вал≥ф≥кац≥¤ злочин≥в (пон¤тт¤ та значенн¤)



 вал≥ф≥кувати злочин - це значить ви¤вити основн≥ ознаки зробленого злочину (чи готуЇтьс¤ до зд≥йсненн¤) сусп≥льно небезпечного д≥¤нн¤ й установити њхн¤ в≥дпов≥дн≥сть конкретному складу злочину, передбачен≥й конкретною статтею   .

” практиц≥ крим≥нально-правовоњ боротьби з≥ злочинн≥стю нер≥дко зустр≥чаЇтьс¤ недооц≥нка сл≥дчими й особами, що провод¤ть д≥знанн¤ правильноњ квал≥ф≥кац≥њ злочин≥в, а тим часом правильна квал≥ф≥кац≥¤ Ї одн≥Їњ з найважлив≥ших гарант≥й законност≥ в попередньому розсл≥дуванн≥.

” силу своњх службових обов'¤зк≥в прац≥вники м≥л≥ц≥њ покликан≥ реагувати не т≥льки на злочини, але ≥ на адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ й ≥нш≥ антигромадськ≥ вчинки, тобто на д≥¤нн¤, сусп≥льна небезпека ¤ких набагато менше небезпеки злочин≥в. —туп≥нь сусп≥льноњ небезпеки д≥¤нн¤ залежить в≥д ц≥лого р¤ду об'Їктивних обставин. ѕо кожн≥м склад≥ злочину, розсл≥дуваному прац≥вниками чи м≥л≥ц≥њ сл≥дчими, необх≥дно в≥др≥зн¤ти основн≥ ознаки складу в≥д факультативних ознак. ¬становленн¤ в розсл≥дуваному д≥¤нн≥ ознак складу злочину, передбаченого в≥дпов≥дноњ статтею   , ≥ Ї квал≥ф≥кац≥Їю злочину. ѕравильна квал≥ф≥кац≥¤ злочину, що складаЇ у встановленн≥ повноњ в≥дпов≥дност≥ зробленого сусп≥льно небезпечного д≥¤нн¤ ознакам складу злочину, передбаченого в карному закон≥, маЇ дуже важливе значенн¤ дл¤ виконанн¤ вимог законност≥ при в≥дправленн≥ правосудд¤. ” в≥дпов≥дност≥ з≥ ст.3    крим≥нальн≥й в≥дпов≥дальност≥ ≥ покаранню п≥дл¤гаЇ т≥льки особа, винна в зд≥йсненн≥ злочину, тобто ¤ка навмисне по чи з необережност≥ скоњла передбачене крим≥нальним законом сусп≥льно небезпечне д≥¤нн¤. ÷е означаЇ, що дл¤ визнанн¤ особи винною ≥ прит¤гненн¤ њњ на ц≥й п≥дстав≥ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ до осуду необх≥дно установити, що в зробленому нею д≥¤нн≥ маютьс¤ вс≥ ознаки складу того чи ≥ншого злочину. ¬≥дсутн≥сть складу злочину виключаЇ визнанн¤ особи винною у зд≥йсненн≥ злочину ≥ њњ крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть.

ѕравильна квал≥ф≥кац≥¤ злочину - необх≥дна умова проведенн¤ в житт¤ основних початк≥в крим≥нальноњ пол≥тики держави, заснованоњ на повному ≥ точному ви¤вленн≥ д≥йсного характеру ≥ стану злочинност≥ в крањн≥. ¬≥дпов≥дна до закону квал≥ф≥кац≥¤ злочин≥в безпосередньо зв'¤зана з установленим  онституц≥Їю правом обвинувачуваного на захист, оск≥льки Ї гарант≥Їю в≥д необірунтованого прит¤гненн¤ до в≥дпов≥дальност≥ за б≥льш т¤жкий злочин ≥ застосуванн¤ необірунтовано суворого покаранн¤. ÷≥ль квал≥ф≥кац≥њ пол¤гаЇ в тому, щоб визначити, ¤ке саме злочин скоЇно, указати конкретну юридичну п≥дставу дл¤ прит¤гненн¤ винного до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ дл¤ призначенн¤ йому, у необх≥дному випадку, м≥ри покаранн¤, що в≥дпов≥даЇ скоЇному д≥¤нню. ѕравильна квал≥ф≥кац≥¤ злочину даЇ можлив≥сть суду продумано ≥ в≥рно, з урахуванн¤м ступен¤ сусп≥льноњ небезпеки зробленого злочину ≥ самоњ особистост≥ винного ≥ндив≥дуал≥зувати, у межах санкц≥њ в≥дпов≥дноњ статт≥   , вид ≥ розм≥р крим≥нального покаранн¤, дл¤ того, щоб воно, будучи карою дл¤ винного за скоЇний ним злочин, разом з тим спри¤ло б його перевихованню ≥ виправленню.

