ѕон¤тт¤ суверен≥тету держави ”крањни
ўодо сутност≥ народного суверен≥тету, то з позиц≥й пол≥тико-правового п≥дходу в≥н Ї конституц≥йно-правовим ≥нститутом ≥ пол≥тичним ¤вищем одночасно.
«а своЇю юридичною природою народний суверен≥тет Ї виразом конституц≥йно-правових в≥дносин, а народ - суб'Їктом народного суверен≥тету. ” пол≥тичному ж в≥дношенн≥ народ Ї соц≥альною сп≥льнотою, незалежно в≥д етн≥чного чи нац≥онального походженн¤ громад¤н ”крањни.
Ќародний суверен≥тет в ”крањн≥ ви¤вл¤Їтьс¤ ¤к про¤в державноњ вол≥ њњ громад¤н, ¤ка реал≥зуЇтьс¤ через конституц≥йн≥ ≥нститути народного волеви¤вленн¤, вибори, всеукрањнський референдум, ≥нш≥ форми безпосередньоњ демократ≥њ, а також через Їдиний представницький орган всього народу - ¬ерховну –аду ”крањни.
÷е - основн≥ форми реал≥зац≥њ народного суверен≥тету, ¤к≥ законодавчо закр≥плен≥ у розд≥лах ≤≤≤, ≤V та V онституц≥њ ”крањни.
Ќародному суверен≥тетов≥ притаманн≥ вс≥ ознаки конституц≥йно-правового ≥нституту, норми ¤кого характеризуютьс¤ структурною в≥докремлен≥стю, комплексн≥стю ≥ об'Їднуютьс¤ на основ≥ в≥дпов≥дних принцип≥в, ¤к≥ мають певну специф≥ку по в≥дношенню до ≥нших ≥нститут≥в конституц≥йного права. ‘актичн≥ в≥дносини м≥ж народом ≥ державою з приводу реал≥зац≥њ належноњ йому державноњ влади складають специф≥чний предмет суверен≥тету. …ого конституц≥йно-правове регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ ¤к нормативно-правовими актами, так ≥ ≥ншими формами конституц≥йного права: конституц≥йними звича¤ми, прецедентами ≥ договорами. ѕроте нормативно-правов≥ акти Ї головними у ц≥й систем≥ конституц≥йного права.