—оц≥ал≥стична правова родина



—оц≥ал≥стична правова родина (чи соц≥ал≥стичн≥ правов≥ системи) складаЇ, чи точн≥ше багато в чому складала, ще одну велику правову родину.

Ќа соц≥ал≥стичн≥ правов≥ системи ™вропи, јз≥њ ≥ Ћатинськоњ јмерики, що складали "соц≥ал≥стичний таб≥р" ≥стотний вплив зробила перша соц≥ал≥стична правова система - рад¤нська. Ќац≥ональн≥ правов≥ системи закордонних соц≥ал≥стичних крањн були ≥ Ї ( итай,  уба) р≥зновидами рад¤нського права.

ќтже на приклад≥ права —–—– можна розгл¤нути основн≥ риси, властивому соц≥ал≥стичному праву.

—оц≥ал≥стичне право ви¤вл¤Ї в≥дома под≥бн≥сть з романо-германською правовою системою. ¬оно досить широко зберегло њњ терм≥нолог≥ю, а також хоч би по зовн≥шньому вигл¤д≥ - њњ структуру. ƒл¤ рад¤нського права характерна концепц≥¤ правовоњ норми, що мало чим в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д французькоњ чи н≥мецькоњ концепц≥њ. ¬иход¤чи з цього, багато зах≥дних автор≥в, особливо англ≥йц≥ й американц≥, в≥дмовл¤ютьс¤ бачити в рад¤нському прав≥ ориг≥нальну систему, ≥ пом≥щають њњ в романо-германськ≥ правов≥ системи.

—оц≥ал≥стичн≥ юристи одностайно захищали протилежну тезу. ƒл¤ них право - це надбудова, в≥дображенн¤ визначеноњ економ≥чноњ структури.

—оц≥ал≥стичне право обумовлене ¤скраво вираженим класовим характером. ™диним чи основноњ соц≥ал≥стичного права була спочатку революц≥йна творч≥сть виконавц≥в, а п≥зн≥ше нормативно-правов≥ акти, у в≥дношенн≥ ¤ких декларувалос¤, що вони виражають волю труд¤щих, що придушуЇтьс¤ б≥льшост≥ населенн¤, а пот≥м всього народу, керованого комун≥стичною парт≥Їю. Ќормативно-правов≥ акти, що приймалис¤, велику частину ¤ких складали п≥дзаконн≥ (секретн≥ ≥ нап≥всекретн≥ накази, ≥нструкц≥њ ≥ т.д.) фактично виражали насамперед ≥ головним чином волю й ≥нтереси парт≥йно-державного апарата.

—оц≥ал≥стичне право розгл¤даЇтьс¤ ¤к реал≥зац≥¤ марксистсько-лен≥нськоњ доктрини. ” своњх роботах рад¤нськ≥ автори пост≥йно посилалис¤ на основоположник≥в марксизму-лен≥н≥зму, прац≥ ≥ мови рад¤нських кер≥вник≥в, програму ≥ р≥шенн¤ комун≥стичноњ парт≥њ. “акого роду документи, ¤к парт≥йна програма ≥ р≥шенн¤, зовс≥м очевидно, не утвор¤ть право у власному зм≥ст≥ цього слова. ќднак њхн≥й доктринальний вплив дл¤ рад¤нського права незаперечно, тому що в цих документах м≥ститьс¤ виклад марксистсько-лен≥нськоњ теор≥њ в њњ сучасному звучанн≥ по сучасних питанн¤х. –ад¤нський юрист, будь-¤ка ≥нша особа, що бажала вивчати рад¤нське право, повинн≥ були пост≥йно звертатис¤ до них.

–ад¤нське право сприйн¤ло в≥д старого рос≥йського права таку концепц≥ю правовоњ норми, що близька до њњ розум≥нн¤ в романо-германск≥й правов≥й систем≥. ўо ж стосуЇтьс¤ категор≥й ≥ ≥нститут≥в, те тут не можна не визнати ориг≥нальност≥ рад¤нського права. ѕо зовн≥шньому вигл¤д≥ в ньому збережен≥ категор≥њ й ≥нститути романо-германськоњ системи. ќднак по своњй ≥стот≥ вони докор≥нно обновлен≥. ” сусп≥льств≥ нового типу, заснованому на ≥нш≥й економ≥чн≥й систем≥, ≥ керуючись ≥ншими ≥деалами, виникають зовс≥м ≥нш≥ проблеми.

