“еритор≥альний принцип чинност≥ крим≥нального закону



“еритор≥альний принцип просторовоњ чинност≥ (д≥њ) крим≥нального закону ”крањни сформульовано у ч.1 ст.4. ¬≥н пол¤гаЇ в тому, що ус≥ особи, ¤к≥ вчинили злочин на територ≥њ ”крањни, п≥дл¤гають крим≥нальн≥й в≥дпов≥дальност≥ на п≥дстав≥    та ≥мплементованих норм м≥жнародного права. "”с≥ особи" - громад¤ни ”крањни, ≥ноземн≥ громад¤ни, ¤к≥ не користуютьс¤ правом особистоњ недоторканност≥ ≥ дипломатичного ≥мун≥тету, а також особи без громад¤нства. ќсновн≥ положенн¤ пон¤тт¤ "територ≥¤ ”крањни" закр≥плен≥ у ст.1-6 «” "ѕро державний кордон ”крањни" в≥д 04.11.1991. (надал≥ «”): державний кордон ”крањни Ї л≥н≥¤ ≥ вертикальна поверхн¤, що проходить по ц≥й л≥н≥њ, ¤к≥ визначають меж≥ територ≥њ ”крањни 0 суш≥, вод, надр, пов≥тр¤ного простору" (ст.1 «”). ѕон¤тт¤м "територ≥¤ ”крањни" охоплюютьс¤: 1) суша, море, озера та ≥нш≥ водойми, надра земл≥ в межах кордон≥в ”крањни, а також пов≥тр¤ний прост≥р над сушею ≥ водним простором, в т.ч. й над територ≥альними водами (територ≥альним морем); 2) в≥йськов≥ корабл≥, приписан≥ до порт≥в на територ≥њ ”крањни, ¤к≥ знаход¤тьс¤ п≥д прапором ”крањни у в≥дкритому мор≥, у територ≥альних водах або портах ≥ншоњ держави; 3)нев≥йськов≥ корабл≥, приписан≥ до порт≥в на територ≥њ ”крањни, ¤к≥ знаход¤тьс¤ п≥д прапором ”крањни у в≥дкритому мор≥; 4) в≥йськов≥ пов≥тр¤н≥ судна ”крањни, приписан≥ до аеропорт≥в на територ≥њ ”крањни, ¤к≥ п≥д розп≥знавальним знаком ”крањни знаход¤тьс¤ у в≥дкритому пов≥тр¤ному простор≥, у пов≥тр¤ному простор≥ чи аеродром≥ ≥ншоњ держави; 5) нев≥йськов≥ пов≥тр¤н≥ судна ”крањни, ¤к≥ приписан≥ до аеропорт≥в на територ≥њ ”крањни та знаход¤тьс¤ поза њњ межами у в≥дкритому простор≥ п≥д розп≥знавальним знаком ”крањни. “еритор≥альна чинн≥сть крим≥нального закону ”крањни поширюЇтьс¤ ≥ на ≥ноземн≥ нев≥йськов≥ судна, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у територ≥альних водах чи портах ”крањни. «г≥дно п.5 ст.28 «” прикордонн≥ в≥йська мають право зн≥мати з судна ≥ затримувати ос≥б, ¤к≥ вчинили злочин ≥ п≥дл¤гають крим≥нальн≥й в≥дпов≥дальност≥ за законодавством ”крањни, передавати цих ос≥б органам д≥знанн¤ ≥ сл≥дства, ¤кщо ≥нше не передьачено м≥жнародними договорами ”крањни. «лочин (у форм≥ готуванн¤, замаху, виконанн¤, п≥дмовництва, пособництва, орган≥зац≥йноњ д≥¤льност≥) визнаЇтьс¤ вчиненим на територ≥њ ”крањни у випадках: 1) коли в≥н розпочатий ≥ зак≥нчений на територ≥њ ”крањни; 2) коли в≥н розпочатий за межами ”крањни, а д≥њ, що утворюють його, вчинен≥ на територ≥њ ”крањни; 3) коли сусп≥льно небезпечн≥ д≥њ були розпочат≥ або вчинен≥ за межами ”крањни, а зак≥нчен≥ або злочинний насл≥док настав на територ≥њ ”крањни. ёрисдикц≥¤ украњнськоњ держави щодо вир≥шенн¤ питанн¤ про злочинн≥сть ≥ каран≥сть д≥¤нь, вчинених на њњ територ≥њ, може зазначати часткових обмежень а п≥дстав≥ норм м≥жнародного права (™вропейськоњ конвенц≥њ про передачу провадженн¤ у крим≥нальних справах 1972р;  онвенц≥њ про передачу засуджених ос≥б 1983р; ™вропейськоњ конвенц≥њ про нагл¤д за умовно засудженими або умовно зв≥льненими правопорушниками 1964р.), або ж навпаки, доповнюватис¤ ще й делегованими повноваженн¤ми догов≥рних держав щодо паралельного застосуванн¤ њхнього законодавства в ≥ноземн≥й держав≥ (в ”крањн≥), тобто може ірунтуватис¤ на одночасному нац≥онального (украњнського) та ≥ноземного законодавства (ћ≥нська конвенц≥¤ крањн —Ќƒ про правову допомогу ≥ правов≥ в≥дносини у цив≥льних, с≥мейних ≥ крим≥нальних справах 1993р.). ¬≥дпов≥дн≥ повноваженн¤ в аналог≥чних випадках делегуЇ також украњнська держава ≥ншим догов≥рним державам.

