«ак≥нчений злочин, момент зак≥нченн¤ окремих вид≥в злочин≥в



«ак≥нчений злочин - це злочин, у склад≥ ¤кого на¤вн≥ вс≥ ознаки, передбачен≥ в≥дпов≥дною статтею ќсобливоњ частини крим≥нального закону. ћомент зак≥нченн¤ злочину визначаЇ сам законодавець у диспозиц≥њ закону, використовуючи в≥дпов≥дно конструкц≥ю матер≥ального чи формального складу злочину. ћоментом зак≥нченн¤ злочину з матер≥альним складом Ї момент фактичного настанн¤ передбачених у диспозиц≥њ злочинних насл≥дк≥в, моментом зак≥нченн¤ злочину з формальним складом - лише момент вчиненн¤ протизаконного д≥¤нн¤. ” переважн≥й б≥льшост≥ випадк≥в дос¤гненн¤ реальноњ мети злочинц¤ сп≥впадаЇ ≥з законодавчим визначенн¤м моменту зак≥нченн¤ злочину. ќднак, враховуючи характер та ступ≥нь сусп≥льноњ небезпечност≥ певних д≥й злочинц¤, ¤к≥, на його думку, Ї лише готуванн¤м до злочину чи замахом на злочин, законодавець оголошуЇ (визнаЇ) њх зак≥нченим злочином (напр., орган≥зац≥¤ озброЇноњ банди з метою нападу на громад¤н та установи ст.69, розб≥й ст.142). “ак≥ склади називають ус≥ченими, тобто такими, що не мають повного складу злочину. «лочинн≥ насл≥дки у матер≥альних складах злочин≥в законодавець майже завжди вказуЇ текстуально (терм≥нолог≥чно). ќднак ≥нод≥ не вказуЇ њх, маючи на уваз≥ њх ¤к необх≥дн≥ контекстуально. Ќапр., ст.140 визначаЇ що таке крад≥жка, але не вказуЇ, що вона спричин¤Ї матер≥альну шкоду, але ж крад≥жка Ї зак≥нченим злочином в≥д моменту спричиненн¤ майновоњ шкоди, про це зрозум≥ло ≥з тлумаченн¤ ц≥Їњ статт≥. “лумаченн¤м ≥нод≥ визначають момент спричиненн¤ злочинного насл≥дку (напр., у крад≥жки це момент по¤ви у злод≥¤ можливост≥ розпор¤дитис¤ вилученим майном на св≥й розсуд). «начний пром≥жок часу, що може бути м≥ж моментами виконанн¤ злочинних д≥й ≥ настанн¤ злочинних насл≥дк≥в, на визначенн¤ моменту зак≥нченн¤ злочину не впливаЇ. ѕевну специф≥ку маЇ визначенн¤ моменту зак≥нченн¤ злочин≥в, склади ¤ких м≥ст¤ть альтернативн≥, р≥зн≥ за ступенем сусп≥льноњ небезпечност≥, способи вчиненн¤ злочину, або (≥) альтернативн≥, теж р≥зн≥ за ступенем сусп≥льноњ небезпечност≥ злочинн≥ насл≥дки та одну сп≥льну санкц≥ю. ќсобливост≥ квал≥ф≥кац≥њ таких злочин≥в пол¤гають у тому, що дл¤ констатац≥њ складу зак≥нченого необережного злочину досить на¤вност≥ в д≥¤х особи одного з найменш небезпечних способ≥в вчиненн¤ злочину ≥ найменшого за розм≥ром передбаченого законом злочинного насл≥дку. ÷е стосуЇтьс¤ й умисних злочин≥в, ¤кщо умисел був пр¤мим альтернативним або неконкретизованим ≥ включав дос¤гненн¤ в числ≥ ≥нших насл≥дк≥в ≥ спричиненн¤ найменшого за розм≥ром насл≥дку, а також ¤кщо був простим конкретизованим ≥ стосувавс¤ дос¤гненн¤ лише найменшого за розм≥ром злочинного насл≥дку. якщо ж умисел був непр¤мим, де д≥¤нн¤ квал≥ф≥куЇтьс¤ за фактично запод≥¤ними насл≥дками, то необх≥дно, що запод≥¤ний насл≥док охоплювавс¤ передбачанн¤м винноњ особи. ќднак бувають ≥ б≥льш складн≥ про¤ви поЇднанн¤ злочинного д≥¤нн¤ та зумовлених ним сусп≥льно небезпечних насл≥дк≥в, де так званий основний склад злочину, в ¤кому повн≥стю реал≥зовано умисел винноњ особи, згодом переростаЇ у квал≥ф≥кований склад цього злочину. “аке переростанн¤ в≥дбуваЇтьс¤ в результат≥ б≥льш складного механ≥зму спричиненн¤ пох≥дних злочинних насл≥дк≥в у вигл¤д≥ вимушено детерм≥нованих повед≥нкою злочинц¤ д≥й потерп≥лого та насл≥дк≥в цих д≥й.

Ќа головну



Hosted by uCoz