевих орган≥в влади. “ерм≥ни повноважень
ћ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ д≥ють на засадах в≥дпов≥дальност≥ перед людиною ≥ державою за результати своЇњ д≥¤льност≥; верховенства права; законност≥, пр≥оритетност≥ прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина; гласност≥; поЇднанн¤ державних ≥ м≥сцевих ≥нтерес≥в.
ѕравовий статус м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й встановлюЇтьс¤ онституц≥Їю ”крањни, «аконом "ѕро м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ", ≥ншими законами ”крањни. ” своњй д≥¤льност≥ м≥сцев≥ адм≥н≥страц≥њ керуютьс¤ також актами ѕрезидента ”крањни, аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, орган≥в виконавчоњ влади вищого р≥вн¤.
ќсновною функц≥Їю м≥сцевоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ Ї виконавча функц≥¤, оск≥льки цей орган, його д≥¤льн≥сть безпосередньо пов'¤зана з практичною реал≥зац≥Їю виконавчоњ влади. —аме в област¤х ≥ районах зосереджена переважна б≥льш≥сть р≥зного роду об'Їкт≥в власност≥ р≥зних форм, на њх територ≥њ мешкаЇ б≥льш≥сть населенн¤ ”крањни, ¤краз в них створюютьс¤ вс≥ т≥ матер≥альн≥ та ≥нш≥ ц≥нност≥, в≥д на¤вност≥ ¤ких безпосередньо залежить дол¤ виконанн¤ вс≥х без вин¤тку державних програм ≥, зокрема, ѕрограми д≥й ”р¤ду.
” онституц≥њ ”крањни отримали правове врегулюванн¤ й ≥нш≥ положенн¤, в ¤ких розкриваЇтьс¤ суть та особливост≥ зд≥йсненн¤ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥: м≥сцеве самовр¤дуванн¤ Ї правом територ≥альноњ громади - жител≥в села, селища, м≥ста - самост≥йно вир≥шувати питанн¤ м≥сцевого значенн¤ в≥дпов≥дно до онституц≥њ ≥ закон≥в ”крањни; м≥сцеве самовр¤дуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ територ≥альною громадою безпосередньо ≥ через органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤: с≥льськ≥, селищн≥, м≥ськ≥ ради та њхн≥ виконавч≥ органи; органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, що представл¤ють сп≥льн≥ ≥нтереси територ≥альних громад с≥л, селищ, м≥ст, Ї районн≥ та обласн≥ ради (ст. 140); матер≥альною ≥ ф≥нансовою основою м≥сцевого самовр¤дуванн¤ Ї рухоме й нерухоме майно, доходи м≥сцевих бюджет≥в, ≥нш≥ кошти, земл¤, природн≥ ресурси, що Ї у власност≥ територ≥альних громад, а також об'Їкти њхньоњ сп≥льноњ власност≥, ¤к≥ перебувають в управл≥нн≥ районних та обласних рад (ст. 142); територ≥альн≥ громади та органи, утворен≥ ними, мають власн≥ повноваженн¤, у межах ¤ких д≥ють самост≥йно, п≥д свою в≥дпов≥дальн≥сть, а також повноваженн¤ орган≥в виконавчоњ державноњ влади, надан≥ (делегован≥) њм законом, у межах ¤ких вони п≥дконтрольн≥ в≥дпов≥дним органам виконавчоњ влади (ст. 142, 143); права м≥сцевого самовр¤дуванн¤ захищаютьс¤ в судовому пор¤дку (ст. 145).
ѕринцип м≥сцевого самовр¤дуванн¤ Ї одн≥Їю з найважлив≥ших ознак будь-¤коњ демократичноњ держави. ” кожн≥й держав≥, залежно в≥д особливостей њњ устрою, ≥сторичних, нац≥ональних, географ≥чних та ≥нших особливостей, м≥сцеве самовр¤дуванн¤ маЇ специф≥чну форму.