ќсновн≥ шл¤хи посиленн¤ законност≥ ≥ правопор¤дку в ”крањн≥



«абезпеченн¤ законност≥ не в≥дбуваЇтьс¤ стих≥йно. ¬оно вимагаЇ ц≥леспр¤мованого впливу на поводженн¤ (д≥¤льн≥сть) суб'Їкт≥в сусп≥льних в≥дносин, тобто Ї управл≥нським процесом.

ƒл¤ усп≥шного впливу на цей процес необх≥дне знанн¤ механ≥зм≥в реал≥зац≥њ правових норм у д≥¤льност≥ людей; фактор≥в, що впливають на поводженн¤, визначаючи його чи правом≥рн≥сть протиправн≥сть, а також засоб≥в, за допомогою ¤ких можна керувати цим поводженн¤м, забезпечуючи його в≥дпов≥дн≥сть правовим розпор¤дженн¤м ≥ вимогам.

” юридичн≥й л≥тератур≥ реальн≥сть, забезпечен≥сть законност≥ традиц≥йно розгл¤даЇтьс¤ ¤к результат впливу гарант≥й законност≥: загальних (економ≥чних, пол≥тичних, ≥деолог≥чних) ≥ спец≥альних (нормативних ≥ орган≥зац≥йно-правових). ѕри цьому, однак, не враховуютьс¤ наступн≥ обставини.

ѕо-перше, у рамках теор≥њ гарант≥й не розгл¤даютьс¤ негативн≥ впливи, без знанн¤ ¤ких неможлива ефективна д≥¤льн≥сть по зм≥цненню законност≥.

ѕо-друге, реально гарант≥њ д≥ють ¤к сукупн≥сть ¤ких-небудь ¤вищ, процес≥в, що включають ¤к позитивн≥, так ≥ негативн≥ впливи (так, прокурорський нагл¤д реал≥зуЇтьс¤ в д≥¤льност≥ численних прокурор≥в, у ¤к≥й також мають м≥сце недол≥ки ≥ порушенн¤).

«адача забезпеченн¤ законност≥ вимагаЇ знанн¤ й обл≥ку всього р≥зноман≥тт¤ фактор≥в, що впливають на поводженн¤ людей, - ¤к позитивних, так ≥ негативних, ¤к правових, так ≥ матер≥альних, пол≥тичних, орган≥зац≥йних, психолог≥чних ≥ т.д. ѕроблема зм≥цненн¤ законност≥ Ї, таким чином, не т≥льки правовий, вона маЇ комплексний характер. ƒл¤ зд≥йсненн¤ д≥йових заход≥в по зм≥цненню законност≥ важливо знати механ≥зм впливу ус≥х фактор≥в стосовно до р≥зних соц≥альних р≥вн≥в, до р≥зних вид≥в ≥ напр¤мк≥в д≥¤льност≥ вс≥х суб'Їкт≥в сусп≥льних в≥дносин.

—укупн≥сть зазначених фактор≥в маЇ вс≥ ознаки соц≥альноњ системи: утворить Їдн≥сть нерозривно, зв'¤заних м≥ж собою елемент≥в, маЇ упор¤дковану ≥Їрарх≥чну структуру, розвиваЇтьс¤ по визначених законах сусп≥льного розвитку. ÷¤ система Ї багатор≥вневоњ, у ¤к≥й прот≥кають ≥нтенсивн≥ процеси керуванн¤, ≥снують складн≥ ≥нформац≥йн≥ потоки.

¬плив вх≥дних у цю систему фактор≥в може бути ¤к позитивним, тобто спри¤тливим правом≥рному поводженню ≥ зм≥цненню законност≥, так ≥ негативним, що штовхаЇ людей на протиправн≥ вчинки, що порушують режим законност≥.

ћожна вид≥лити чотири основних р≥вн≥ системи цих фактор≥в: загальносоц≥альний, рег≥ональний (область, район ≥ т.п.), груповий (колектив, родина ≥ т.п.) ≥ ≥ндив≥дуальний. ѕри цьому той самий фактор у р≥зних умовах, у сполученн≥ з ≥ншими факторами, у тому числ≥ з ¤кост¤ми ≥ властивост¤ми конкретноњ особистост≥, може робити р≥зне по характер≥ вплив (позитивне чи негативне) чи ж бути стосовно до даного випадку нейтральним.

