¬иди зв≥льненн¤ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥
| «в≥льненн¤ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ - це зд≥йснювана у в≥дпов≥дност≥ з крим≥нальним законом ≥ крим≥нально-процесуальним законом в≥дмова держави в особ≥ компетентних орган≥в в≥д застосуванн¤ заход≥в крим≥нально-правового характеру щодо ос≥б, ¤к≥ вчинили злочин. «аконодавство передбачаЇ випадки обов'¤зкового (≥нститут давност≥ прит¤гненн¤ до крим≥нальн≥й в≥дпов≥дальност≥) ≥ факультативного (особа перестала бути сусп≥льно небезпечною внасл≥док зм≥ни обстановки п≥сл¤ вчиненн¤ нею д≥¤нн¤, що м≥стить ознаки злочину) зв≥льненн¤ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ ос≥б, ¤к≥ вчинили д≥¤нн¤, що м≥ст¤ть ознак злочину. ¬иди зв≥льненн¤ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥: 1) у зв'¤зку з в≥дпад≥нн¤м сусп≥льноњ небезпечност≥ д≥¤нн¤, що м≥стить ознаки злочину, або втратою сусп≥льноњ небезпечност≥ особою, ¤ка його вчинила, внасл≥док зм≥ни обстановки (ч.1 ст.50 ); 2) у зв'¤зку з прит¤гненн¤м особи до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ (п.1 ч.1 ст.51 ); 3) у зв'¤зку з застосуванн¤м судом примусових заход≥в виховного характеру (ч.3 ст.10, п.3 ч.1 ст.51); 4) у зв'¤зку з передачею особи на поруки громадськ≥й орган≥зац≥њ або трудового колективу (п.4 ч.1 та ч.4 ст.51); 5) у зв'¤зку з спливом строк≥в давност≥ прит¤гненн¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ (ст.48); 6) у зв'¤зку з амн≥ст≥Їю (ч.3 ст.92 ”); 7) спец≥альн≥ випадки зв≥льненн¤ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ при вчиненн≥ окремих категор≥й злочин≥в (ч.2 ст.56, ч.3 ст.57, ч.3 ст.170, ч.5 ст.187-6, ч.2 ст.222, ч.1 ≥ 2 ст.229-10 ). ≤з урахуванн¤м того, що ” маЇ вищу юридичну силу, а закони та ≥нш≥ нормативно-правов≥ акти мають в≥дпов≥дати њй (ст.8 ”), правосудд¤ в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ виключно судами ≥ "делегуванн¤ функц≥й суд≥в чи привласненн¤ цих функц≥й ≥ншими органами не допускаЇтьс¤" (ст.124), втратили силу положенн¤ п.2 ч.1 та ч.3 ст.51 про зв≥льненн¤ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ з передачею матер≥ал≥в справи на розгл¤д товариського суду. ” п.21 постанови є9 ѕленуму ¬— в≥д 01.11.96 "ѕро застосуванн¤ ” при зд≥йсненн≥ правосудд¤": " онституц≥йне положенн¤ про зд≥йсненн¤ правосудд¤ виключно судами зобов'¤зуЇ њх розгл¤дати крим≥нальн≥ справи ≥ про злочини, перел≥чен≥ у ч.1 ст.27 ѕ . ” зв'¤зку з цим суд не може передати матер≥али такоњ справи на розгл¤д товариського суду в пор¤дку, передбаченому ст.51 та ст.8 ѕ ". ¬с≥ види зв≥льненн¤ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, за вин¤тком передач≥ винного на поруки, Ї безумовними. ƒо передач≥ на поруки ставитьс¤ р¤д вимог, невиконанн¤ ¤ких може обумовити прит¤гненн¤ њњ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥. –≥шенн¤ про зв≥льненн¤ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ приймаЇтьс¤ судом, прокурором, сл≥дчим за згодою прокурора в межах њх компетенц≥њ за на¤вност≥ п≥дстав ≥ у передбачених крим≥нально-процесуальним законодавством формах. ѕрийн¤тт¤ акта амн≥ст≥њ знаходитьс¤ в компетенц≥њ ¬– ”крањни: "«аконом ”крањни оголошуЇтьс¤ амн≥ст≥¤" (ч.3 ст.92 ”). ƒо набранн¤ чинност≥ ”, тобто 28.06.96р., виданн¤ акта (”каза) про амн≥ст≥ю належало до компетенц≥њ ѕрезидента ”крањни. ќсоба, зв≥льнена в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, не вважаЇтьс¤ судимою. |