райн¤ необх≥дн≥сть
—т.16 передбачено: "не Ї злочином д≥¤, ¤ка хоч ≥ п≥дпадаЇ п≥д ознаки д≥¤нн¤, передбаченого крим≥нальним законом, але вчинена в стан≥ крайньоњ необх≥дност≥, тобто дл¤ усуненн¤ небезпеки, що загрожуЇ ≥нтересам держави, громадським ≥нтересам, особ≥ чи правам ц≥Їњ людини або ≥нших громад¤н, ¤кщо цю небезпеку за даних обставин не можна було усунути ≥ншими засобами ≥ ¤кщо запод≥¤на шкода Ї менш значною, н≥ж в≥двернута шкода". “аке запод≥¤нн¤ шкоди маЇ оц≥нюватись ¤к правом≥рне, воно у б≥льшост≥ випадк≥в буде сусп≥льно корисним. ќдна з найголовн≥ших умов правом≥рност≥ - запод≥¤на шкода повинна бути менш значною, н≥ж в≥двернена. ”мови правом≥рност≥ запод≥¤нн¤ шкоди в стан≥ крайньоњ необх≥дност≥: 1) на¤вн≥сть небезпеки запод≥¤нн¤ шкоди ≥нтересам, ¤к≥ охорон¤ютьс¤ законом; 2) неможлив≥сть усуненн¤ на¤вноњ небезпеки без запод≥¤нн¤ шкоди ≥ншим ≥нтересам, що охорон¤ютьс¤ правом; 3) запод≥¤на шкода маЇ бути менш значною, н≥ж в≥двернена, тобто не повинн≥ бути перевищен≥ меж≥ крайньоњ необх≥дност≥. Ќебезпека ≥нтересам, що охорон¤ютьс¤ законом, може бути створена: 1) природними ¤вищами (пов≥нню, землетрусом, ≥ншим стих≥йним лихом); 2) будь-¤кими д≥¤ми (безд≥¤льн≥стю) людей, в тому числ≥ ≥ попередн≥ми д≥¤ми (безд≥¤льн≥стю) особи, ¤ка знаходитьс¤ в стан≥ крайньоњ необх≥дност≥ (не маЇ значенн¤ на¤вн≥сть/в≥дсутн≥сть вини ос≥б, д≥њ ¤ких створили загрозу; може буди створене правом≥рними ≥ неправом≥рними, необережними ≥ невинними д≥¤ми людей); 3) техн≥чними факторами: поламкою техн≥чних пристроњв, порушенн¤м режиму роботи техн≥чних, автоматизованих та ≥нших систем, авар≥¤ми; 4) ф≥з≥олог≥чним (б≥олог≥чним) станом ≥нших людей: наданн¤ терм≥новоњ медичноњ допомоги особ≥, ¤ка знаходитьс¤ в небезпечному дл¤ житт¤ стан≥ внасл≥док авар≥њ, р≥зкого загостренн¤ хвороби; 5) повед≥нкою тварин: напад розлюченого буга¤, собаки, втеча диких тварин з зоопарку, еп≥дем≥њ, еп≥зоот≥њ, еп≥ф≥тотот≥њ тощо. ол≥з≥¤ обов'¤зк≥в (необх≥дн≥сть вибору особою з двох чи б≥льше об'Їкт≥в того, запод≥¤нн¤ шкоди ¤кому в≥двернути при неможливост≥ њњ в≥дверненн¤ одночасно в≥д ус≥х об'Їкт≥в). ¬чиненн¤ особою д≥й по в≥дверненню загрози запод≥¤нн¤ шкоди одному з ≥нтерес≥в, ¤к≥ охорон¤ютьс¤, зумовлюЇ запод≥¤нн¤ шкоди ≥ншому ≥нтересу внасл≥док д≥њ фактор≥в, ¤кими загроза створена. «агроза запод≥¤нн¤ шкоди дл¤ визнанн¤ д≥й особи ¤к вчинених у стан≥ крайньоњ необх≥дност≥ маЇ бути на¤вною, ≥снуючою реально, а не лише в у¤в≥ особи. ќц≥нювати насл≥дки в≥дверненоњ ≥ запод≥¤ноњ шкоди необх≥дно з урахуванн¤м ¤к пр≥оритетност≥ ц≥нностей, так ≥ њх к≥льк≥сного виразу. —в≥доме позбавленн¤ житт¤ певноњ особи дл¤ вр¤туванн¤ житт¤ одн≥Їњ чи к≥лькох ≥нших ос≥б н≥ за ¤ких умов не може визнаватис¤ вчиненим у стан≥ крайньоњ необх≥дност≥. ¬≥дм≥нност≥ крайньоњ необх≥дност≥ та необх≥дноњ оборони: 1) джерелом небезпеки при необх≥дн≥й оборон≥ Ї лише сусп≥льно небезпечне пос¤ганн¤, що вчин¤Їтьс¤ ф≥зичною особою, а за крайньоњ необх≥дност≥ - будь-¤к≥ фактори; 2) шкода при необх≥дн≥й оборон≥ може бути запод≥¤на лише особ≥, ¤ка вчинила пос¤ганн¤, а за крайньоњ необх≥дност≥ - трет≥м особам; 3) при виникненн≥ стану необх≥дноњ оборони запод≥¤нн¤ шкоди не Ї обов'¤зковим, за крайньоњ необх≥дност≥ - обов'¤зковим; 4) шкода, запод≥¤на в стан≥ необх≥дноњ оборони може бути р≥зною, перевищувати можливу шкоду, але меж≥ оборони не повинн≥ бути перевищен≥, за крайньоњ необх≥дност≥ - запод≥¤на шкода маЇ бути меншою; 5) зг≥дно ст.444 ÷ шкода, запод≥¤на в стан≥ необх≥дноњ оборони, не п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню, ¤кщо не були перевищен≥ меж≥ необх≥дноњ оборони, а шкода, запод≥¤на в стан≥ крайньоњ необх≥дност≥ зг≥дно з≥ ст.445 ÷ повинна бути в≥дшкодована особою, ¤ка њњ запод≥¤ла, враховуючи обставини суд може покласти обов'¤зок в≥дшкодуванн¤ на третю особу, в ≥нтересах ¤коњ д≥¤ла особа, що запод≥¤ла шкоду, повн≥стю або частково.