онституц≥йний лад ”крањни Ї системою сусп≥льних в≥дносин, передбачених ≥ гарантованих онституц≥Їю ≥ законами, прийн¤тими на њњ основ≥ ≥ в≥дпов≥дно до нењ.
«а своЇю суттю конституц≥йний лад становить собою певний тип конституц≥йно-правових в≥дносин, зумовлених р≥внем розвитку сусп≥льства, держави ≥ права.
«а своњм зм≥стом конституц≥йний лад опосередковуЇ насамперед передбачен≥ ≥ гарантован≥ онституц≥Їю державний ≥ сусп≥льний лад, конституц≥йний статус людини ≥ громад¤нина, систему безпосереднього народовладд¤, орган≥зац≥ю державноњ влади й м≥сцевого самовр¤дуванн¤, територ≥альний устр≥й, основи нац≥ональноњ безпеки та ≥нш≥ найважлив≥ш≥ ≥нститути конституц≥йно-правових в≥дносин в ”крањн≥.
«а формою конституц≥йний лад ¤вл¤Ї собою систему основних орган≥зац≥йних ≥ правових форм сусп≥льних в≥дносин, передбачених онституц≥Їю, тобто основних вид≥в орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ держави, сусп≥льства та ≥нших суб'Їкт≥в конституц≥йно-правових в≥дносин.
≤снуючий конституц≥йний лад ”крањни, передбачений њњ онституц≥Їю, характеризуЇтьс¤ насамперед р¤дом загальних принцип≥в, зокрема суверенн≥стю, демократизмом, гуман≥змом, реальн≥стю, системн≥стю, науковою обірунтован≥стю, ≥сторизмом, наступн≥стю, програмним характером, гарантован≥стю.
√уман≥зм конституц≥йного ладу пол¤гаЇ в закр≥пленн≥ ≥ гарантуванн≥ онституц≥Їю такого пор¤дку, ¤кий ірунтуЇтьс¤ на реальн≥й ≥ всеб≥чн≥й поваз≥ до особи, людини ≥ громад¤нина, забезпеченн≥ прав ≥ свобод особи, њх гарантуванн≥.
√уман≥зм конституц≥йного ладу ви¤вл¤Їтьс¤ також у закр≥плен≥й онституц≥Їю нац≥ональн≥й, економ≥чн≥й, соц≥альн≥й, культурн≥й ≥ еколог≥чн≥й пол≥тиц≥ держави.
¬ажливою рисою конституц≥йного ладу Ї його реальн≥сть, д≥йсн≥сть, тобто на¤вн≥сть цього ладу де-юре ≥ де-факто.
онституц≥йний лад маЇ бути не формальним, символ≥чним, а справжн≥м, реальним, тобто в≥дображати реально ≥снуюч≥ сусп≥льн≥ в≥дносини на момент прийн¤тт¤ в≥дпов≥дноњ конституц≥њ ≥ на перспективу.
≤ншим, не менш важливим принципом конституц≥йного ладу Ї системн≥сть, тобто посл≥довн≥сть, лог≥чн≥сть, всеб≥чн≥сть ≥ повнота закр≥пленн¤ в онституц≥њ основних ≥нститут≥в сусп≥льства ≥ держави.
¬ажливим принципом конституц≥йного ладу ”крањни Ї також наступн≥сть, акумулюванн¤ того позитивного, що було в украњнському державотворенн≥, в державному ≥ сусп≥льному лад≥ ”крањни в минулому, в тому числ≥ в далекому минулому. ÷е випливаЇ ¤к з ѕреамбули онституц≥њ, так ≥ з њњ зм≥сту, зокрема положень щодо характеристики нашоњ держави, державних символ≥в, прав та свобод людини ≥ громад¤нина, форм пр¤мого народовладд¤, м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та ≥нших ≥нститут≥в, ¤к≥ були характерн≥ дл¤ ”крањни в минулому або передбачались ≥ закр≥плювались њњ попередн≥ми конституц≥¤ми, починаючи з онституц≥њ гетьмана ѕилипа ќрлика (1710 р.).
онституц≥йний лад ”крањни характеризуЇтьс¤ також на¤вн≥стю певноњ системи гарант≥й конституц≥йного пор¤дку (орган≥зац≥йно-правових, нормативно-правових та ≥н.). ÷≥ гарант≥њ будуть розгл¤нут≥ в наступному параграф≥ даноњ глави.
ѕор¤д з цими загальними принципами конституц≥йному ладу ”крањни властив≥ де¤к≥ особливост≥, зокрема принципи зд≥йсненн¤ державноњ влади шл¤хом под≥лу њњ на законодавчу, виконавчу ≥ судову; верховенство права; пр¤моњ д≥њ норм онституц≥њ; визнанн¤ й гарантуванн¤ м≥сцевого самовр¤дуванн¤; судового захисту прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина; орган≥чност≥ м≥жнародних договор≥в щодо нац≥онального законодавства ”крањни, згода на обов'¤зков≥сть ¤ких надана ¬ерховною –адою; Їдиного громад¤нства; Їдиноњ державноњ мови; ц≥л≥сност≥ ≥ недоторканост≥ територ≥њ ”крањни; непорушност≥ права приватноњ власност≥; пр≥оритетност≥ права власност≥ украњнського народу на природн≥ ресурси; захисту прав ус≥х суб'Їкт≥в права власност≥; свободи ≥нформац≥њ; недопустимост≥ використанн¤ «бройних —ил, ≥нших в≥йськових формувань дл¤ обмеженн¤ прав ≥ свобод громад¤н або з метою поваленн¤ конституц≥йного ладу, усуненн¤ орган≥в влади чи перешкоджанн¤ њх д≥¤льност≥; адм≥н≥стративноњ автоном≥њ окремих адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць (јвтономна –еспубл≥ка рим) тощо.
|
|
