¬иправн≥ роботи без позбавленн¤ вол≥ призначаютьс¤ на строк в≥д двох м≥с¤ц≥в до двох рок≥в ≥ в≥дбуваютьс¤ в≥дпов≥дно до вироку суду або за м≥сцем роботи засудженого, або в ≥нших м≥сц¤х, визначених органами, що в≥дають застосуванн¤м виправних роб≥т, але в район≥ м≥сц¤ проживанн¤ засудженого.

« зароб≥тку присудженого до виправних роб≥т без позбавленн¤ вол≥ в доход держави утримуЇтьс¤ визначена сума в розм≥р≥, установленому вирокам суду, але не понад 20%.

ќсобам, визнаним непрацездатними, а також особам, що стали непрацездатними п≥сл¤ вироку суду, суд зам≥сть виправних роб≥т призначаЇ чи штраф громадський осуд.

ƒл¤ виправних роб≥т ¤к м≥ри покаранн¤ характерн≥ дв≥ основних ознаки: 1) залученн¤ засудженого до обов'¤зковоњ прац≥ за м≥сцем колишньоњ роботи чи в ≥нших м≥сц¤х, обумовлених органами, що в≥дають застосуванн¤м виправних роб≥т, у сполученн≥ з утриманн¤м у доход держави визначеноњ частини зароб≥тку, 2) вихованн¤ засудженого в процес≥ прац≥, сусп≥льне виховний вплив на нього колективу, у ¤кому в≥н працюЇ.

¬иправн≥ роботи Ї реальною м≥рою покаранн¤ з метою виправленн¤ ≥ перевихованн¤ засудженого т≥льки в сусп≥льств≥, де вс≥м громад¤нам забезпечене право на працю, де прац¤ - Ї справу чест≥ кожного громад¤нина. ” виправних роботах б≥льш, н≥ж в ≥нших видах покаранн¤, сполучаютьс¤ елементи державного примуса ≥з сусп≥льним впливом на правопорушник≥в, у силу чого виправн≥ роботи стають на р¤д≥ з ≥ншими видами покарань, не зв'¤заними з позбавленн¤м вол≥, основною формою впливу на правопорушник≥в.

¬иправн≥ роботи передбачаютьс¤ б≥льш н≥ж у 120 санкц≥¤х статей    ¤к у вид≥ Їдиноњ м≥ри покаранн¤, так ≥ в ¤кост≥ альтернативноњ з позбавленн¤м вол≥ чи штрафом. ¬иправн≥ роботи застосовуютьс¤ за зд≥йсненн¤ незначних по характер≥ ≥ ступеню сусп≥льноњ небезпеки злочин≥в. –азом з тим, закон передбачаЇ можлив≥сть застосуванн¤ виправних роб≥т ≥ за б≥льш небезпечн≥ злочини, ¤кщо ступ≥нь сусп≥льноњ небезпеки конкретного злочинного д≥¤нн¤ й особи, що його скоњла, не вимагають обов'¤зковоњ ≥зол¤ц≥њ винного в≥д сусп≥льства дл¤ його виправленн¤ ≥ перевихованн¤.

” ст.29 передбачен≥ два види виправних роб≥т без позбавленн¤ вол≥: за м≥сцем роботи засудженого й в ≥нших м≥сц¤х, визначених органами, що в≥дають застосуванн¤м виправних роб≥т, але в район≥ м≥сц¤ проживанн¤ засудженого. ¬ид виправних роб≥т без позбавленн¤ вол≥ визначаЇтьс¤ вироком суду. ѕор¤док, умови ≥ м≥сце в≥дбуванн¤ цього виду покаранн¤ встановлюЇтьс¤ законодавством.

«асуджен≥ до виправних роб≥т першого виду в≥дбувають покаранн¤ за м≥сцем роботи й на колишн≥й посад≥, за вин¤тком тих випадк≥в, коли залишенн¤ засудженого в колишн≥й посад≥ недоц≥льно, про що повинно бути спец≥ально зазначене у вироку суду, наприклад, по де¤ких посадових, господарських ≥ ≥нших злочинах.

¬иправн≥ роботи другого виду, ¤к правило, застосовуютьс¤ до винних, що не маЇ пост≥йного м≥сц¤ роботи. “ак≥ особи в≥дбувають покаранн¤ в м≥сц¤х, визначених органами, що в≥дають застосуванн¤м виправних роб≥т (≥нспекц≥Їю ≥ в≥дд≥лами виправних роб≥т ћ¬—), але обов'¤зково в район≥ м≥сц¤ проживанн¤ засудженого. ѕ≥д районом м≥сц¤ проживанн¤ розум≥Їтьс¤, ¤к правило, той адм≥н≥стративний район, де, наприклад, розташован≥ велик≥ промислов≥ чи с/г п≥дприЇмства ≥ де звичайно працюють багато жител≥в з м≥сцевост≥, у ¤к≥й живе засуджений.

