ѕомилка в крим≥нальному прав≥ - це неправильне (хибне) у¤вленн¤ особи про юридичне значенн¤ та фактичний зм≥ст свого д≥¤нн¤, його насл≥дк≥в та ≥нших обставин, що передбачен≥ ¤к обов'¤зков≥ ознаки (елементи) у в≥дпов≥дному склад≥ злочину. ёридична помилка - хибне у¤вленн¤ щодо: см. схему.  рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть не настаЇ, ¤кщо особа помилково вважала, що вона вчинила злочинне д≥¤нн¤, в той час ¤к крим≥нальний закон таке д≥¤нн¤ не вважаЇ злочином, та навпаки.  оли особа допустила помилку щодо квал≥ф≥кац≥њ вчиненого злочину (напр., вважала, що вчинила крад≥жку, а то був граб≥ж), вона буде в≥дпов≥дати за фактично вчинений злочин. ѕомилка особи щодо виду ≥ розм≥ру покаранн¤ за вчинений злочин не маЇ значенн¤ дл¤ визначенн¤ судом конкретного виду ≥ розм≥ру покаранн¤, не впливаЇ на вину ≥ в≥дпов≥дальн≥сть. ‘актична помилка (нев≥рне у¤вленн¤ особи про характер або фактичн≥ насл≥дки своЇњ д≥¤льност≥) на в≥дм≥ну в≥д юридичноњ охоплюЇ не в≥сь склад злочину, а лише його окрем≥ елементи (об'Їкт, об'Їктивну сторону) або квал≥ф≥куюч≥ ознаки. ѕомилка щодо об'Їкта - хибне розум≥нн¤ виду, характеру соц≥альних ц≥нностей, на ¤к≥ особа пос¤гаЇ, впливаЇ на квал≥ф≥кац≥ю вчиненого злочину у раз≥ юридичноњ неоднор≥дност≥ об'Їкт≥в злочину залежно в≥д спр¤мованост≥ умислу (викрадене приватне майно при бажанн≥ заволод≥ти державним тощо). ѕомилка щодо д≥й або ≥нших фактичних обставин, що належать до об'Їктивноњ сторони складу злочину, зумовлюЇ в≥дпов≥дальн≥сть коли особа не маЇ нам≥ру вчинити злочин ,але помилково використовуЇ так≥ засоби, ¤к≥ спричин¤ють сусп≥льно небезпечн≥ насл≥дки. ѕомилка щодо розвитку причинного зв'¤зку м≥ж злочинним д≥¤нн¤м ≥ шк≥дливими насл≥дками такого д≥¤нн¤ (помилка у причинност≥): на винного в пошкодженн≥ загальнонебезпечним способом одного предмета покладаЇтьс¤ в≥дпов≥дальн≥сть ≥ за пошкодженн¤ ≥ншого предмета, на ¤кий поширилас¤ руйн≥вна д≥¤ зумовленоњ ним стих≥йноњ сили. ѕри вир≥шенн≥ питанн¤ про помилку особи щодо квал≥ф≥куючих ознак злочину потр≥бно виходити з≥ зм≥сту умислу. якщо винний добросов≥сно помил¤вс¤ стосовно на¤вност≥ квал≥ф≥куючих ознак, останн≥ не можуть бути п≥дставою дл¤ квал≥ф≥кац≥њ злочину.