¬заЇмозалежн≥сть ≥ сп≥вв≥дношенн¤ громад¤нського сусп≥льства ≥ правовоњ держави
√ромад¤нське сусп≥льство - це, по-перше асоц≥ац≥¤ людей у ¤кий кожна людина в≥льна ¤к така, що волод≥Ї нев≥дчужуваними правами, р≥вноправна з ≥ншими членами сусп≥льства, самост≥йна у вибор≥ правового стану (громад¤нство, ≥ноземного громад¤нства, в≥дсутн≥сть громад¤нства), по-друге, недержавн≥ (≥нституц≥онал≥зован≥ в об'Їднанн¤ громад¤н) асоц≥ац≥њ людей по соц≥альн≥й, етн≥чн≥й, рел≥г≥йн≥й ≥ ≥ншим належност¤м, пол≥тичним, профес≥йним ≥ ≥н. ≥нтересам, що, по-третЇ формуютьс¤ на цих основах сусп≥льн≥ (недержавн≥) в≥дносини, що розвиваютьс¤ ≥ функц≥онують на самоуправл≥нських засадах, самопро¤в≥ вол≥ й ≥нтерес≥в окремих ≥ндив≥д≥в, њхн≥х угрупувань, д≥ючих у в≥льному в≥д державно-правового впливу простор≥ сусп≥льства.
—тановленн¤ ≥ функц≥онуванн¤ громад¤нського сусп≥льства у недержавн≥й сфер≥ сусп≥льних в≥дносин не означаЇ його ≥зольованост≥ в≥д державно-правових ≥нститут≥в, орган≥зац≥йноњ д≥¤льност≥ державних орган≥в ≥ орган≥зац≥й правових засоб≥в впливу на д≥¤льн≥сть орган≥зац≥й ≥ поводженн¤ людей у систем≥ громад¤нського сусп≥льства. ѕри цьому використовуютьс¤ р≥зн≥ державно-правов≥ засоби: законодавч≥ акти, правов≥ в≥дносини, що складаютьс¤ в зв'¤зку з правовим регулюванн¤м поводженн¤ людей, орган≥зац≥Їю, реорган≥зац≥Їю, д≥¤льн≥стю ≥ припиненн¤м об'Їднань людей, функц≥онуванн¤м ≥нших ≥нститут≥в громадського сусп≥льства, догов≥рн≥ ≥ позадогов≥рн≥ засоби правового регулюванн¤ взаЇмин, взаЇмод≥њ сусп≥льства ≥ держави, правоохоронна д≥¤льн≥сть держави, його орган≥в ≥ орган≥зац≥й.
ƒемократична правова держава заснована ≥ д≥юча на демократичних початках юридична орган≥зац≥¤ сусп≥льства, правова форма орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ публ≥чно-пол≥тичноњ влади, ≥ њњ взаЇмин з людиною р≥зних цив≥льних (прав) стану ≥ громад¤нському сусп≥льством.
Ќайважлив≥ш≥ принципи громад¤нського сусп≥льства ≥ демократично-правовоњ держави, њхн≥х взаЇмин на ≥ндив≥дуальному ≥ масовому (асоц≥йованому) р≥вн¤х закр≥плен≥ й оформлен≥ в систем≥ конституц≥йного ладу. ” в≥дм≥нност≥ в≥д сусп≥льства, у ¤ке держава входить у ¤кост≥ найважлив≥шоњ пол≥тичноњ орган≥зац≥њ, центра, навколо ¤кого "обертаЇтьс¤" усе пол≥тичне житт¤, громад¤нське сусп≥льство не включаЇ державу, не дивл¤чись на те, що вс≥ його потреби й ≥нтереси в р≥зному ступен≥ ≥ форм≥ знаход¤ть висв≥тленн¤ в державн≥й д≥¤льност≥, переломлюютьс¤ "кр≥зь" волю держави, одержуючи загальне значенн¤ в систем≥ законодавства, юридичних засоб≥в, що забезпечують стаб≥льн≥сть ≥ нормальний розвиток цив≥льного сусп≥льства.
¬изначаЇтьс¤ службова, обслуговуюча роль держави у в≥дношенн≥ цив≥льного сусп≥льства, в≥дтворенн¤ дл¤ нього нормальних демократичних умов ≥снуванн¤ ≥ розвитку. « ≥ншого боку, функц≥онуванн¤ громад¤нського сусп≥льства в≥дпов≥дно до закон≥в держави, повага сусп≥льством державност≥.
онституц≥йними ознаками демократичноњ правовоњ держави Ї:
розмежуванн¤ функц≥й, сфер впливу ≥ в≥дпов≥дальност≥ м≥ж державою ≥ громад¤нським сусп≥льством дл¤ того, щоб державне регулюванн¤ в громад¤нському сусп≥льств≥ зд≥йснювалос¤ в межах, визначених онституц≥Їю, створило дл¤ сусп≥льства умови нормального розвитку, а громад¤нське сусп≥льство ≥ його ≥нститути, робл¤чи пост≥йний вплив на державну пол≥тику, не претендували на суверенну владу, на зд≥йсненн¤ владних-управл≥нських функц≥й, узурпац≥ю влади окремими парт≥¤ми, чи угрупованн¤ми обличч¤ми, а була в≥льною асоц≥ац≥Їю людей, њхн≥м соц≥альним будинком;
дос¤гненн¤ пол≥тичноњ (державноњ) влади т≥льки за допомогою законом передбачених форм пр¤мого народовладд¤, демократичних вибор≥в, що мають загальноњ, р≥вний, пр¤моњ характер за умови таЇмного голосуванн¤ ≥ виключного права вищого органа державноњ влади виступати в≥д ≥мен≥ всього народу;
под≥л державноњ влади на законодавчу, виконавчу, контрольну, судову, кожна з ¤кий д≥Ї незалежно, самост≥йно, у взаЇмод≥њ з ≥ншою владою, ¤к правило (виключенн¤ може бути встановлено т≥льки онституц≥Їю), без права взаЇмного делегуванн¤ функц≥й ≥ повноважень, на засадах взаЇмних стримань ≥ противаг;
розмежуванн¤ компетенц≥њ м≥ж центральною владою й органами рег≥онального ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤, центральною ≥ м≥сцевою державною адм≥н≥страц≥Їю, органами рег≥онального м≥сцевого самовр¤дуванн¤ й ≥нших форм територ≥альноњ самоорган≥зац≥њ громад¤н ≥з правом делегуванн¤ повноважень ≥ догов≥рною компетенц≥Їю в систем≥ самовр¤дуванн¤ територ≥альним колективом (громади, комуни);
визнанн¤ держави не даруванн¤м ним природних в≥дчужуваних ≥ недоторканних прав ≥ воль людини ≥ громад¤нина, забезпеченн¤ цих прав ≥ воль державним захистом.