—уть конституц≥онал≥зму
онституц≥онал≥зм - це теор≥¤ ≥ практика конституц≥йного буд≥вництва. ¬≥н становить собою особливу систему конституц≥йно-правових в≥дносин, ¤к≥ опосередковують у загальному вигл¤д≥ повновладд¤ народу, його суверен≥тет. онституц≥онал≥зм, таким чином, пон¤тт¤ значно ширше, н≥ж сама конституц≥¤.
як специф≥чна форма в≥дображенн¤ об'Їктивноњ реальност≥ конституц≥онал≥зм справл¤Ї значний вплив на конституц≥йну св≥дом≥сть, а в≥дтак Ї реальним засобом захисту ≥ оновленн¤ сусп≥льних ≥, перш за все, конституц≥йних в≥дносин.
онституц≥онал≥зм уособлюЇ передов≥ ф≥нансов≥, пол≥тичн≥, економ≥чн≥ та ≥нш≥ ≥дењ, ¤к≥ виступають могутн≥м фактором сусп≥льного прогресу.
онституц≥онал≥зм Ї барометром прогресу ≥ розвитку всього сусп≥льства. риза сусп≥льства - це, перш за все, криза його конституц≥онал≥зму, головним ви¤вом ¤коњ Ї ≥стотн≥ розходженн¤ м≥ж фактичною та юридичною конституц≥Їю, м≥ж конституц≥йною правосв≥дом≥стю ≥ оф≥ц≥йною пол≥тико-правовою доктриною.
онституц≥онал≥зм ¤к складне системне утворенн¤ з властивими йому структурними ≥ функц≥ональними характеристиками не можна ототожнювати з конституц≥йним законодавством чи процесом його реал≥зац≥њ. ≈лементами конституц≥онал≥зму Ї: фактична ≥ юридична конституц≥¤, конституц≥йна теор≥¤, конституц≥йн≥ в≥дносини, конституц≥йна правосв≥дом≥сть, конституц≥йна законн≥сть ≥ правопор¤док.