ћатер≥ал≥стична правова школа



ѕредставлена в роботах основоположник≥в марксизму-лен≥н≥зму ≥ њхн≥х посл≥довник≥в. ¬ основ≥ матер≥ал≥стичноњ теор≥њ лежить теза про те, що право Ї вираженн¤ ≥ закр≥пленн¤ вол≥ економ≥чно пануючого класу. як ≥ держава воно Ї продуктом класового сусп≥льства. ¬оно носить класово-вольовий характер. ¬иникненн¤ й ≥снуванн¤ права порозум≥ваЇтьс¤ необх≥дн≥стю нормативного регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин в ≥нтересах економ≥чно пануючого класу. ћарксистсько-лен≥нське навчанн¤ бачить сутн≥сть права в його класовост≥ ≥ матер≥альн≥й обумовленост≥.  онкретизуючи положенн¤ ћаркса, Ћен≥н пише, що в перш≥й фаз≥ комун≥стичного сусп≥льства "буржуазне право" скасовуЇтьс¤ не ц≥лком, а лише почасти, у м≥ру вже дос¤гнутого економ≥чного перевороту, тобто лише стосовно засоб≥в виробництва. "Ѕуржуазне право" визнаЇ њхньою приватною власн≥стю окремих ос≥б, а соц≥ал≥зм робить њхньоњ сп≥льною власн≥стю, ≥ т≥льки в ц≥й частин≥ "буржуазне право в≥дпадаЇ". јле воно залишаЇтьс¤ у своњй ≥нш≥й частин≥: у ¤кост≥ регул¤тора розпод≥лу прац≥ ≥ розпод≥лу продукт≥в м≥ж членами сусп≥льства. “акий "недол≥к" марксистсько-лен≥нська теор≥¤ вважаЇ неминучим у перш≥й фаз≥ комун≥зму (п≥сл¤ скиненн¤ кап≥тал≥зму), тому що люди в≥дразу не навчатьс¤ працювати на сусп≥льство без ус¤ких норм права, оск≥льки дл¤ цього немаЇ необх≥дних економ≥чних умов. ≤нших же норм, кр≥м буржуазного права немаЇ. ѕраво в≥дмираЇ ц≥лком тод≥, коли сусп≥льство зд≥йснить правило: "в≥д кожного по зд≥бност¤х, кожному по потребах", тобто коли люди наст≥льки звикнуть до дотриманн¤ основних правил гуртожитку ≥ коли њхн¤ прац¤ буде наст≥льки продуктивний, що вони добров≥льно будуть трудитис¤ по зд≥бност¤х. “аким чином, у в≥дпов≥дност≥ з марксистсько-лен≥нською концепц≥Їю в основ≥ виникненн¤ права, його функц≥онуванн¤ ≥ неминучого в≥дмиранн¤ лежать класово-економ≥чн≥ причини.

ѕраво - Ї зведена в закон вол¤ пан≥вного класу, зм≥ст ¤коњ визначаЇтьс¤ матер≥альними умовами житт¤ сусп≥льства.



Ќа головну



Hosted by uCoz