ƒо загальносоц≥ального р≥вн¤ в≥днос¤тьс¤ фактори, що впливають на реал≥зац≥ю вс≥х норм права вс≥ма учасниками сусп≥льних в≥дносин на вс≥й територ≥њ крањни. „имала частина соц≥альних процес≥в ≥ ¤вищ робить на поводженн¤ людей (≥, отже, на стан законност≥) в основному позитивний вплив ≥ виступаЇ тим самим ¤к гарант≥њ законност≥ - економ≥чних, пол≥тичних, правових ≥ ≥нш≥ (позитивн≥ сторони й елементи економ≥ки, пол≥тики, культури, "гарн≥" закони ≥ т.п.). јле ≥снуЇ чимало загальносоц≥альних фактор≥в, що робл¤ть на стан законност≥ протилежний вплив (недол≥ки в економ≥ц≥, помилки в пол≥тичному пос≥бнику крањною, недогл¤ду в д≥¤льност≥ р≥зних державних орган≥в ≥ ≥н.), що визначають загальн≥ причини правопорушенн≥.

Ќа рег≥ональному р≥вн≥, так само ¤к ≥ на загальносоц≥альному, д≥¤ багатьох фактор≥в стаЇ "перем≥нним": њхн≥й вплив на правове поводженн¤ людний може м≥н¤тис¤ по характер≥ й ≥нтенсивност≥ (стан виробництва ≥ розпод≥лу матер≥альних благ; ступ≥нь в≥дпов≥дност≥ правових норм сусп≥льним в≥дносинам ≥ т.п.).

¬ажливо мати на уваз≥, що р≥зн≥ фактори (економ≥чн≥, пол≥тичн≥, правов≥ ≥ т.д.) взаЇмод≥ють м≥ж собою ≥ к≥нцевий результат (характер поводженн¤ суб'Їкт≥в) у кожн≥м випадку визначаЇтьс¤ сукупним впливом багатьох фактор≥в, що в≥днос¤тьс¤ до р≥зних соц≥альних р≥вн≥в ≥ зв'¤заних м≥ж собою складними причинними, функц≥ональними й ≥ншими залежност¤ми.

‘актори, що д≥ють на групових р≥вн¤х, ¤вл¤ють собою конкретн≥ умови життЇд≥¤льност≥ в≥дпов≥дноњ групи. “ак, стосовно до державних орган≥в област≥, м≥ста, району ≥ т.п. у ¤кост≥ таких виступають р≥вень њхньоњ матер≥ально-техн≥чноњ оснащеност≥, д≥¤льн≥сть пос≥бника, стан м≥сцевого ≥ в≥домчого нормативного регулюванн¤, р≥вень загальноњ ≥ профес≥йноњ культури сп≥вроб≥тник≥в ≥ т.п. ¬плив ус≥х фактор≥в на конкретний акт правового поводженн¤ зд≥йснюЇтьс¤ по двох каналах.

ѕо-перше, п≥д впливом умов (загальносоц≥альних, рег≥ональних, групових) здобуваютьс¤ риси, властивост≥, ¤кост≥ людини, що визначають характер його поводженн¤ в правов≥й ситуац≥њ, тобто формуЇтьс¤ особист≥сть, що волод≥Ї визначеним р≥внем правового, пол≥тичного ≥ моральноњ св≥домост≥.

ѕо-друге, система зазначених фактор≥в визначаЇ конкретну життЇву ситуац≥ю, сприймаючи й оц≥нюючи ¤ку особа обираЇ визначений вар≥ант поводженн¤ (правом≥рного чи протиправного). “ак, при нам≥р≥ зробити, наприклад, квартирну крад≥жку суб'Їкт оц≥нюЇ можлив≥сть ≥ ≥мов≥рн≥сть таких обставин, ¤к на¤вн≥сть ≥ спрацьовуванн¤ охоронноњ сигнал≥зац≥¤, швидк≥сть реагуванн¤ м≥л≥ц≥њ, стан розкриванн¤ таких злочин≥в у даному рег≥он≥, можлив≥сть безпечного збуту викраденого ≥ т.п.

