ƒобров≥льна в≥дмова в≥д доведенн¤ злочину до к≥нц¤



ƒобров≥льна в≥дмова в≥д вчиненн¤ злочину - це добров≥льне та остаточне припиненн¤ розпочатоњ д≥¤льност≥ при усв≥домленн≥ на¤вноњ можливост≥ њњ усп≥шного завершенн¤. ќсоба безумовно ≥ назавжди полишаЇ готуванн¤ до злочину або замах на нього. ƒобров≥льн≥сть пол¤гаЇ у в≥дмов≥ в≥д доведенн¤ злочину до к≥нц¤ з власноњ вол≥, без ф≥зичного та псих≥чного примусу з боку ≥ншоњ особи. в≥дмова в≥д продовженн¤ злочинноњ д≥¤льност≥ може бути пов'¤зана з повним (виключаЇ крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть) або частковим (зменшуЇ обс¤г крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥) в≥дверненн¤м шк≥дливих насл≥дк≥в злочинних д≥й, що вчин¤ютьс¤. ƒобров≥льна в≥дмова маЇ певн≥ об'Їктивн≥ та суб'Їктивн≥ меж≥, що створюютьс¤ дуже специф≥чними факторами. —уб'Їктивн≥ меж≥: добров≥льна в≥дмова можлива лише при усв≥домленн≥ на¤вност≥ можливост≥ безперешкодного чи з подоланн¤м певних перешкод доведенн¤ злочинноњ д≥¤льност≥ до к≥нц¤, добров≥льною Ї в≥дмова ≥ при неусв≥домленн≥ особою на¤вност≥ та нездоланноњ перешкоди. ƒобров≥льна в≥дмова можлива лише щодо злочину, ¤кий вчин¤Їтьс¤ з пр¤мим умислом. ћотиви в≥дмови можуть бути будь-¤кими: страх в≥дпов≥дальност≥, жал≥сть щодо потерп≥лого, сором тощо. ќб'Їктивн≥ меж≥ добров≥льноњ в≥дмови визначаютьс¤ станом незавершеност≥ злочину. Ќезавершен≥сть властива лише тим злочинам, ¤к≥ можуть мати стад≥њ готуванн¤ або замаху, що залежить в≥д конструкц≥њ складу певного злочину або особливостей способу його вчиненн¤. ” злочинах ≥з формальним складом, ¤кий не передбачаЇ шк≥дливих насл≥дк≥в ¤к обов'¤зкових ознак, добров≥льна в≥дмова можлива лише на стад≥¤х готуванн¤ ≥ незак≥нченого замаху. ” злочинах ≥з матер≥альним складом, ¤кий передбачаЇ ц≥ насл≥дки ¤к обов'¤зков≥, в окремих випадках добров≥льна в≥дмова можлива ≥ на стад≥њ зак≥нченого замаху. Ќапр., в умисних вбивствах м≥ж злочинними д≥¤ми та њх насл≥дками - смертю жертви - може минути певний пром≥жок часу через пов≥льний розвиток причинного зв'¤зку. ÷е утворюЇ дл¤ винноњ особи можлив≥сть контролювати причинний зв'¤зок та, нейтрал≥зувавши його, в≥двернути або не допустити настанн¤ злочинного насл≥дку - смерт≥. ƒобров≥льна в≥дмова при готуванн≥ та незак≥нченому замаху передбачаЇ утриманн¤ в≥д продовженн¤ злочинних д≥й. якщо ж замах зак≥нчений, але м≥ж вчиненн¤м д≥¤нн¤ та настанн¤м шк≥дливих насл≥дк≥в минув певний пром≥жок часу, а розвиток причинного зв'¤зку, що зд≥йснюЇтьс¤ самим винним чи з допомогою ≥нших ос≥б, ¤ка фактично в≥двернула загрозу та реальне запод≥¤нн¤ шкоди об'Їкту злочину. ќб'Їктивн≥ меж≥ добров≥льноњ в≥дмови визначаютьс¤ й ≥ншими факторами: способом вчиненн¤ злочину, м≥сцем, часом обставинами, знар¤дд¤м ≥ засобами вчиненн¤ злочину, ф≥зичною силою, станом здоров'¤ винного тощо. ” ц≥лому вони мають створювати об'Їктивну можлив≥сть усп≥шного доведенн¤ злочину до к≥нц¤. ” певних випадках меж≥ добров≥льноњ в≥дмови можна визначити остаточно лише за допомогою де¤ких об'Їктивно-суб'Їктивних фактор≥в, зокрема: ф≥зичного або псих≥чного стану винноњ особи, ¤кий не перешкоджаЇ д≥¤ти ≥нтенсивно ≥ ц≥леспр¤мовано при вчиненн≥ злочину або не парал≥зуЇ волю; усв≥домленн¤ на¤вност≥ таких перешкод при доведенн≥ злочину до к≥нц¤, ¤к≥ в≥н може ≥ згоден подолати; усв≥домленн¤ на¤вност≥ таких невиг≥дних дл¤ винного насл≥дк≥в в≥д вчиненн¤ злочину (напр., неминучоњ в≥дпов≥дальност≥), ¤к≥ в≥н згоден сприйн¤ти. ѕри негативному значенн≥ цих фактор≥в в≥дмова в≥д вчиненн¤ злочину буде вимушеною. ”триманн¤ особи в≥д повторенн¤ замаху на злочин, коли попередн≥й замах був невдалим, добров≥льною в≥дмовою не Ї, особа несе в≥дпов≥дальн≥сть на загальних п≥дставах. ƒобров≥льна в≥дмова сп≥вучасник≥в в≥д вчиненн¤ злочину оц≥нюЇтьс¤ за критер≥¤ми ст.18   , однак, маЇ особливост≥, зумовлен≥ функц≥ональною роллю сп≥вучасника. “ака в≥дмова стосуЇтьс¤ лише д≥й того сп≥вучасника, ¤кий до них вдавс¤. ѕроте не виключаЇтьс¤ можлив≥сть сп≥льного добров≥льного полишенн¤ сп≥вучасниками злочину, що вчин¤Їтьс¤, або в≥дверненн¤ його насл≥дк≥в. ќрган≥затор ≥ п≥дмовник можуть вжити заход≥в щодо полишенн¤ злочинних д≥й виконавцем або сп≥ввиконавцем злочину. ѕособник злочину маЇ до зд≥йсненн¤ замаху спов≥стити виконавц¤ або орган≥затора злочину про свою в≥дмову в≥д участ≥ у злочин≥ або ж л≥кв≥дувати (нейтрал≥зувати) створен≥ ним умови щодо вчиненн¤ певного злочину чи вчасно спов≥стити орган влади про злочин, ¤кий готуЇтьс¤. ¬≥дмова виконавц¤ (сп≥ввиконавц¤) пол¤гаЇ в утриманн≥ в≥д виконанн¤ чи продовженн¤ злочинних д≥й або у в≥дверненн≥ настанн¤ шк≥дливих насл≥дк≥в зак≥нченого замаху на злочин. ƒобров≥льна в≥дмова сп≥вучасника може в≥дбуватис¤ ≥ ¤к застосуванн¤ необх≥дноњ оборони щодо виконавц¤, сп≥ввиконавц¤ чи ≥ншого сп≥вучасника, ¤кий в≥дмовл¤Їтьс¤ припинити розпочатий замах на злочин, примушуЇ виконавц¤ (сп≥ввиконавц¤) до продовженн¤ злочину чи перешкоджаЇ в≥двернути неминуч≥ шк≥длив≥ насл≥дки зак≥нченого замаху. ¬≥д добров≥льноњ в≥дмови сл≥д в≥др≥зн¤ти д≥¤льне ка¤тт¤ - д≥¤льн≥сть особи п≥сл¤ вчиненн¤ зак≥нченого злочину або зак≥нченого замаху, що не дав бажаного насл≥дку, ¤ка також може бути спр¤мована на в≥дверненн¤ б≥льш т¤жких насл≥дк≥в.

Ќа головну



Hosted by uCoz