ѕримусов≥ заходи виховного характеру (суть, п≥дстави, та пор¤док застосуванн¤)



ѕри застосуванн≥ до неповнол≥тнього м≥ри покаранн¤ необх≥дно враховувати не лише характер ≥ ступ≥нь сусп≥льно небезпечност≥ вчиненого злочину, але й особу винного, його психоф≥з≥олог≥чний розвиток, обставини, що пом'¤кшують ≥ обт¤жують в≥дпов≥дальн≥сть, а також причини, з ¤кими пов'¤заний злочин. «окрема, сл≥д мати на уваз≥, що, в≥дпов≥дно до п.6 ст.40, вчиненн¤ злочину неповнол≥тн≥м Ї обставиною, ¤ка пом'¤кшуЇ в≥дпов≥дальн≥сть. Ќе повинн≥ застосовуватис¤ м≥ри крим≥нального покаранн¤ до неповнол≥тн≥х за окрем≥ незначн≥ правопорушенн¤, ¤кщо сам≥ потерп≥л≥ не зверталис¤ з проханн¤м про прит¤гненн¤ неповнол≥тнього до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥. ƒо особи, ¤ка вчинила злочин у в≥ц≥ до 18 рок≥в злочин, що не становить великоњ сусп≥льноњ небезпеки, суд може, у в≥дпов≥дност≥ до ч.3 ст.10, застосувати примусов≥ заходи виховного характеру, що не Ї крим≥нальним покаранн¤м. ƒо не повнол≥тнього, ¤кий вчинив злочин, суд може застосувати примусов≥ заходи виховного характеру, передбачен≥ ст.11. “ак≥ сам≥ заходи суд може застосувати до особи, ¤ка вчинила сусп≥льно небезпечне д≥¤нн¤ у в≥ц≥ в≥д 11 рок≥в ≥ до виповненн¤ в≥ку, з ¤кого можлива крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть. ѕри сумн≥ви щодо на¤вност≥ розумовоњ в≥дсталост≥ неповнол≥тнього, ¤кий вчинив сусп≥льно небезпечне д≥¤нн¤, призначаЇтьс¤ судово-медична експертиза. Ќа¤вн≥сть розумовоњ в≥дсталост≥ за певних умов може бути п≥дставою дл¤ застосуванн¤ судом до такого неповнол≥тнього примусових заход≥в медичного характеру. ¬≥дпов≥дно до ст.11, до ос≥б, ¤к≥ вчинили злочин у в≥ц≥ до 18 рок≥в або сусп≥льно небезпечне д≥¤нн¤ до виповненн¤ в≥ку, з ¤кого настаЇ крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть, суд може застосувати так≥ примусов≥ заходи виховного характеру: 1) зобов'¤занн¤ публ≥чно або в ≥нш≥й форм≥ попросити вибаченн¤ у потерп≥лого; 2) застереженн¤; 3) передача неповнол≥тнього п≥д нагл¤д батькам або особам, ¤к≥ њх зам≥нюють, чи п≥д нагл¤д педагог≥чному або трудовому колективу за його згодою, а також окремим громад¤нам на њх проханн¤; 4) покладанн¤ на неповнол≥тнього, ¤кий дос¤г 15 в≥ку ≥ маЇ майно або зароб≥ток, обов'¤зку в≥дшкодувати запод≥¤н≥ збитки; 5) направленн¤ неповнол≥тнього до спец≥альноњ навчально-виховноњ установи дл¤ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в до його виправленн¤, але на строк, що не перевищуЇ трьох рок≥в, умови перебуванн¤ в цих установах неповнол≥тн≥х та пор¤док њх залишенн¤ визначаютьс¤ спец≥альними положенн¤ми. —уд може також визнати за необх≥дне призначити неповнол≥тньому громадського виховател¤ у пор¤дку, передбаченому в≥дпов≥дним ѕоложенн¤м. якщо при розгл¤д≥ крим≥нальноњ справи щодо неповнол≥тнього, ¤ка над≥йшла до суду з обвинувальним висновком, буде встановлено, що ним вчинено злочин, ¤кий не становить великоњ сусп≥льноњ небезпеки, ≥ п≥дсудний може бути виправлений без застосуванн¤ крим≥нального покаранн¤, суд ухвалою, а судд¤ постановою закриваЇ крим≥нальну справу ≥ у пор¤дку, передбаченому ч.1 ст.447  ѕ , вир≥шуЇ питанн¤ про застосуванн¤ до неповнол≥тнього одного з примусових заход≥в виховного характеру, передбачених ст.11   . ўодо сусп≥льно небезпечного д≥¤нн¤, вчиненого особою, ¤ка дос¤гла 11 рок≥в, але до виповненн¤ в≥ку, з ¤кого законом передбачена крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть, то за фактом такого д≥¤нн¤ порушуЇтьс¤, у в≥дпов≥дност≥ до ч.5 ст.6  ѕ , крим≥нальна справа. —л≥дчий, встановивши, що сусп≥льно небезпечне д≥¤нн¤ вчинене особою у в≥ц≥ в≥д 11 рок≥в ≥ до виповненн¤ в≥ку, з ¤кого законом перебачена крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть, виносить мотивовану постанову про закритт¤ справи та застосуванн¤ до неповнол≥тнього примусових заход≥в виховного характеру. —права разом ≥з постановою надсилаЇтьс¤ прокурору. ѕрокурор перев≥р¤Ї повноту проведеного розсл≥дуванн¤, законн≥сть постанови, п≥сл¤ чого направл¤Ї справу до суду дл¤ застосуванн¤ заход≥в виховного характеру (п.1 ст.232-1  ѕ ). –озгл¤д справи провадитьс¤ суддею одноособово з обов'¤зковою участю прокурора ≥ захисника. ѕ≥д час провадженн¤ попереднього сл≥дства та розгл¤ду судом справи про застосуванн¤ примусових заход≥в виховного характеру, кр≥м обставин, зазначених у ст.64  ѕ , п≥дл¤гають з'¤суванню: 1) в≥к неповнол≥тнього - з ц≥Їю метою до справи маЇ бути долучена коп≥¤ св≥доцтва чи актового запису про народженн¤; 2) стан здоров'¤ та р≥вень загального розвитку неповнол≥тнього (за на¤вност≥ даних про його розумову в≥дстал≥сть, не пов'¤зану з душевним захворюванн¤м, сл≥д з'¤сувати, чи здатний повн≥стю усв≥домлювати значенн¤ своњх д≥й ≥ ¤кою м≥рою може керувати ними, дл¤ чого в раз≥ необх≥дност≥ призначаЇтьс¤ експертиза за участю спец≥ал≥ст≥в у галуз≥ дит¤чоњ та п≥дл≥тковоњ психолог≥њ, або ж зазначен≥ питанн¤ винос¤тьс¤ на вир≥шенн¤ експерт≥в-псих≥атр≥в); 3) умови житт¤, вихованн¤ ≥ повед≥нка неповнол≥тнього; 4) обставини, що негативно впливали на вихованн¤ неповнол≥тнього, можливий вплив дорослих, ¤к≥ вт¤гнули його в злочинну д≥¤льн≥сть; 5) ставленн¤ до неповнол≥тнього до вчиненого, навчанн¤ чи прац≥, дан≥ про його с≥м'ю. «а результатами розгл¤ду справи суддею виноситьс¤ постанова, а судом ухвала. « метою зд≥йсненн¤ контролю за виконанн¤м постанови (ухвали) про застосуванн¤ примусового заходу виховного характеру суд ≥нформуЇ службу у справах неповнол≥тн≥х м≥сцевого органу державноњ виконавчоњ влади та м≥сцевого самовр¤дуванн¤ (п.16 постанови ѕленуму ¬— в≥д 22.12.95 є21 "ѕро судову практику застосуванн¤ судами примусових заход≥в виховного характеру"). «м≥ст кожного з примусових заход≥в виховного характеру, вичерпний перел≥к ¤ких м≥ститьс¤ в ст.11   , пол¤гаЇ, зокрема, в такому: 1) зобов'¤занн¤ публ≥чно або в ≥нш≥й форм≥ попросити вибаченн¤ у потерп≥лого означаЇ, що воно повинно бути зд≥йснено у присутност≥ ≥нших ос≥б: у зал≥ судового зас≥данн¤, в колектив≥, де працюють або навчаютьс¤ неповнол≥тн≥й ≥ потерп≥лий, через пресу тощо; 2) застосуванн¤ застереженн¤ пол¤гаЇ в оголошенн≥ судом у постанов≥ (ухвал≥) осуду повед≥нки неповнол≥тнього, ¤кий вчинив злочин або сусп≥льно небезпечне д≥¤нн¤; 3) передача неповнол≥тнього п≥д нагл¤д батькам або особам, ¤к≥ њх зам≥н¤ють, пол¤гаЇ у покладанн≥ судом на таких ос≥б обов'¤зку повс¤кчасно зд≥йснювати виховний вплив ≥ систематично контролювати повед≥нку неповнол≥тнього, п≥д особами, ¤к≥ зам≥нюють батьк≥в, розум≥ютьс¤ усиновител≥, оп≥куни ≥ п≥клувальники; 4) передача неповнол≥тнього п≥д нагл¤д педагог≥чному або трудовому колективу пол¤гаЇ у покладанн≥ судом на означений колектив за його згодою обов'¤зку по зд≥йсненню належного виховного впливу ≥ пост≥йного контролю за повед≥нкою неповнол≥тнього; 5) передача неповнол≥тнього п≥д нагл¤д окремим громад¤нам пол¤гаЇ у покладанн≥ судом на певного громад¤нина обов'¤зку по нагл¤ду, вихованню ≥ контролю за повед≥нкою неповнол≥тнього та п≥клуванн¤ про нього; 6) покладанн¤ на неповнол≥тнього обов'¤зку в≥дшкодувати запод≥¤н≥ збитки ¤к примусовий зах≥д виховного характеру може застосовуватис¤ лише до повнол≥тнього, ¤кий дос¤г 15 рок≥в, маЇ майно або доходи ≥ не потребуЇ застосуванн¤ ≥ншого примусового заходу виховного характеру; 7) направленн¤ неповнол≥тнього до спец≥альноњ навчально-виховноњ установи дл¤ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в зд≥йснюЇтьс¤ за постановою (ухвалою) суду за пут≥вкою органу осв≥ту, статус таких установ визначений «” "ѕро органи ≥ служби у справах неповнол≥тн≥х та спец≥альн≥ установи дл¤ неповнол≥тн≥х" в≥д 24.01.95, куди неповнол≥тн≥ направл¤ютьс¤, коли вони вийшли з-п≥д контролю батьк≥в чи ос≥б, ¤к≥ њх зам≥н¤ють, не п≥ддаютьс¤ виховному впливу ≥ не можуть бути виправлен≥ шл¤хом застосуванн¤ ≥нших примусових заход≥в виховного характеру. ƒо загальноосв≥тньоњ школи соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ направл¤ютьс¤ неповнол≥тн≥ в≥ком в≥д 11 до 14 рок≥в, а до профес≥йного училища соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ - в≥д 14 до 18 рок≥в. «агальний строк направленн¤ - до 3 рок≥в.

Ќа головну



Hosted by uCoz