онф≥скац≥¤ майна складаЇтьс¤ в примусовому безоплатному вилученн≥ у власн≥сть держави усього чи частини майна, що Ї особистою власн≥стю засудженого.  онф≥скац≥¤ майна може бути призначена т≥льки за державн≥ ≥ т¤жк≥ корислив≥ злочини у випадках, зазначених у закон≥. —уд повинний вказати у вироку, чи конф≥скуЇтьс¤ все майно засудженого чи частина його; в останньому випадку суд повинний указати, ¤ка частина майна конф≥скуЇтьс¤, чи перел≥чити предмети, що конф≥скуютьс¤. Ќе п≥дл¤гають конф≥скац≥њ предмети, необх≥дн≥ дл¤ засудженого, член≥в його родини й обличч¤, що знаход¤тьс¤ на його утриманн≥, в≥дпов≥дно до перел≥ку, даному в додатку до кодексу (ст.35   ).

 онф≥скац≥¤ майна Ї м≥рою покаранн¤, що ущемл¤Ї, насамперед, майнов≥ права засудженого. ќднак, на в≥дм≥ну в≥д штрафу, що призначаЇтьс¤ завжди в грошовому вираженн≥ ≥ з урахуванн¤м матер≥ального положенн¤ винного, конф≥скац≥¤ ¤к покаранн¤ поширюЇтьс¤ на вс¤ке майно засудженого, приналежне йому на прав≥ особистоњ власност≥, на грошов≥ суми й ≥нш≥ ц≥нност≥, предмети од¤гу, домашнього побуту ≥ т.п., кр≥м майна, на ¤ке не може бути звернена конф≥скац≥¤.

” випадку конф≥скац≥њ частки засудженого в загальному майн≥ розм≥р його частки визначаЇтьс¤ п≥сл¤ виключенн¤ з цього майна того, що не п≥дл¤гаЇ конф≥скац≥њ.  онф≥скац≥њ по вироку суду п≥дл¤гаЇ ¤к майно, що ц≥лком належить засудженому, так ≥ його частка в загальн≥й власност≥, наприклад, на будинок, автомашину ≥ т.д.

–озр≥зн¤ютьс¤ два види конф≥скац≥њ, застосовуваноњ ¤к карне покаранн¤: повна ≥ часткова.

ѕовна конф≥скац≥¤ майна складаЇтьс¤ в примусовому безоплатному вилученн≥ у власн≥сть держави всього майна, що Ї особистою власн≥стю засудженого, а також його частки в загальн≥й власност≥, у чому б вона не виражалас¤ ≥ де б вона не знаходилас¤, за вин¤тком предмет≥в необх≥дност≥, перерахованих у додатку до   . ѕовна конф≥скац≥¤ поширюЇтьс¤ також на майно засудженого, котре з метою прихованн¤ в≥д конф≥скац≥њ оформлено по ф≥ктивних угодах на ≥м'¤ ≥нших ос≥б. ѕри повн≥й конф≥скац≥њ майна повинн≥ бути врахован≥ права ≥ законн≥ ≥нтереси член≥в родини засудженого, проживаючого разом з ним.

„асткова конф≥скац≥¤ майна складаЇтьс¤ в безоплатному вилученн≥ у власн≥сть держави точно визначеноњ судом частини майна, що Ї особистою власн≥стю засудженого. ўоб уникнути непорозум≥нь, що можуть виникнути при виконанн≥ вироку, суди зобов'¤зан≥ точно вказувати, ¤ка саме частина (половина, третина ≥ т.д.) усього майна засудженого п≥дл¤гаЇ конф≥скац≥њ, чи конкретно перел≥чити предмети, що конф≥скуютьс¤. «ам≥на конф≥скац≥њ майна ст¤гненн¤м грошовоњ суми, р≥вноњ вартост≥ цього майна, не допускаЇтьс¤.

якщо в процес≥ попереднього розсл≥дуванн¤ на майно винного був накладений арешт, то суд, розгл¤даючи справу, повинний перев≥рити, чи дотриман≥ вимоги ст.35    у в≥дношенн≥ майна, не п≥дмета конф≥скац≥њ. якщо таке майно було включено в опис, суд зобов'¤заний своњм визначенн¤м виключити його з опису ≥ зн¤ти арешт.

