ѕ≥дстави виникненн¤ ≥ припиненн¤ конституц≥йно-правових в≥дносин
ѕ≥д юридичними фактами розум≥ють, ¤к правило, так≥ життЇв≥ обставини, з ¤кими норми права пов'¤зують виникненн¤, зм≥ну чи припиненн¤ правових в≥дносин.
ёридичних факт≥в треба обов'¤зково п≥дкреслювати, що правов≥ факти - це так≥ факти реальноњ д≥йсност≥, з настанн¤м ¤ких наступають певн≥ юридичн≥ насл≥дки (а не т≥льки правов≥дносини).
ќсобливост≥ конституц≥йно-правових факт≥в обумовлен≥ тими сусп≥льними в≥дносинами, ¤к≥ потрапл¤ють у сферу д≥њ норм конституц≥йного права. “ак≥ факти спричин¤ють виникненн¤, зм≥ну чи призупиненн¤ правов≥дносин, ¤к≥ мають м≥сце в процес≥ реал≥зац≥њ повновладд¤ народу ”крањни.
«окрема, найб≥льш обірунтованою класиф≥кац≥Їю юридичних факт≥в Ї класиф≥кац≥¤, в основ≥ ¤коњ лежать так≥ чотири критер≥њ:
насл≥дки, ¤к≥ спричин¤Ї юридичний факт: правоутворююч≥, правозм≥нююч≥, правоприпин¤юч≥;
форма юридичних факт≥в: позитивн≥ й негативн≥;
характер д≥њ юридичного факту: факти обмеженоњ, однократноњ д≥њ ≥ факти-стани;
характер зв'¤зку факту з ≥ндив≥дуальною волею особи: юридичн≥ под≥њ, юридичн≥ д≥њ.
ѕрикладом правоутворюючого факту Ї утворенн¤ ѕрезидентом ”крањни аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, на основ≥ чого м≥ж ур¤дом та м≥н≥стерствами ≥ в≥домствами виникають р≥зноман≥тн≥ адм≥н≥стративно-правов≥ та ≥нш≥ в≥дносини.
ѕравоутворюючими актами Ї р≥шенн¤ про проведенн¤ позачергових та повторних вибор≥в, на основ≥ ¤ких виникають конституц≥йно-правов≥ в≥дносини, м≥жнародн≥ договори, ¤к≥ Ї основою взаЇмов≥дносин м≥ж р≥зними державами. “иповим у цьому в≥дношенн≥ Ї один ƒогов≥р про основи м≥ждержавних в≥дносин, дружбу ≥ сп≥вроб≥тництво м≥ж ”крањною та республ≥кою ”збекистан в≥д 26 серпн¤ 1992 р.
ѕравоприпин¤юч≥ факти припин¤ють конституц≥йно-правов≥ в≥дносини одного пор¤дку ≥ спонукають становленн¤ правов≥дносин ≥ншого пор¤дку. “ак, припиненн¤ депутатських повноважень т¤гне за собою виникненн¤ безл≥ч≥ р≥зноман≥тних в≥дносин. “е ж саме - при достроковому припиненн≥ повноважень органу державноњ влади, народного депутата або посадовоњ чи службовоњ особи.