«агальна характеристика ≥ основн≥ риси онституц≥њ ”крањни
‘ункц≥њ онституц≥њ, серед ¤ких особливе значенн¤ мають установч≥, ≥нтегруюч≥, системотворч≥ та ≥нш≥ функц≥њ.
онституц≥¤ вносить системн≥сть у право, Ї ефективним системоутворюючим фактором правовоњ системи, закр≥плюЇ вих≥дн≥ засади формуванн¤ ≥ д≥њ нац≥онального права, наповнюЇ його своњм зм≥стом, пронизуЇ Їдиними принципами ≥ ≥де¤ми.
Ќорми онституц≥њ "вливаютьс¤" в норми ≥нших галузей права, Ї њхн≥м джерелом.
–оль онституц≥њ пол¤гаЇ в тому, що вона забезпечуЇ збалансован≥сть публ≥чних ≥ приватних засад у прав≥ насамперед тим, що закр≥плюЇ багатоман≥тн≥сть власност≥, њњ статус ≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж њњ видами, соц≥альну спр¤мован≥сть (функц≥ю) держави тощо. ÷им самим онституц≥¤ закладаЇ основи цив≥льного права. ≤ншими словами: нормуючи в≥дносини м≥ж суб'Їктами влади ≥ п≥дпор¤дкованими ц≥й влад≥, онституц≥¤ утверджуЇ себе ¤к головне джерело публ≥чного права, а конституц≥йне право Ї його основною галуззю.