—уверен≥тет ≥ принципи держави ”крањни
—уверенн≥сть конституц≥йного ладу пол¤гаЇ насамперед у визначенн≥, встановленн≥ конституц≥йного ладу народом ≥ можливост≥ його зм≥ни лише волею народу. ѕраво визначати й зм≥нювати конституц≥йний лад ”крањни, зазначаЇтьс¤ у ст. 5 онституц≥њ, належить виключно народов≥ ≥ не може бути узурповане державою, њњ органами або посадовими особами.
—уверенн≥сть конституц≥йного ладу означаЇ суверен≥тет народу ≥ держави (ст. 1, 5 онституц≥њ). ¬≥дпов≥дно до ст. 2 онституц≥њ суверен≥тет ”крањни поширюЇтьс¤ на всю њњ територ≥ю. ”крањна Ї позаблоковою державою й ≥снуванн¤ на њњ територ≥њ ≥ноземних в≥йськових баз не допускаЇтьс¤. ¬икористанн¤ ≥снуючих в≥йськових баз на територ≥њ ”крањни дл¤ тимчасового перебуванн¤ ≥ноземних в≥йськових формувань можливе на умовах оренди в пор¤дку, визначеному м≥жнародними договорами ”крањни, ратиф≥кованими ¬ерховною –адою.
«г≥дно ≥з ст. 1 онституц≥њ, ”крањна Ї суверенною ≥ незалежною, демократичною, соц≥альною ≥ правовою державою. ¬ наступних статт¤х вона проголошуЇтьс¤ також ун≥тарною державою (ст. 2) ≥ республ≥кою (ст. 5). ќпосередковано ”крањна визнаЇтьс¤ також нац≥ональною ≥ св≥тською державою. ѕр≥оритетним принципом державного ладу Ї принцип суверенност≥ ≥ незалежност≥ ”крањни.
ƒаний принцип означаЇ внутр≥шн≥й ≥ зовн≥шн≥й суверен≥тет, незалежн≥сть нашоњ держави в ус≥х основних сферах: пол≥тичн≥й, економ≥чн≥й, соц≥альн≥й та культурн≥й (духовн≥й, ≥нформац≥йн≥й). «а своЇю суттю суверен≥тет, незалежн≥сть означаЇ верховенство, повноту ≥ самост≥йность державноњ влади в середин≥ крањни та р≥вноправн≥сть й незалежн≥сть держави у в≥дносинах з ≥ншими державами.
¬нутр≥шн≥й суверен≥тет - це суверен≥тет у внутр≥пол≥тичн≥й сфер≥, ¤кий означаЇ незалежн≥сть держави в≥д ≥нших суб'Їкт≥в пол≥тичноњ системи, насамперед в≥д пол≥тичних парт≥й та њх блок≥в, верховенство, повноту та самост≥йн≥сть державноњ влади щодо статусу ≥ пол≥тики цих суб'Їкт≥в.
” зовн≥шньому в≥дношенн≥ ”крањна маЇ у повному обс¤з≥ суверен≥тет насамперед у пол≥тичн≥й (зовн≥шньопол≥тичн≥й) сфер≥.