ёридичний процес ¤к комплексна система маЇ р¤д специф≥чних ознак, характерних дл¤ вс≥х правових форм д≥¤льност≥ орган≥в держави. Ќасамперед, цей розгл¤д, розгл¤д визначеноњ юридичноњ справи, зд≥йснюваний на основ≥ закону.

ёридичний процес ¤к правова форма д≥¤льност≥ уповноважених орган≥в ≥ посадових ос≥б, характеризуЇтьс¤ визначен≥стю компетенц≥њ, функц≥й ≥ повноважень цих суб'Їкт≥в. ќдн≥ (органи держави ≥ посадов≥ особи) виконують орган≥зац≥йну функц≥ю, на них покладаЇтьс¤ в≥дпов≥дальн≥сть за результат процесу, ≥нш≥ (позивач≥, потерп≥л≥, в≥дпов≥дач≥, правопорушники й ≥н.), мають р¤д прав ≥ гарант≥й ≥ можуть розраховувати на охорону њхньоњ особистост≥ ≥ законних ≥нтерес≥в. “еор≥¤ ≥ практика юридичного процесу Ї результатом об'Їктивних процес≥в ≥нтеграц≥њ диференц≥ац≥њ знанн¤, що в≥дбуваЇ ¤к усередин≥ юриспруденц≥њ, так ≥ на стиках њњ ≥з сум≥жним знанн¤м.

—в≥дченн¤м тому Ї усе б≥льше проникненн¤ етики ≥ психолог≥њ в юридичну науку ≥ практику, усе б≥льше широке застосуванн¤ спец≥ального знанн¤ (зокрема, крим≥нал≥стичного), ≥ не т≥льки в карному, але й в ≥нших видах юридичного процесу.

”загальнюючи викладене, можна запропонувати визначенн¤ юридичного процесу. ёридичний процес - це комплексна система орган≥чно взаЇмозалежних правових форм д≥¤льност≥ уповноважених орган≥в держави, посадових ос≥б, а також зац≥кавлених у дозвол≥ р≥зних юридичних справ ≥нших суб'Їкт≥в права, що:

а) виражаЇтьс¤ в зд≥йсненн≥ операц≥й з нормами права в зв'¤зку з р≥шенн¤м визначених юридичних справ;

б) зд≥йснюЇтьс¤ уповноваженими органами держави ≥ посадових ос≥б на користь зац≥кавлених суб'Їкт≥в права;

в) закр≥плюЇтьс¤ у в≥дпов≥дних правових актах - оф≥ц≥йних документах;

г) регулюЇтьс¤ процедурно-процесуальними нормами;

д) забезпечуЇтьс¤ в≥дпов≥дними способами юридичноњ техн≥ки.

 онструктивн≥сть юридичного процесу ¤к комплексноњ системи наочно розкриваЇтьс¤ при детальному встановленн≥ його узагальнених ознак ≥ властивостей, що обумовлюють його правову природу ≥ правовий зм≥ст. ¬изначаючи родову сп≥льн≥сть складових юридичний процес щодо в≥дособлених компонент≥в, варто одночасно п≥дкреслювати ≥ специф≥чн≥сть кожного р≥зновиду.

ќсновн≥ ознаки юридичного процесу ¤к комплексноњ системи:

юридичний процес - це розгл¤д (розгл¤д визначеноњ юридичноњ справи). «вичайно ¤к юридичну справу квал≥ф≥кують або правопорушенн¤, або суперечка про право. ёридична природа таких життЇвих обставин пол¤гаЇ в тому, що вони передбачен≥ законом ≥ волочуть визначен≥ юридичн≥ насл≥дки. ќтже, юридична справа - це така обставина, що дозвол¤Їтьс¤ (розгл¤даЇтьс¤) на основ≥ закону, а його насл≥дки зд≥йснюютьс¤ у виконанн≥ закону. —аме ц≥ два моменти ≥ визначають природу юридичноњ справи, а отже, вих≥дну основу юридичного процесу.

юридичний процес, ¤к д≥¤льн≥сть по зд≥йсненню операц≥њ з нормами права. ёридична природа будь-¤коњ державноњ д≥¤льност≥ визначаЇтьс¤ насамперед тим, що в≥дпов≥дний орган чи держави посадова особа ставл¤тьс¤ в умови, коли вони повинн≥ безпосередньо використовувати норми права дл¤ дозволу конкретних юридичних справ. ѕричому ¤к об'Їкт службово-виробничих операц≥й у даному план≥, виступають одночасно норми матер≥ального ≥ процесуального права, тобто чи орган посадова особа повинн≥ оперувати нормами, що визначають характер юридичноњ справи, що дозвол¤Їтьс¤, ≥ одночасно оптимальний пор¤док дос¤гненн¤ юридичного результату.

ёридичний процес ¤к правова форма д≥¤льност≥ уповноважених на те орган≥в держави ≥ посадових ос≥б. «д≥йсненн¤ операц≥й з нормами права зд≥йснюЇ строго встановлене коло орган≥в держави ≥ посадових ос≥б.  онкретний склад, обс¤г компетенц≥њ кожного з уповноважених учасник≥в процесу установлений в≥дпов≥дним законодавством, у ¤кому точно заф≥ксовано, що може бути суб'Їктом процесу, що в≥н повинний робити ≥ ¤ким образом зд≥йснювати своњ посадов≥ (службов≥) функц≥њ.

