ќск≥льки людина ¤к сусп≥льна ≥стота все необх≥дне дл¤ њњ ≥снуванн¤ та розвитку отримуЇ в≥д ≥нших людей, тобто в≥д сусп≥льства, то саме сусп≥льство становить чи не найсуттЇв≥шу ц≥нн≥сть дл¤ людини. якщо людина, зд≥йснюючи своњ права, п≥дриваЇ, послаблюЇ, руйнуЇ сусп≥льство, то вона руйнуЇ те джерело, з ¤кого саме виростають, випливають њњ можливост≥, тобто права. ќтже, з правами дорослоњ (повнол≥тньоњ) псих≥чно нормальноњ людини природно пов'¤зуютьс¤ њњ соц≥альн≥ обов'¤зки, зобов'¤занн¤.

ќсновний соц≥альний обов'¤зок людини - це необх≥дн≥сть певноњ њњ повед≥нки, об'Їктивно зумовленоњ конкретно-≥сторичними потребами ≥снуванн¤ ≥нших людей, нац≥й, народу, його соц≥альних груп ≥ всього людства.

 онституц≥¤ ”крањни 1996 р. визначаЇ основн≥ обов'¤зки громад¤н ”крањни.  оло цих обов'¤зк≥в значно вужче, н≥ж у  онституц≥њ ”–—– 1978 р., проте вони охоплюють ус≥ основн≥ сфери житт¤ ≥ д≥¤льност≥ особи, сусп≥льства ≥ держави: пол≥тичну, економ≥чну, соц≥альну, культурну ≥ зовн≥шню (зовн≥шньопол≥тичну),

ѕершочерговими обов'¤зками громад¤н ”крањни Ї за ст. 65  онституц≥њ Ї захист ¬≥тчизни, незалежност≥ та територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ”кр., шануванн¤ њњ державних символ≥в. ѕр≥оритетн≥сть цих обов'¤зк≥в зумовлена об'Їктивною необх≥дн≥стю всеб≥чного утвердженн¤ внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього суверен≥тету ≥ незалежност≥ ”крањни в пол≥тичн≥й, економ≥чн≥й, культурн≥й ≥ ≥нших сферах, забезпеченн¤ обороноздатност≥ крањни, а також потребою формуванн¤ поваги до вс≥х ≥нститут≥в держави.

¬иход¤чи з необх≥дност≥ духовного в≥дродженн¤ ”крањни, над≥йного збереженн¤ та розумного використанн¤ њњ духовних ц≥нностей ≥ природних ресурс≥в, конституц≥¤ покладаЇ на своњх громад¤н обов'¤зок не запод≥ювати шкоди природ≥, культурн≥й спадщин≥, в≥дшкодовувати завдан≥ ними збитки (ст. 66). “ривалий час в ”крањн≥ не визначалис¤ ¤к основний обов'¤зок громад¤н сплата податк≥в та збор≥в ≥ поданн¤ декларац≥й про майнових стан ≥ доходи. «≥ зм≥ною економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ основ сусп≥льства ≥ держави, проголошенн¤м й ≥стотним збагаченн¤м зм≥сту де¤ких економ≥чних прав особи (права власност≥, право п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ тощо) стало можливим ≥ необх≥дним закр≥пленн¤ в  онституц≥њ ¤к≥сно нового основного обов'¤зку, а саме: обов'¤зку сплачувати податки ≥ збори в пор¤дку ≥ розм≥рах, встановлених законом, та щор≥чно подавати до податкових ≥нспекц≥й за м≥сцем проживанн¤ декларац≥њ про св≥й стан та доходи за минулий р≥к у пор¤дку, встановленому законом (ст. 67),

 онституц≥¤ ”крањни, визнаючи людину - њњ житт¤ ≥ здоров'¤, честь ≥ г≥дн≥сть, недоторканн≥сть ≥ безпеку - найвищою соц≥альною ц≥нн≥стю, проголошуючи ≥ гарантуючи систему њњ прав ≥ свобод, покладаЇ на нењ обов'¤зок неухильно додержуватись  онституц≥њ та закон≥в ”крањни, не пос¤гати на права ≥ свободи, честь ≥ г≥дн≥сть ≥н. людей (ст. 68).

ƒержава повинна шанувати особу, над≥йно гарантувати њњ права ≥ свободи, а особа, в свою чергу, мусить шанувати державу, вс≥ њњ ≥нститути,  онституц≥њ ≥ закони.

Ќезнанн¤ закон≥в не зв≥льн¤Ї в≥д юридичноњ в≥дпов≥дальност≥.

¬икористанн¤ ≥ зд≥йсненн¤ основних прав людини ≥ громад¤нина нев≥д'Їмн≥ в≥д виконанн¤ ними законодавчо заф≥ксованих державою обов'¤зк≥в.