„ас в≥дбуванн¤ виправних роб≥т, у тому числ≥ ≥ за м≥сцем роботи засудженого, не зараховуЇтьс¤ у виробничий стаж дл¤ одержанн¤ надбавки за вислугу рок≥в, пенс≥њ й ≥нших п≥льг, зв'¤заних з виробничим стажем. ” пер≥од в≥дбуванн¤ виправних роб≥т чергова в≥дпустка не даЇтьс¤, за вин¤тком в≥дпустки через хворобу, ваг≥тност≥ ≥ родам.

« зароб≥тку засудженого до виправних роб≥т утримуЇтьс¤ визначена частина доходу. ѕри визначенн≥ ц≥Їњ частини (не б≥льш н≥ж 20%) суд враховуЇ матер≥альне становище засудженого ≥ його родини. ¬ирахуванн¤ не робл¤тьс¤ з виплат по непрацездатност≥, прем≥альних винагород ус≥х вид≥в, командировочних ≥ т.д.

ќсоби, засуджен≥ до виправних роб≥т, при заклику њх на терм≥нову службу зв≥льн¤ютьс¤ з дн¤ заклику в≥д подальшого в≥дбуванн¤ покаранн¤. ƒо в≥йськовослужбовц≥в виправн≥ роботи не застосовуютьс¤. (ст.34   ).

“ерм≥н в≥дбуванн¤ виправних роб≥т обчислюЇтьс¤ з того дн¤, коли почали виробл¤тис¤ утриманн¤ з його зароб≥тку. „ас попереднього висновку зараховуЇтьс¤ в терм≥н в≥дбуванн¤ виправних роб≥т з розрахунку один день за три дн≥ виправних роб≥т (ст.47   ).

¬иправн≥ роботи без позбавленн¤ вол≥ можуть застосовуватис¤ ¤к м≥ру покаранн¤ у випадках, передбачених статт¤ми   , по ¤ких квал≥ф≥кований злочин винного, а також у пор¤дку ст.44    при призначенн≥ б≥льш м'¤кого покаранн¤, чим передбачено конкретною статтею закону. ѕри цьому виправн≥ роботи без позбавленн¤ вол≥ можуть застосовуватис¤ зам≥сть позбавленн¤ вол≥. «астосуванн¤ виправних роб≥т не допускаЇтьс¤ у в≥дношенн≥ ос≥б, визнаних у встановленому пор¤дку непрацездатними.

” випадку зл≥сного в≥дхиленн¤ засудженого в≥д в≥дбуванн¤ виправних роб≥т без позбавленн¤ вол≥ суд може зам≥нити нев≥дбутий терм≥н виправних роб≥т позбавленн¤м вол≥ на той же терм≥н (ст.30   ).

Ќев≥дбута частина терм≥ну виправних роб≥т обчислюЇтьс¤ з дн¤ фактичного припиненн¤ засудженим роботи. ќдн≥Їњ з форм в≥дхиленн¤ засудженого в≥д виправних роб≥т Ї систематичн≥ прогули без поважноњ причини, в≥дмовленн¤ в≥д надходженн¤ на роботу, в≥дмовленн¤ в≥д дорученоњ роботи. Ќев≥дбута частина терм≥ну виправних роб≥т у таких випадках визначаЇтьс¤ шл¤хом в≥драхуванн¤ з терм≥ну, призначеного вироком суду, фактично проробленоњ частини, тобто без обл≥ку дн≥в прогул≥в.

ѕитанн¤ про зам≥ну виправних роб≥т у випадку зл≥сного в≥дхиленн¤ в≥д њхнього в≥дбуванн¤ зважуЇтьс¤ по клопотанню ≥нспекц≥њ виправних роб≥т судом, що ухвалив вирок. якщо вирок приводитьс¤ у виконанн¤ за межами району суду, що ухвалив вирок, це питанн¤ дозвол¤Їтьс¤ районним (м≥ським) судом, а у в≥дношенн≥ ос≥б, засуджених в≥йськовими трибуналами, - в≥йськовим трибуналом по м≥сцев≥ виконанн¤ вироку.