¬ир≥шенн¤ питанн¤ про злочинн≥сть ≥ каран≥сть д≥¤нн¤, вчиненого на територ≥њ ”крањни ≥ноземним громад¤нином або особою без громад¤нства, ¤ка проживаЇ в ≥нш≥й держав≥, у певних випадках може в≥дбуватис¤ в≥дпов≥дно до њх нац≥онального законодавства, ¤кщо ”крањни передасть в≥дпов≥дн≥й догов≥рн≥й держав≥ повноваженн¤ крим≥нального пересл≥дуванн¤ таких ос≥б (так звана передача крим≥нального провадженн¤). ѕередача крим≥нального провадженн¤ передбачена ™вропейськ≥й конвенц≥Їю про передачу провадженн¤ у крим≥нальних справах 1972р., до ¤коњ ”крањна приЇдналас¤ 22.09.1972р., ≥ ¤ка набрала чинност≥ дл¤ ”крањни 01.01.1996р. «г≥дно ст.2  онвенц≥њ передача крим≥нального провадженн¤ пол¤гаЇ в тому, що одна держава передаЇ ≥нш≥й догов≥рн≥й держав≥ "повноваженн¤ пересл≥дувати в судовому пор¤дку зг≥дно з≥ своњм крим≥нальним законодавством будь-¤кий злочин, до ¤кого застосовуЇтьс¤ крим≥нальне законодавство ≥ншоњ догов≥рноњ держави".

ёрисдикц≥¤ ”крањни може обмежуватись ≥ стосовно виконанн¤ вироку щодо засуджених в ”крањн≥ до позбавленн¤ вол≥ за вчиненн¤ злочину ≥ноземних громад¤н певних догов≥рних держав у випадках передач≥ ”крањною цих громад¤н догов≥рн≥й держав≥ дл¤ виконанн¤ вироку ( онвенц≥њ про передачу засуджених ос≥б в≥д 21.03.1983р, ”крањна приЇдналас¤ 22.09.1995р., чинна в ”крањн≥ з 01.01.1996р., учасники - 37 крањн). ѕ≥дстави дл¤ передач≥ засудженого дл¤ в≥дбуванн¤ покаранн¤ у держав≥, громад¤нство ¤коњ в≥н маЇ: 1) засудженн¤ ≥ноземного громад¤нина украњнським судом за злочин, вчинений на територ≥њ ”крањни, до позбавленн¤ вол≥ на такий строк ¤кий на момент отриманн¤ запиту ≥ноземноњ держави про передачу засудженого становив би не менш ¤к 6 м≥с¤ц≥в (ч.2 ст.2, п."с" ч.1 ст.3 конвенц≥њ); 2) на¤вн≥сть у засудженоњ особи громад¤нства догов≥рноњ держави (п."а" ч.1 ст.3  онвенц≥њ); 3) добров≥льна згода засудженоњ особи щодо њњ передач≥ дл¤ в≥дбуванн¤ покаранн¤ у своњй держав≥ або згода законного представника засудженоњ особи, ¤кщо вона за в≥ком або станом здоров'¤ не здатна прийн¤ти самост≥йне р≥шенн¤ (ч.2 ст.2, ч.2 ст.4, п."d" ч.1 ст.3  онвенц≥њ); 4) вчинене засудженим д≥¤нн¤ визнаЇтьс¤ злочином зг≥дно з крим≥нальним законодавством держави винесенн¤ вироку ≥ держави виконанн¤ вироку (п."е" ч.1 ст.3  онвенц≥њ).

