ѕринципи крим≥нального права - це вих≥дн≥ основоположн≥ ≥дењ, ¤к≥ випливають з≥ зм≥сту правових норм, закр≥плених у крим≥нальному законодавств≥. ѕрийн¤то розр≥зн¤ти два види принцип≥в: 1) загальноправов≥, притаманн≥ вс≥м галуз¤м права, 2) спец≥альн≥ (галузев≥), характерн≥ лише дл¤ окремих галузей права. «агальноправов≥ (закр≥плен≥ в  онституц≥њ): 1) принцип суверен≥тету ≥ незалежност≥ ”крањни, ц≥л≥сност≥ та недоторканност≥ њњ територ≥њ (ст.1, 2); 2) принцип под≥лу державноњ влади на законодавчу, виконавчу, судову (ст.6); 3) принцип верховенства права (ст.8); 4) принцип р≥вност≥ громад¤н перед законом (ст.24); 5) принцип законност≥ (ст.29, 61, 62, 124). ƒо загальних принцип≥в ус≥х галузей права також в≥днос¤ть принцип гуман≥зму та принцип справедливост≥ права. ƒе¤к≥ з цих принцип≥в мають своЇ спец≥альне призначенн¤ ≥ конкретний зм≥ст у т≥й чи ≥нш≥й галуз≥ права, зокрема принцип законност≥ ≥ справедливост≥.

ƒо спец≥альних принцип≥в крим≥нального права треба в≥днести принципи 1) законност≥ (немаЇ покаранн¤ без вказ≥вки на те у закон≥ - nullum crimene nulla pona sine lege, ч.2 ст.58  ”, ст.6   ) та 2) гуман≥зму (п≥клуванн¤ держави про безпеку людини, люд¤н≥сть, повага до людськоњ г≥дност≥) (в њх конкретному крим≥нально-правовому зм≥ст≥), а також принцип 3) особистоњ в≥дпов≥дальност≥ за на¤вност≥ вини ("юридична в≥дпов≥дальн≥сть особи маЇ ≥ндив≥дуальний характер" ч.2 ст.61  ”, ст.8, 9   ), 4) принцип нев≥дворотност≥ крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ (1 - кожна особа, в протиправних д≥¤нн¤х ¤коњ Ї склад злочину, повинна понести крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть, 2 - така особа не може бути покарана за один ≥ той самий злочин дв≥ч≥), 5) принцип справедливост≥ (≥ндив≥дуал≥зац≥њ) в≥дпов≥дальност≥ (покаранн¤, ¤ке застосовуЇтьс¤ судом до особи злочинц¤, повинно бути, у межах закону, конкретним та ≥ндив≥дуальним ≥з урахуванн¤м т¤жкост≥ вчиненого злочину) та 6) принцип економ≥њ крим≥нальноњ репрес≥њ (законодавець ≥з загальноњ маси протиправних д≥¤нь до сфери крим≥нально карних в≥дносить лише т≥ з них, котр≥ мають високу ступ≥нь сусп≥льноњ небезпеки, грубо порушують публ≥чн≥ або приватн≥ права та ≥нтереси, спричин¤ють таким правам та ≥нтересам ≥стотну шкоду або створюють реальну можлив≥сть запод≥¤нн¤ такоњ шкоди, напр. ст.7-1 т¤жк≥ злочини, ст.24, 25 особливо т¤жк≥ злочини, залежно в≥д т¤жкост≥ злочин≥в визначаЇтьс¤ м≥ра покаранн¤ у санкц≥њ крим≥нально-правовоњ норми).

¬одночас в основу застосуванн¤ крим≥нального закону ¤к такого покладена однакова загальна м≥ра в≥дпов≥дальност≥. ÷е означаЇ, що Їдиною п≥дставою в≥дпов≥дальност≥ дл¤ вс≥х, хто вчинив злочин, Ї на¤вн≥сть у такому д≥¤нн≥ складу конкретного злочину, описаного в закон≥.