«наченн¤ ≥ юридична сила конституц≥йних ≥ звичайних закон≥в
≤стотною характеристикою джерел конституц≥йного права Ї њхн¤ юридична природа, елементами ¤коњ виступають:
нормативн≥сть акт≥в;
юридична сила;
форма ≥ структура;
д≥¤ акт≥в у час≥, простор≥ та за колом ос≥б;
засоби забезпеченн¤ реал≥зац≥њ акт≥в.
Ќайб≥льш ≥стотним елементом юридичноњ природи джерел конституц≥йного права Ї њхн¤ нормативн≥сть.
ќдним ≥з важливих елемент≥в юридичноњ природи джерел конституц≥йного права Ї њх юридична сила, п≥д ¤кою розум≥ють, звичайно, сп≥вв≥дношенн¤ правових акт≥в, њх м≥сце в ≥Їрарх≥њ конституц≥йно-правових акт≥в. ≤ншими словами: чим вище м≥сце акта в так≥й ≥Їрарх≥њ, тим вища його юридична сила. ѕриродно, найвищу юридичну силу маЇ онституц≥¤ ”крањни, ¤ка стоњть на найвищому щабл≥ ≥Їрарх≥чноњ системи акт≥в. “аким чином, визначити юридичну силу акта - значить встановити його м≥сце в систем≥ джерел конституц≥йного права, його сп≥вв≥дношенн¤ з актами вище- ≥ нижчесто¤щих орган≥в.