¬плив р≥зних фактор≥в на правове поводженн¤ може бути пр¤мим, коли п≥д њх безпосередн≥м впливом формуЇтьс¤ особист≥сть або коли вони безпосередньо враховуютьс¤ людиною при прийн¤тт≥ њм р≥шенн¤ про визначений вар≥ант поводженн¤ (вплив по тип≥:

фактор - св≥дом≥сть - поводженн¤).

јле нер≥дко такий вплив буваЇ непр¤мим ≥ ви¤вл¤Їтьс¤ через ≥нш≥ фактори, опосередковано (вплив по тип≥:

фактор 1 -> фактор 2 -> св≥дом≥сть -> поводженн¤).

Ќа формуванн¤ особистост≥ ≥ конкретне поводженн¤ кожноњ людини одночасно впливають фактори (економ≥чн≥, пол≥тичн≥ й ≥н.), ¤к позитивн≥, так ≥ негативн≥, стосовн≥ до макросоц≥ального ≥ м≥кросоц≥ального р≥вн≥в. ѕри цьому пр¤мий вплив на характер поводженн¤ робл¤ть насамперед ≥деолог≥чн≥ ≥ психолог≥чн≥ фактори, а також правов≥, котр≥ в першу чергу сприймаютьс¤ й оц≥нюютьс¤ особист≥стю при анал≥з≥ конкретноњ ситуац≥њ.

≤нш≥ ж фактори, у тому числ≥ економ≥чн≥ ≥ соц≥ально-пол≥тичн≥, впливають на законн≥сть поводженн¤ в б≥льшост≥ випадк≥в поб≥чно - через њхн≥й вплив один на одного, а дор≥внюЇ на правов≥, ≥деолог≥чн≥ ≥ психолог≥чн≥ фактори. —л≥д зазначити, що законн≥сть ¤к режим громадського житт¤ складаЇтьс¤ в к≥нцевому рахунку з законност≥ акт≥в ≥ндив≥дуального поводженн¤, хоча ≥ не Ї њхньою простою сумою. —аме сп≥вв≥дношенн¤ акт≥в правом≥рного (законного) ≥ протизаконного (незаконного) поводженн¤ ≥ визначаЇ стан законност≥. ≤ зм≥ст забезпеченн¤ законност≥ ¤к управл≥нського процесу складаЇтьс¤ саме в т≥м, щоб домогтис¤ дотриманн¤, виконанн¤ норм права кожним суб'Їктом сусп≥льних в≥дносин.

« фактор≥в, що робл¤ть найб≥льш ≥стотний вплив на стан законност≥, варто вид≥лити наступн≥.

ј. ‘актори, що в≥днос¤тьс¤ до особистост≥. Ќасамперед це р≥вень правовоњ св≥домост≥ (правов≥ знанн¤, в≥дношенн¤ до правових ц≥нностей, стереотипи правового поводженн¤, правов≥ навички й ум≥нн¤). ѕри цьому важливо не знанн¤ права взагал≥ (ус≥х правових норм не знаЇ н≥хто), а знанн¤ правових принцип≥в ≥ тих ("роб≥тник≥в") норм, з ¤кими дана особа з≥штовхуЇтьс¤ пост≥йно в житт≥ ≥ робот≥. “ак само маЇ значенн¤ насамперед потр≥бне в≥дношенн¤ саме до зазначених норм, а не до права в ц≥лому (в≥дношенн¤ до р≥зних норм аж н≥¤к не однаково). Ќайб≥льш бажаним видом в≥дносини до правових норм Ї не просто повага до них, а сол≥дарн≥сть з ними, внутр≥шн¤ згода, прийн¤тт¤ "роб≥тник≥в" норм ¤к своњх. ѕравов≥ звички, навички й ум≥нн¤ також повинн≥ носити спр¤мований характер.

