≤сторична школа права



»Ўѕ виникла ¤к в≥дпов≥дна реакц≥¤ на доктрину природного права з метою захисту вже п≥знаних ≥ апробованих законом≥рностей сусп≥льного ≥ державного житт¤, що склалис¤ в умовах середньов≥чч¤ (феодал≥зму). ѕредставники »Ўѕ розгл¤дали право ¤к вираженн¤ духу народу, що складаЇтьс¤ под≥бно мов≥, поступово, у ход≥ ≥сторичного процесу, незалежно в≥д суб'Їктивних погл¤д≥в законодавчоњ влади держави. «аконодавець правом≥рний ф≥ксувати лише те, що вже склалос¤ ¤к право. √уго, наприклад, вважав, що право створюЇтьс¤ не т≥льки державою, але ≥ самост≥йним розвитком в у вид≥ норм, добров≥льно прийн¤тих народом под≥бно тому ¤к мова не виникла з договору ≥ не даний готовим в≥д бога, а розвиваЇтьс¤ сам собою. ѕраво з погл¤ду представник≥в ≥сторичноњ школи Ї продукт народного духу, народного правового переконанн¤. –озвиток права пол¤гаЇ в т≥м, що народний дух поступово ви¤вл¤Ї об'Їктивно м≥ст¤тьс¤ в прав≥ норми. “ому право ≥снуЇ не т≥льки у вид≥ формальних прав, а у вид≥ живого представленн¤ правових ≥нститут≥в у њхньому орган≥чному взаЇмозв'¤зку. ёристи ж лише вит¤гають правило норми шл¤хом анал≥зу ≥ вивченн¤ досв≥ду попереднього права. ѕредставники »Ўѕ: √устав √уго,  арл —ав≥ньњ, ‘р≥др≥х ѕухта, Ўталь ≥ ≥н.  онсерватизм ≥ обмежен≥сть даноњ школи ви¤вл¤ютьс¤ лише в запереченн≥ рол≥ суб'Їктивноњ правотворчост≥ ≥ значенн¤ нового законодавства в прогресивних зм≥нах сусп≥льного житт¤. »Ўѕ надм≥рно переб≥льшувала м≥сце звичаю в систем≥ нормативного регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин, ставл¤чи його над законом, заперечувала можлив≥сть законодавчим шл¤хом зм≥нити реально ≥снуюче право. « ≥ншоњ сторони вона справедливо вважала, що законодавець не може д≥¤ти норми по своЇму суб'Їктивному розсуд≥. …ого завданн¤ пол¤гаЇ в т≥м, щоб п≥знати об'Їктивн≥ потреби сусп≥льного розвитку, ≥нтереси окремих людей ≥ правильно сформулювати њх у нормах права.



Ќа головну



Hosted by uCoz