¬≥дм≥нн≥сть злочин≥в в≥д ≥нших правопорушень



–озр≥зн¤ютьс¤ злочини ≥ правопорушенн¤ , перш за все, за ступенем њх сусп≥льноњ небезпечност≥. ѕроте сам по соб≥ ступ≥нь сусп≥льноњ небезпечност≥ д≥¤нн¤ не може бути Їдиним критер≥Їм визначенн¤ виду в≥дпов≥дальност≥ за конкретн≥ д≥¤нн¤. —туп≥нь сусп≥льноњ небезпечност≥ д≥¤нн¤ ¤к головна розмежувальна ознака м≥ж злочинами та ≥ншими правопорушенн¤ми визначаЇтьс¤ вс≥ма його ознаками: формою ≥ видом вини, мотивом ≥ метою, способом, м≥сцем, обстановкою вчиненн¤ д≥¤нн¤ ≥ його насл≥дками. «аконодавцем, найчаст≥ше, розмежовуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за насл≥дками вчиненн¤ д≥¤нн¤ ≥, перш за все, за розм≥ром запод≥¤ноњ шкоди. ¬≥д цив≥льних правопорушень злочин в≥др≥зн¤Їтьс¤, в основному, за ступенем сусп≥льноњ небезпечност≥, ¤кий, ¤к правило, також визначаЇтьс¤ розм≥ром запод≥¤ноњ шкоди. “ак, умисне знищенн¤ або пошкодженн¤ ≥ндив≥дуального майна громад¤н стаЇ злочином лише тод≥, коли завдано значноњ шкоди потерп≥лому (ч.1 ст.145   ), а ¤кщо шкода не Ї значною, то винна особа несе лише цив≥льно-правову в≥дпов≥дальн≥сть, ¤кщо д≥њ по знищенню майна не м≥ст¤ть за об'Їктом пос¤ганн¤ ≥нших ознак, наприклад хул≥ганства (ст.206   ).

Ќайчаст≥ше виникаЇ питанн¤ про в≥дмежовуванн¤ злочин≥в в≥д адм≥н≥стративних правопорушень.  ритер≥¤ми розмежовуванн¤ злочин≥в ≥ адм≥н≥стративних правопорушень Ї: 1) розм≥р запод≥¤ноњ шкоди; 2) варт≥сть предмета правопорушенн¤; 3) насл≥дки правопорушенн¤; 4) повторн≥сть вчинених д≥й; 5) ступ≥нь сусп≥льноњ небезпечност≥ вчинених д≥й. ѕри розмежуванн¤ злочин≥в та ≥нших правопорушень за ступенем њх сусп≥льно небезпечност≥ досить часто необх≥дно визначити зм≥ст так званих оц≥ночних ознак складу злочину, ¤к≥ використовуютьс¤ законодавцем, ≥ вживаютьс¤ , в основному, або ¤к ознаки д≥¤нн¤, або з ¤к ознаки насл≥дк≥в: "зл≥сне" ухиленн¤ в≥д сплати встановлених кошт≥в на утриманн¤ д≥тей (ал≥мент≥в) (ст.114   ); "грубе" порушенн¤ громадського пор¤дку, "¤вна" неповага до сусп≥льства (ст.206   ); "≥стотна" шкода державним чи громадським ≥нтересам або охоронюваним законом правам ≥ ≥нтересам окремих ф≥зичних чи юридичних ос≥б (ст.165   ); "т¤жк≥", "≥нш≥ т¤жк≥" насл≥дки (ст.157, 158   ) тощо. ¬изначенн¤ зм≥сту оц≥ночних ознак створюЇ певн≥ труднощ≥ при вир≥шенн≥ питанн¤ про ступ≥нь сусп≥льноњ небезпечност≥ вчинених д≥й, а в≥дтак, ≥ питанн¤ про визнанн¤ њх злочинами чи ≥ншими правопорушенн¤ми. Ќедол≥ком чинного законодавства треба вважати випадки, коли за одн≥ й т≥ сам≥ д≥њ передбачена ¤к адм≥н≥стративна так ≥ крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть, а критер≥њ розмежуванн¤ злочину ≥ адм≥н≥стративного проступку при цьому не визначен≥. «окрема, ст.13 «” "ѕро державне регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥" в≥д 30.10.1996р. передбачаЇ адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть громад¤н та посадових ос≥б за зд≥йсненн¤ операц≥й по випуску в об≥г або розм≥щенн¤ незареЇстрованих в≥дпов≥дно до чинного законодавства ц≥нних папер≥в, а ч.1 ст.148-8    - крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за випуск (ем≥с≥ю) громад¤нином або посадовою особою суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ц≥нних папер≥в у форм≥ њх в≥дкритого розм≥щенн¤ без реЇстрац≥њ ем≥с≥њ у встановленому пор¤дку, тобто за одн≥ й т≥ сам≥ д≥њ особа може бути прит¤гнена або до адм≥н≥стративноњ, або до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥.



Ќа головну



Hosted by uCoz