Ќавпаки, неправильна квал≥ф≥кац≥¤ злочину може викликати необірунтовано м'¤ке чи необірунтовано т¤жке покаранн¤ винного. ј це - серйозна перешкода в боротьб≥ з≥ злочинн≥стю, тому що неправильне застосуванн¤ судом покаранн¤ не т≥льки ставить п≥д погрозу можлив≥сть виправленн¤ ≥ перевихованн¤ винного, але ≥ негативно позначаЇтьс¤ на ≥нших особах, перешкоджаючи попередженню злочин≥в. Ќе в≥дпов≥дному закону квал≥ф≥кац≥¤ злочин≥в завжди приводить до неправильного представленн¤ про злочинн≥сть у даному населеному пункт≥ й у ц≥лому в крањн≥. ѕерекручуванн¤ д≥йсного стану злочинност≥ в крањн≥ може негативно позначитис¤ на орган≥зац≥њ боротьби з≥ злочинн≥стю ≥ нав≥ть на розвитку крим≥нального законодавства.

”насл≥док неправильноњ квал≥ф≥кац≥њ злочину може виникнути р¤д негативних правових насл≥дк≥в:

 вал≥ф≥кац≥Їю злочину визначаЇтьс¤ п≥дсл≥дн≥сть ≥ п≥дсудн≥сть справи, тому неправильна квал≥ф≥кац≥¤ в р¤д≥ випадк≥в веде до передач≥ в≥д орган≥в д≥знанн¤ до сл≥дчого чи органа навпаки, а також в≥д одного сл≥дчого органа до ≥ншого ≥ т.д., що зат¤гуЇ терм≥ни розсл≥дуванн¤ ≥ в≥дбиваЇтьс¤ на ¤кост≥ насл≥дку.

¬≥д квал≥ф≥кац≥њ злочину в процес≥ д≥знанн¤ ≥ попереднього насл≥дку в чималому ступен≥ залежить характер запоб≥жних заход≥в ≥ ≥нших засоб≥в процесуального примуса, застосовуваних до обвинувачуваного (п≥дозрюваному). Ќеправильна квал≥ф≥кац≥¤ злочину може викликати необірунтоване вз¤тт¤ обвинувачуваного п≥д варту, накладенн¤ арешту на його майно, в≥дстороненн¤ в≥д займаноњ посади. ÷е маЇ також ≥ насл≥дки зворотного пор¤дку: ¤кщо т¤жкий злочин квал≥ф≥куЇтьс¤ ¤к злочин, що не представл¤Ї п≥двищеноњ небезпеки, то до злочинц¤ застосовуютьс¤ м'¤к≥ запоб≥жн≥ заходи, нажите злочинним шл¤хом майно залишаЇтьс¤ в його розпор¤дженн≥, нер≥дко в≥н до суду працюЇ на т≥й же посад≥ й у результат≥ може продовжувати свою злочинну д≥¤льн≥сть.

¬≥д квал≥ф≥кац≥њ злочину, що м≥ститьс¤ у вироку суду, безпосередньо залежить не т≥льки вид ≥ розм≥р крим≥нального покаранн¤, але й умови в≥дбуванн¤ засудженим покаранн¤ в м≥сц≥ позбавленн¤ вол≥. ¬иход¤чи з квал≥ф≥кац≥њ злочину, суд визначаЇ режим м≥сць висновку дл¤ засудженого.

“аке важливе питанн¤, ¤к умовно-дострокове зв≥льненн¤ засудженого, зважуЇтьс¤ адм≥н≥страц≥Їю м≥сць позбавленн¤ вол≥ ≥ судом у залежност≥ в≥д квал≥ф≥кац≥њ злочину. Ќеобірунтовано сувора квал≥ф≥кац≥¤ злочину приводить до того, що ув'¤знений, незважаючи на гарне поводженн¤ ≥ вс≥ ознаки виправленн¤, не може бути представлений до умовно-дострокового зв≥льненн¤. Ќавпаки, через неправильну квал≥ф≥кац≥ю злочину в зм≥ст≥ його необірунтованоњ м'¤кост≥ може бути вже по в≥дбуванн≥ половини терм≥ну позбавленн¤ вол≥ пред'¤влений до умовно-дострокового зв≥льненн¤ ув'¤знений, що фактично зробив т¤жкий злочин ≥ не п≥дл¤гаючому умовно-достроковому зв≥льненню.

” пр¤мого зв'¤зку з квал≥ф≥кац≥Їю злочину знаходитьс¤ р≥шенн¤ вищими органами державноњ влади питанн¤ про застосуванн¤ до ув'¤знених амн≥ст≥й, що пов≥домл¤ютьс¤ з нагоди юв≥лейних чи св¤т у зв'¤зку з ≥ншими важливими под≥¤ми. –езультатом неправильноњ квал≥ф≥кац≥њ злочини може бути застосуванн¤ амн≥ст≥њ до ос≥б, що цього зовс≥м не заслуговують ≥, навпаки, незастосуванн¤ њњ до ув'¤знених, що не представл¤ють п≥двищеноњ сусп≥льноњ небезпеки.



Ќа головну



Hosted by uCoz