ѕор¤док зм≥ни адм≥н≥стративно-територ≥ального под≥лу ”крањни



”крањна на момент проголошенн¤ незалежност≥ мала сформований територ≥альний устр≥й, ¤кий залишивс¤ без ≥стотних зм≥н ≥ п≥сл¤ прийн¤тт¤  онституц≥њ ”крањни.

—ьогодн≥ у склад≥ ”крањни, ¤к уже зазначалос¤, знаходитьс¤ јвтономна –еспубл≥ка  рим, 24 област≥, 2 м≥ста загальнодержавного значенн¤ ( ињв та —евастополь), 165 м≥ст обласного ≥ 279 районного значенн¤, 907 селищ м≥ського типу, 490 с≥льських ≥ 121 м≥ський район, а також 28 839 с≥льських населених пункт≥в, об'Їднаних в 10 190 с≥льських округ≥в ("с≥льрад"), ¤к самост≥йних адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць.

јдм≥н≥стративно-територ≥альний устр≥й ”крањни не Ї незм≥нним. ¬елик≥ м≥ста з к≥льк≥стю населенн¤ понад 1 м≥льйон пост≥йно ставл¤ть питанн¤ про перетворенн¤ њх на м≥ста загальнодержавного значенн¤.

Ўвидко зб≥льшуЇтьс¤ чисельн≥сть с≥льрад (с≥льських округ≥в), в ¤ких об'ЇднуЇтьс¤ по к≥лька с≥льських населених пункт≥в п≥д юрисдикц≥Їю Їдиних дл¤ них територ≥альних громад ¤к первинних суб'Їкт≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ÷ей процес, стимульований ст. 140  онституц≥њ ”крањни, буди наростати.

¬≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни (п. 13 ст. 92), територ≥альний устр≥й ”крањни, а отже, ≥ пор¤док вир≥шенн¤ питань адм≥н≥стративно-територ≥ального устрою маЇ визначатис¤ виключно законом ”крањни. —амою ж  онституц≥Їю ”крањни визначаютьс¤ лише основн≥ засади та система адм≥н≥стративно-територ≥ального устрою ”крањни (ст. 132, 133), а також право ¬ерховноњ –ади ”крањни утворювати ≥ л≥кв≥дувати райони, встановлювати й зм≥нювати меж≥ район≥в та м≥ст, а також вир≥шувати питанн¤ про найменуванн¤ ≥ перейменуванн¤ населених пункт≥в та район≥в (п. 29 ст. 85).



Ќа головну



Hosted by uCoz