 онф≥скац≥¤ майна в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д вилученн¤ майна, придбаного в результат≥ необірунтованого збагаченн¤, по-перше, тим, що вилученн¤ такого майна ≥ звертанн¤ його в доход держави не Ї м≥рою карного покаранн¤ ≥ тому не створюЇ судимост≥; по-друге, тим, що це майно може бути вилучено не т≥льки в засудженого, але, наприклад, у його родич≥в, що необірунтовано збагатилис¤, ≥ в трет≥х ос≥б (конф≥скац≥¤ майна в засудженого виробл¤Їтьс¤ т≥льки по вироку суду); по-третЇ, тим, що при вилученн≥ майна держава н≥¤коњ в≥дпов≥дальност≥ по боргах особи, в ¤коњ вилучаЇтьс¤ майно, не несе (при конф≥скац≥њ майна держава несе в≥дпов≥дальн≥сть по вс≥х боргах ≥ зобов'¤занн¤м засудженого, виниклим до прийн¤тт¤ сл≥дчими чи судовими органами заход≥в дл¤ охорони майна, в обс¤з≥, не перевищуючий актив конф≥скованого майна); по-четверте, таке майно вилучаЇтьс¤ в будь-¤коњ особи ц≥лком (конф≥скац≥¤ ж майна поширюЇтьс¤ т≥льки на особисте майно засудженого чи на його частку в загальному майн≥).

¬≥др≥зн¤Їтьс¤ конф≥скац≥¤ ≥ в≥д в≥дшкодуванн¤ запод≥¤ноњ шкоди. –ечовинн≥ докази ≥ реч≥, добут≥ злочинним шл¤хом, не можуть включатис¤ в майно, що конф≥скуЇтьс¤. ¬они повертаютьс¤ њхн≥м законним власникам. ÷е ж правило поширюЇтьс¤ ≥ на речовинн≥ докази, що належать трет≥м особам (ст.330 ”ѕ ).

якщо трет¤ особа подало позовну за¤ву про виключенн¤ майна з числа конф≥скованого ≥ поверненн≥ його, суд зобов'¤заний розгл¤нути за¤ву в пор¤дку цив≥льного судочинства з залученн¤м ¤к в≥дпов≥дача т≥Їњ орган≥зац≥њ, ¤кий було передане майно (де воно знаходитьс¤), за участю прокурора.

–еч≥, що не Ї речовинними доказами в справ≥, повинн≥ бути повернут≥ њх законному власнику (ст.330 ”ѕ ). —уд, що вин≥с вирок, незалежно в≥д проханн¤ засудженого, при одержанн¤ визначенн¤ вищесто¤щого суду зобов'¤заний направити коп≥ю визначенн¤ ф≥нансовому органу, у розпор¤дженн¤ ¤кого над≥йшло конф≥сковане розпор¤дженн¤ майно, дл¤ виконанн¤ - поверненн¤ чи майна в≥дшкодуванн¤ його вартост≥.

ѕри конф≥скац≥њ майна держава не в≥дпов≥даЇ за обт¤жуюч≥ майно борги ≥ зобов'¤занн¤, ¤кщо вони виникли п≥сл¤ прийн¤тт¤ сл≥дчими чи судовими органами заход≥в дл¤ охорони майна ≥ прит≥м без згоди цих орган≥в. ƒержава в≥дпов≥даЇ за обт¤жуюч≥ конф≥сковане майно борги ≥ зобов'¤занн¤ т≥льки у визначених випадках, точно передбачених ст.36   , ≥ в пор¤дку, установленому цив≥льним ≥ цив≥льно-процесуальним законодавством.

” в≥дношенн≥ претенз≥й, що п≥дл¤гають задоволенню за рахунок конф≥скованого майна, держава в≥дпов≥даЇ лише в межах активу, тобто вартост≥ цього майна, по оц≥нц≥ ф≥нансових орган≥в.

ѕри виконанн≥ вирок≥в, ¤кими, кр≥м конф≥скац≥њ майна, ≥з засудженого ст¤гнен≥ суми у в≥дшкодуванн¤ матер≥ального збитку, запод≥¤ного злочином, у першу чергу ст¤гуютьс¤ ц≥ суми, конф≥скац≥¤ ж звертаЇтьс¤ на ≥ншу частину майна, ¤кщо це майно може бути конф≥сковано.

„ергов≥сть задоволенн¤ ≥нших претенз≥й за рахунок конф≥скованого майна встановлюЇтьс¤ цив≥льним ≥ цив≥льно-процесуальним законодавством.