рим≥нально-правова наука - це певна система погл¤д≥в, ≥дей, концепц≥й ≥ теор≥й щодо самого крим≥нального закону, практики його застосуванн¤ та перспектив розвитку, ≥стор≥њ нац≥онального крим≥нального права та права заруб≥жних крањн. ќтже, предметом науки крим≥нального права Ї досл≥дженн¤ чинного крим≥нального права (de lege lata), ¤ також положень майбутнього крим≥нального закону (de lege ferenda). Ќаука крим≥нального права вивчаЇ д≥¤льн≥сть правоохоронних орган≥в та суду щодо застосуванн¤ ними крим≥нального закону. ¬она вивчаЇ та узагальнюЇ практику суд≥в по застосуванню ними законодавства щодо окремих вид≥в злочин≥в ≥ даЇ в≥дпов≥дн≥ рекомендац≥њ дл¤ подальшого удосконаленн¤ такоњ практики. Ќаука крим≥нального права досл≥джуЇ правосв≥дом≥сть громад¤н. ”загальненн¤ цих досл≥джень знаход¤ть своЇ в≥дображенн¤ у крим≥нальному закон≥. Ќаприклад, т¤жк≥сть покаранн¤ повинна в≥дпов≥дати (в межах закону) т≥й м≥р≥, котру пануюча в сусп≥льств≥ правосв≥дом≥сть визнаЇ справедливою. ѕравосв≥дом≥сть сусп≥льства певним чином враховуЇтьс¤ законодавцем, наприклад, при встановленн≥ б≥льш суворого покаранн¤ за граб≥ж, н≥ж за крад≥жку. ¬одночас правосв≥дом≥сть судд≥ Ї одним ≥з законодавчих критер≥њв загальних начал призначенн¤ покаранн¤ (ст.39   ). Ќаука крим≥нального права вивчаЇ крим≥нальне законодавство ≥ результати досл≥джень у ц≥й сфер≥ науковц≥в заруб≥жних крањн, узагальнюЇ найб≥льш важлив≥ ≥ нов≥ положенн¤, робить в≥дпов≥дн≥ висновки, ¤к≥ використовуютьс¤ у законотворчому процес≥ в ”крањн≥.