¬еличезну роль граЇ моральна св≥дом≥сть. —аме на його основ≥ формуЇтьс¤ в≥дношенн¤ до правових ц≥нностей ≥ зд≥йснюЇтьс¤ виб≥р в≥дпов≥дного вар≥анта поводженн¤. ¬иб≥р залежить в≥д того, ¤ке м≥сце в≥дпов≥дна правова норма займаЇ в шкал≥ ц≥нностей т≥Їњ чи ≥ншоњ людини.

„имале значенн¤ мають ≥ так≥ ¤кост≥ особистост≥, ¤к р≥вень загальноњ культури, пол≥тичноњ св≥домост≥ (тут особливо важлива св≥дом≥сть того, що норма права в≥дбиваЇ ≥нтереси –од≥н, народу), ≥нтелектуальн≥, психолог≥чн≥ ¤кост≥ особистост≥ - емоц≥йн≥, вольов≥.

Ѕ. фактори зовн≥шнього середовища. —еред фактор≥в зовн≥шнього середовища насамперед треба вид≥лити економ≥ку крањни в ц≥лому ≥ даному рег≥он≥. —аме економ≥чн≥ умови визначають, ¤к живе, виховуЇтьс¤, формуЇтьс¤ кожна людина, ¤кими ¤кост¤ми в≥н буде волод≥ти. ¬≥д економ≥чних умов залежать ≥ соц≥ально-пол≥тична обстановка, ≥ р≥вень законодавства, ≥ стан орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ державних, у тому числ≥ правоохоронних, орган≥в ≥ ≥н., тобто вс≥ ≥нш≥ елементи системи фактор≥в, що визначають стан законност≥.

ѕом≥тну роль граЇ д≥¤льн≥сть державних орган≥в по створенню закон≥в ≥ ≥нших нормативних акт≥в, а також њхн¤ орган≥заторська д≥¤льн≥сть, спр¤мована на забезпеченн¤ законност≥ ≥ правопор¤дку в крањн≥, у кожн≥й област≥, у кожн≥м чи м≥ст≥ район≥. ќсобливу роль у цьому план≥ граЇ робота правоохоронних орган≥в: суду, прокуратури, внутр≥шн≥х справ, юстиц≥њ й ≥н., зокрема спр¤мована на попередженн¤ ≥ припиненн¤ злочин≥в, ≥нших правопорушень, залученн¤ винних до законноњ в≥дпов≥дальност≥. Ќайважлив≥ше значенн¤ маЇ ¤к≥сть законодавства (закон≥в, п≥дзаконних нормативних акт≥в): њхн¤ в≥дпов≥дн≥сть реальним умовам житт¤; правильн≥сть визначенн¤ потреби в правовому регулюванн≥; законн≥сть нормативних акт≥в (по зм≥сту, форм≥, процедур≥ прийн¤тт¤), њхн¤ в≥дпов≥дн≥сть нормам сусп≥льноњ морал≥; ¤сн≥сть, ч≥тк≥сть, приступн≥сть правових норм, њхн¤ систематизован≥сть ≥ т.п. ƒл¤ дос¤гненн¤ зазначених вимог необх≥дна належна орган≥зац≥¤ нормотворчого процесу. ” справ≥ забезпеченн¤ законност≥ дуже велика роль правозастосуванн¤, така орган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ в≥дпов≥дних орган≥в, що забезпечувала б обірунтован≥сть, законн≥сть, доц≥льн≥сть ≥ справедлив≥сть ус≥х правозастосовчих акт≥в. ќск≥льки формуванн¤ ≥ндив≥дуальноњ св≥домост≥ (правовоњ, шл¤хетноњ ≤ ≥н.) в≥дбуваЇтьс¤ п≥д впливом груповоњ ≥ громадськоњ св≥домост≥, ц≥лком природна необх≥дн≥сть п≥двищенн¤ р≥вн¤ правовий, моральноњ, пол≥тичноњ, загальноњ культури населенн¤.

“аким чином, проблема зм≥цненн¤ законност≥ носить комплексний характер, пов'¤зана з багатьма ¤вищами ≥ процесами соц≥ального житт¤ ≥ може бути усп≥шно вир≥шена т≥льки в контекст≥ загальноњ стаб≥л≥зац≥њ в крањн≥.



Ќа головну



Hosted by uCoz