Ќормативистська концепц≥¤ права



Ќормативне розум≥нн¤ права саме придатне дл¤ в≥дображенн¤ його ≥нструментальноњ рол≥. ¬изначенн¤ права ¤к сукупност≥ охоронюваних державою норм дозвол¤Ї громад¤нам ≥ ≥ншим виконавц¤м правових розпор¤джень знайомитис¤ з≥ зм≥стом останн≥х по тексту нормативних акт≥в ≥ в≥дпов≥дно св≥домо обирати вар≥ант свого поводженн¤. ”же по одн≥й ц≥й причин≥ не можна в≥дкидати даний п≥дх≥д.

Ќайб≥льшою м≥рою нормативистська¤ теор≥¤ права розроблена √.  ельзеном. ” нього право поставлене в такий зв'¤зок з державою, що останнЇ саме розгл¤даЇтьс¤ ¤к персон≥ф≥кований правопор¤док. ѕраво в назван≥й теор≥њ ¤вл¤Ї собою ≥Їрарх≥чну (сх≥дчасту) систему норм, що представл¤Їтьс¤ у вид≥ сход≥в (п≥рам≥ди), де кожна верхн¤ сходинка обумовлюють нижню, а нижн¤ випливаЇ з верхньоњ, њй п≥дкор¤Їтьс¤.

≤ ¤кщо верхньою сходинкою Ї конституц≥йн≥ норми, а дал≥ в≥дпов≥дно йдуть норми звичайного закону, норми ур¤дового акта, норми ≥нструкц≥й м≥н≥стерств ≥ в≥домств, аж до ≥ндив≥дуальних акт≥в, то принцип в≥дпов≥дност≥ одн≥Їњ норми ≥ншоњ саме й означаЇ твердженн¤ строгого режиму законност≥.

 ельзен ран≥ше зазнавав беззастережноњ критики. —ьогодн≥ ми розум≥Їмо, що критика ц¤ була в б≥льшому ступен≥ обумовлений ≥деолог≥чними факторами.  ельзен, наприклад, не задававс¤ питанн¤м про класову сутн≥сть права, в≥дкидав вивченн¤ права в аспект≥ економ≥ки ≥ пол≥тики, не входив у р≥шенн¤ питанн¤, в≥дк≥л¤ беретьс¤ вих≥дна норма права (вивченн¤ права ≥з самого права), так називана основна норма, що коштуЇ над конституц≥Їю ≥ нормами м≥жнародного права.

ѕравом визнаЇтьс¤ державна вол¤, виражена в обов'¤зковому нормативному акт≥, забезпеченому примусовоњ силом≥ць держави.

„истий практик нормативноњ корист≥ в р≥шенн≥ конкретноњ справи не задумуЇтьс¤ про класове фарбуванн¤ державноњ вол≥. ÷е може бути вол¤ всього чи народу окремоњ його частини, вол¤ чи б≥льшост≥ меншостей, прогресивних чи консервативних прошарк≥в сусп≥льства. ƒержавну волю можуть сформувати ≥ Їдино ≥нтереси правл¤чоњ ел≥ти, що розход¤тьс¤ з ≥нтересами крањни ≥ нав≥ть держави в ц≥лому.

¬ погл¤д≥ на д≥йсн≥сть ≥ р≥шенн¤ справи через юридичн≥ окул¤ри, через призму прийн¤тих державою нормативних акт≥в - зм≥ст нормативного п≥дходу до права (одночасно позитивне ≥ негативне). —початку про позитивний.

1. Ќормативний п≥дх≥д б≥льше, н≥ж ¤кий-небудь ≥ншоњ, п≥дкреслюЇ визначальне властив≥сть права - його нормативн≥сть. ћати у вид≥ пос≥бника загальне правило - це благо, особливо ¤кщо воно загальне ≥ ст≥йке.

2. Ќормативн≥сть у даному п≥дход≥ орган≥чно зв'¤зана з формальною визначен≥стю права, що ≥стотно полегшуЇ можлив≥сть керуватис¤ правовими вимогами.

3. ‘≥ксован≥сть засоб≥в державного примуса у випадках порушенн¤ права.

4. ѕротисто¤нн¤ режиму свавол≥ ≥ беззаконню.

5. Ќепр¤ма ор≥Їнтац≥¤ на необх≥дн≥сть зведенн¤ в закон належноњ (справедливоњ, моральноњ, прогресивноњ ≥ т.п.) вол≥.

6. ќр≥Їнтац≥¤ на п≥дзаконне нормативне регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин у ход≥ юридичноњ практики.

7. ¬изнанн¤ широких можливостей держави впливати на сусп≥льний розвиток.

ќстанн≥й пункт ¤к позитивну обставину не безперечний. ≤ ¤кщо приводити його тут, те треба мати на уваз≥ та держава, що виражаЇ ≥нтереси сусп≥льства, служить њм, ор≥Їнтуючись на так≥ ц≥нност≥, ¤к справедлив≥сть, вол¤, гуманн≥сть. Ќормативне розум≥нн¤ права добре служить у т≥ ≥сторичн≥ пер≥оди, що в≥др≥зн¤ютьс¤ стаб≥льн≥стю. ¬оно не викликаЇ дор≥кань з погл¤ду практики, ¤кщо законодавство обновилос¤, ¤кщо при цьому дотриман≥ вс≥ демократичн≥ процедури, ¤кщо в нормах в≥дбилис¤ передов≥ настроњ широких мас.

Ќегативне в нормативному п≥дход≥ ви¤вл¤Їтьс¤ в ≥гноруванн≥ зм≥стовноњ сторони права: положенн¤ ≥ ступен≥ вол≥ адресат≥в правових норм, суб'Їктивних прав особистост≥, моральност≥ юридичних норм, в≥дпов≥дност≥ њхн≥м об'Їктивним потребам сусп≥льного розвитку. —ам по соб≥ нормативний п≥дх≥д до права був би непоганий. ”разливим його робить, ¤к це н≥ парадоксально, держава. ” силу р≥зних причин у визначених обставинах воно задовольн¤Їтьс¤ застар≥лими чи нормами, г≥рше того, видаЇ акти, що йдуть врозр≥з з житт¤м, приймаЇ норми, що працюють на консервативн≥ сили.



Ќа головну



Hosted by uCoz