—т.27  ” передбачено, що кожна людина маЇ право захищати своЇ житт¤ ≥ здоров'¤, житт¤ ≥ здоров'¤ ≥нших людей в≥д протиправних пос¤гань, а ст.41 гарантуЇ непорушн≥сть права приватноњ власност≥, ¤кого н≥хто не може бути протиправно позбавлений. ќдн≥Їю з найважлив≥ших гарант≥й реал≥зац≥њ громад¤нами гарантованого  ” права на захист в≥д протиправних пос¤гань Ї ≥нститут необх≥дноњ оборони. —т.15    кожна особа маЇ право на необх≥дну оборону незалежно в≥д можливост≥ уникнути пос¤ганн¤ або звернутис¤ за допомогою до ≥нших ос≥б чи орган≥в влади. Ќеобх≥дною обороною за ч.2 ст.15    "визнаютьс¤ д≥њ, вчинен≥ з метою захисту ≥нтерес≥в чи прав особи, ¤ка захищаЇтьс¤, або ≥ншоњ особи, ≥нтерес≥в сусп≥льства або держави в≥д сусп≥льно небезпечного пос¤ганн¤ шл¤хом завданн¤ шкоди тому, хто пос¤гаЇ, ¤кщо так≥ д≥њ були зумовлен≥ потребою негайного в≥дверненн¤ чи припиненн¤ пос¤ганн¤". ≤нтереси особи, що зд≥йснила пос¤ганн¤ теж охорон¤ютьс¤ законом: запод≥¤на шкода не повинна перевищувати певних меж, не повинна перетворюватис¤ в акт помсти, самочинноњ розправи над такою особою.  ритер≥њ правом≥рност≥ необх≥дноњ оборони: 1) умови правом≥рност≥ необх≥дноњ оборони, ¤к≥ характеризують сусп≥льно небезпечне пос¤ганн¤; 2) ¤к≥ характеризують захисн≥ д≥њ, тобто визначають меж≥ захисних д≥й, щоб вони не перевищували меж необх≥дноњ оборони, а шкода, запод≥¤на особ≥, ¤ка зд≥йснюЇ пос¤ганн¤, не перевищувала ту, ¤ка дл¤ цього необх≥дна. ”мови правом≥рност≥ необх≥дноњ оборони, ¤к≥ характеризують сусп≥льно небезпечне пос¤ганн¤: 1) на¤вн≥сть сусп≥льно небезпечного пос¤ганн¤; 2) його д≥йсн≥сть (реальн≥сть). ”мови правом≥рност≥ необх≥дноњ оборони, що характеризують захисн≥ д≥њ: 1) можлив≥сть захищати лише ц≥нност≥, безпосередньо назван≥ в ч.2 ст.15   : ≥нтереси ≥ права особи, ¤ка захищаЇтьс¤, ≥нших ос≥б ≥нтереси сусп≥льства або держави; 2) шкода маЇ запод≥юватись лише особ≥, ¤ка вчин¤Ї пос¤ганн¤, а не будь-¤к≥й ≥нш≥й особ≥; 3) захист не маЇ перевищувати меж необх≥дноњ оборони. ” ст.15 говоритьс¤ про те, що д≥њ по припиненню сусп≥льно небезпечного пос¤ганн¤ будуть правом≥рними, ¤кщо вони зумовлен≥ потребою негайного в≥дверненн¤ чи припиненн¤ пос¤ганн¤. Ќа¤вн≥сть сусп≥льно небезпечного пос¤ганн¤ означаЇ, що воно Ї д≥йсним, реальним, ≥снуЇ об'Їктивно, а не лише в у¤в≥ особи, ¤ка зд≥йснюЇ захист, тобто пос¤ганн¤ вже реально розпочалось ≥ ще не зак≥нчилось. ѕос¤ганн¤, щодо ¤кого допускаЇтьс¤ необх≥дна оборона, маЇ бути об'Їктивно сусп≥льно небезпечним. ƒ≥йсн≥сть (реальн≥сть) сусп≥льно небезпечного пос¤ганн¤ означаЇ, що воно маЇ ≥снувати об'Їктивно, реально, а не в у¤в≥ особи, ¤ка зд≥йснюЇ захист. ќб'Їктивно реальн≥сть пос¤ганн¤ ≥ його оц≥нка особою, ¤ка захищаЇтьс¤, можуть не сп≥впадати. Ќайчаст≥ше це маЇ м≥сце тод≥, коли пос¤ганн¤ уже зак≥нчене, а особа, ¤ка захищаЇтьс¤, не усв≥домлюЇ цього факту. Ќеобх≥дна оборона допускаЇтьс¤ не т≥льки проти д≥й, котр≥ св≥дчать про те, що ≥снуЇ реальна загроза негайного початку пос¤ганн¤ (на¤вн≥сть у руках особи зброњ, загрозлив≥ висловлюванн¤, певна повед≥нка). «ак≥нченим пос¤ганн¤ маЇ вважатись: 1) при припиненн≥ д≥й винним ≥з власноњ ≥н≥ц≥ативи; 2) при вимушеному припиненн≥ д≥й винного захисними д≥¤ми особи, ¤ка зд≥йснюЇ захист, або внасл≥док д≥њ ≥нших фактор≥в ≥з причин, що не залежать в≥д вол≥ винного. ≤нтереси, ¤к≥ можуть захищатис¤ в≥д сусп≥льно небезпечного пос¤ганн¤, безпосередньо в ч.2 ст.15 об'Їднан≥ в чотири групи: 1) ≥нтереси чи права особи, ¤ка захищаЇтьс¤; 2) ≥нтереси будь-¤коњ ≥ншоњ особи; 3) ≥нтереси сусп≥льства; 4) ≥нтереси держави. 1) ≥ 2) - людина, њњ житт¤ ≥ здоров'¤, честь ≥ г≥дн≥сть, недоторкан≥сть ≥ безпека (ст.3  ”), ≥нш≥ права ≥ свободи людини. 3) ≥ 4) громадська безпека, громадський пор¤док, навколишнЇ природне середовище, здоров'¤ населенн¤. «ахист при необх≥дн≥й оборон≥ маЇ в≥дпов≥дати характеру пос¤ганн¤, напр., не Ї правом≥рним позбавленн¤ житт¤ чи запод≥¤нн¤ т¤жкоњ шкоди особ≥, ¤ка вчин¤Ї хул≥ганськ≥ д≥њ.

„.3 ст.15    "не Ї злочином застосуванн¤ зброњ або будь-¤ких ≥нших засоб≥в чи предмет≥в, незалежно в≥д насл≥дк≥в, ¤кщо воно зд≥йснено дл¤ захисту в≥д нападу озброЇноњ особи чи нападу групи ос≥б, в≥дверненн¤ протиправного насильницького проникненн¤ у житло чи ≥нше прим≥щенн¤ або ¤кщо особа, ¤ка зд≥йснюЇ захист, не могла внасл≥док перел¤ку або сильного душевного хвилюванн¤, викликаного сусп≥льно небезпечними д≥¤ми, оц≥нити в≥дпов≥дн≥сть захисту характеров≥ пос¤ганн¤".