ёрисдикц≥¤ ”крањни може передаватись ≥нш≥й догов≥рн≥й держав≥ ≥ стосовно нагл¤ду щодо ос≥б, ¤к≥ мають пост≥йне помешканн¤ на територ≥њ ц≥Їњ держави, засуджених в ”крањн≥ за вчиненн¤ злочину умовно або з в≥дстрочкою виконанн¤ вироку чи в≥дстроченн¤м виконанн¤ покаранн¤ (ст.45, 46-1, 46-2   ) або умовно-достроково зв≥льнених в≥д покаранн¤ (ст.52, 53   ), дл¤ застосуванн¤ ц≥Їю державою до переданоњ особи визначених украњнським судом заход≥в, здатних спри¤ти виправленню ≥ соц≥альн≥й реаб≥л≥тац≥њ ц≥Їњ особи, та дл¤ зд≥йсненн¤ контролю за њњ повед≥нкою ≥ дл¤ застосуванн¤ санкц≥њ (™вропейська конвенц≥¤ про нагл¤д за умовно засудженими або умовно зв≥льненими правопорушниками 30.11.1964р., ”крањна приЇдналас¤ 22.09.1995р., чинна дл¤ ”крањни з 01.01.1996р., учасники 16 крањн).

ћ≥нська конвенц≥¤ крањн —Ќƒ про правову допомогу ≥ правов≥ в≥дносини у цив≥льних, с≥мейних ≥ крим≥нальних справах 22.01.1993р. враховуЇ при квал≥ф≥кац≥њ д≥¤нн¤ або ≥ндив≥дуал≥зац≥њ покаранн¤ судимост≥ за злочин, вчинений на територ≥њ догов≥рних крањн, використанн¤ делегованих повноважень ≥ншоњ догов≥рноњ держави. ƒл¤ цього (ст.79  онвенц≥њ) кожна ≥з стор≥н щор≥чно спов≥щаЇ учасник≥в  онвенц≥њ про обвинувальн≥ вироки, що набули чинност≥, винесен≥ њњ судами щодо громад¤н в≥дпов≥дноњ догов≥рноњ сторони, одночасно пересилаючи в≥дбитки пальц≥в засуджених; надаЇ в≥домост≥ про судим≥сть ос≥б, засуджених ран≥ше њх судами (на запит).

ѕевних обмежень зазнаЇ територ≥альний принцип чинност≥ крим≥нального закону ≥ стосовно тих ос≥б, ¤к≥ користуютьс¤ дипломатичним ≥мун≥тетом. Ќорми м≥жнародного права, зокрема ¬≥денськоњ конвенц≥њ про дипломатичн≥ зносини в≥д 18.04.1961р., ¬≥денськоњ конвенц≥њ про консульськ≥ зносини в≥д 24.04.1963р., та внутр≥шнього, прийн¤того на основ≥ цих  онвенц≥й ѕоложенн¤ про дипломатичн≥ представництва та консульськ≥ установи ≥ноземних держав в ”крањн≥ в≥д 10.07.1993р. надають особистоњ недоторканност≥ та виключають з-п≥д крим≥нальноњ юрисдикц≥њ ”крањни дипломатичних представник≥в ≥ноземних держав та певне коло ≥нших ≥ноземних громад¤н або частково обмежують таку юрисдикц≥њ щодо консульських посадових ос≥б ≥ консульських службовц≥в, виход¤чи з принципу взаЇмност≥. ÷≥ особи за вчинений злочин на територ≥њ ”крањни п≥дл¤гають юрисдикц≥њ лише держави, ¤ка њх акредитувала, тому питанн¤ про њх в≥дпов≥дальн≥сть вир≥шуЇтьс¤ дипломатичним шл¤хом.

ћ≥жнародний пакт про громад¤нськ≥ та пол≥тичн≥ права в≥д 19.12.1966р. та ‘акультативний протокол до ћ≥жнародного пакту про громад¤нськ≥ та пол≥тичн≥ права в≥д 23.03.1976р. надають повноваженн¤  ом≥тету ќќЌ з прав людини приймати ≥ розгл¤дати пов≥домленн¤ (скарги) окремих ос≥б про порушенн¤ державою-учасницею будь-¤кого з прав, передбаченим даним ѕактом, наприклад повторного прит¤гненн¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за один ≥ той самий злочин (ч.7 ст.14 ѕакту).  ом≥тет розгл¤даЇ скарги лише п≥сл¤ того, ¤к були вичерпан≥ вс≥ на¤вн≥ внутр≥шн≥ засоби правового захисту (ст.2 ѕротоколу).




На головну


Hosted by uCoz