–ад¤нська система права по зовн≥шньому вигл¤д≥ залишаЇтьс¤ такою ж, що ≥ система романо-германського типу. ≤снують ≥ ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥: с≥мейне право в≥дд≥лене в≥д цив≥льного, зникло торгове право, з'¤вилос¤ колгоспне ≥ житлове право. –ад¤нськ≥ автори заперечували, щоб в≥дм≥нност≥ в системах права зводилис¤ т≥льки до формальних момент≥в, без розгл¤ду зм≥сту галузей права. ” держав≥ соц≥ал≥стичному ≥ не соц≥ал≥стичному встають р≥зн≥ проблеми, марксистсько-лен≥нськ≥ навчанн¤ вимагають њхн≥й розгл¤ду п≥д новим, не ≥ндив≥дуал≥стичним кутом зору.

 онституц≥йне право найвищою м≥рою в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д конституц≥йного права зах≥дних крањн. ќсобливо характерн≥ дв≥ риси: ведуча роль, в≥дведена комун≥стичною парт≥Їю, ≥ зд≥йсненн¤ влади ≥ керуванн¤ радами вс≥х р≥вн≥в. ќриг≥нальн≥сть рад¤нського права не зводитьс¤ лише до характеристики конституц≥йного права, теж можна сказати ≥ про ≥нш≥ галуз≥: адм≥н≥стративному прав≥, карному, трудовому, цив≥льному ≥ т.д. ёристам зах≥дних крањн було не зрозум≥ло адм≥н≥стративне право, що не сконцентроване на охорон≥ особистост≥ ≥ судовому контрол≥ над адм≥н≥страц≥Їю. ƒл¤ юрист≥в же соц≥ал≥стичних крањн основним була державна пол≥тика буд≥вництва комун≥зму: ≥де¤ судового контролю вони зам≥нили новим видом контролю, зд≥йснюваним представниками народу й сусп≥льними орган≥зац≥¤ми.

ўе одним важливим аспектом соц≥ал≥стичного права Ї запереченн¤ рад¤нськими юристами приватного права. ѕрава на думку теоретик≥в марксизму-лен≥н≥зму - це не б≥льш н≥ж аспект пол≥тики, ≥нструмент у руках пануючого класу. ” ц≥й концепц≥њ не залишаЇтьс¤ м≥сц¤ дл¤ приватного права, що претендувало б на незалежн≥сть в≥д ¤ких би то н≥ було упереджених думок ≥ пол≥тичних обставин; "право - це пол≥тика, ≥, навпаки, те, що не Ї пол≥тикою, не Ї правом".

ƒл¤ рад¤нськоњ правовоњ системи залишилис¤ далекими ≥де¤ пануванн¤ права ≥ думка про те, що треба вишукувати право, в≥дпов≥дне почуттю справедливост≥, заснованому на примиренн≥, узгодженн≥ ≥нтерес≥в приватних ос≥б ≥ сусп≥льства. ѕраво носило ≥мперативний характер, було найт≥сн≥шим образом зв'¤зано з державною пол≥тикою, було њњ аспектом, забезпечувалос¤ парт≥йною владою ≥ примусовою силою правоохоронних (каральних) орган≥в. ” теор≥њ виключалас¤ можлив≥сть дл¤ судовоњ практики виступати в рол≥ творц¤ норм права. ѓй прид≥л¤лас¤ лише роль строгого тлумача права. ÷е принципова позиц≥¤ ¤коюсь м≥рою п≥дкр≥плювалас¤ ≥ в≥дсутн≥стю в крањн≥ судовоњ "касти", що претендувала б на те, щоб стати незалежноњ в≥д державноњ влади, ¤кщо не суперничаЇ з нею. Ќезважаючи на конституц≥йний принцип незалежност≥ судд≥в ≥ п≥дпор¤дкуванн¤ њх т≥льки закону, суд залишавс¤ ≥нструментом у руках пануючого класу (групи), забезпечував його пануванн¤ й охорон¤в насамперед його ≥нтереси. —удова влада не намагалас¤ контролювати законодавчу ≥ виконавчу галуз≥ влади. ” —–—– важко було знайти що-небудь под≥бне до контролю за конституц≥йн≥стю закон≥в.

¬ даний час, у результат≥ зм≥н, що в≥дбулис¤ у першу чергу в колишньому —–—–, соц≥ал≥стичне право (за вин¤тком де¤ких крањн) практично перестало ≥снувати. ÷е в черговий раз доводить, що коли держава ставить себе вище права, коли право Ї "≥нструментом у руках пануючого чи класу парт≥њ" - така держава заздалег≥дь прир≥каЇ себе на розвал ≥ загибель.



Ќа головну



Hosted by uCoz