юридичний процес ¤к д≥¤льн≥сть, результати ¤коњ, обов'¤зково оформл¤ютьс¤ у в≥дпов≥дних документах. „≥ткий под≥л функц≥й м≥ж учасниками традиц≥йного юридичного процесу ≥ њхн≥й оф≥ц≥йний характер викликають потреба у в≥дпов≥дних способах закр≥плень результат≥в, одержуваних у ход≥ розгл¤ду юридичноњ справи. як так≥ способи, ¤к правило виступають р≥зн≥ процесуальн≥ акти-документи, що м≥ст¤ть у соб≥ розпор¤дженн¤ ≥ндив≥дуального характеру, тобто, вони завжди ≥ндив≥дуал≥зован≥ по предмет≥: стосуютьс¤ даноњ справи й адресован≥ конкретному суб'Їкту, зац≥кавленому учаснику процесу. ƒо числа процесуальних акт≥в-документ≥в у традиц≥йному юридичному процес≥ в≥днос¤тьс¤ вироки, р≥шенн¤ суду, р≥зного роду постанови ≥ визначенн¤ суду, сл≥дчого, д≥знавача ≥ т.д. ќф≥ц≥йний характер зазначених документ≥в виражаЇтьс¤ не т≥льки в т≥м, що вони оформл¤ютьс¤ уповноваженими на те суб'Їктами, але й у т≥м, що природа даних документ≥в, њхн¤ структура ≥ в≥дпов≥дн≥ рекв≥зити закр≥плен≥ в законодавчих актах.  р≥м того, кожний з них маЇ св≥й державний стандарт ≥ визначену форму.

юридичний процес ¤к д≥¤льн≥сть, що викликаЇ об'Їктивну потребу в процедурно-процесуальн≥й регламентац≥њ. ёрисдикц≥йна д≥¤льн≥сть у силу своЇњ особливоњ соц≥альноњ гостроти ¤к по чинених д≥¤х, так ≥ за результатами маЇ потребу в забезпеченн≥ ц≥лим поруч гарант≥й. Ќайб≥льш ефективною гарант≥Їю юридичного процесу Ї те, що в≥н одержуЇ ч≥тке, всеб≥чне ≥ найб≥льш зроблене врегулюванн¤ за допомогою цив≥льно-процесуального ≥ карно-процесуального права, оск≥льки об'Їктивно обумовлене такий стан, коли матер≥альне право повинне мати своњ процесуальн≥ норми.

ёридичний процес ¤к д≥¤льн≥сть, безпосередньо зв'¤зана з необх≥дн≥стю використанн¤ р≥зних метод≥в ≥ засоб≥в юридичноњ техн≥ки. ƒл¤ одержанн¤ достов≥рних в≥дгук≥в по розгл¤нут≥й юридичн≥й справ≥ й обірунтуванн¤ прийн¤того р≥шенн¤ учасникам-орган≥заторам юридичного процесу завжди приходитьс¤ установлювати в≥дпов≥дн≥ фактичн≥ дан≥ й обставини юридичноњ справи, тобто шукати ≥ доводити ≥стину в справ≥. Ќайефективн≥шими способами добуванн¤ ≥стини в справ≥ розташовуЇ така галузь юридичноњ практики, ¤к крим≥нал≥стика. ¬≥дзначимо, що карний процес немислимий без систематичного ≥ всеб≥чного користуванн¤ послугами крим≥нал≥стики. ” традиц≥йному юридичному процес≥ дуже ≥стотне значенн¤ мають ≥ так≥ техн≥чн≥ норми, що в≥днос¤тьс¤ до пор¤дку оформленн¤ процесуальних документ≥в: р≥шень, визначень, протокол≥в, пов≥сток. “аким чином, юрисдикц≥йноњ д≥¤льност≥ властиво широке використанн¤ найр≥зноман≥тн≥ших техн≥чних засоб≥в ≥ в≥дпов≥дних правил, спр¤мованих на ефективне одержанн¤ процесуальних результат≥в, дотриманн¤ таких правил обов'¤зково дл¤ вс≥х посадових ос≥б, суб'Їкт≥в-орган≥затор≥в ≥ безпосередньо зац≥кавлених учасник≥в юридичного процесу.

¬иди юридичного процесу звичайно групуютьс¤ по предметн≥й ознац≥, коли ¤к п≥дставу класиф≥кац≥њ враховуютьс¤ т≥льки в≥дпов≥дн≥ галуз≥ матер≥ального права, застосовуван≥ в д≥¤льност≥ визначених орган≥в держави. «в≥дси так≥ р≥зновиди юридичного процесу, ¤к карний, цив≥льний, адм≥н≥стративний ≥ т.д. ѕричому, ¤к правило, сам≥ процеси розум≥ютьс¤ вин¤тково в юрисдикц≥йному значенн≥. «азначена класиф≥кац≥¤ в принцип≥ ц≥лком прийн¤тна, тому що м≥стить визначений матер≥ал дл¤ з'¤суванн¤ загальних ≥ особливих момент≥в процесу ¤к комплексу, так ≥ його окремих п≥дрозд≥л≥в. ќднак, вона не дозвол¤Ї установити функц≥ональний зв'¤зок юридичного процесу з≥ структурою механ≥зму правового регулюванн¤, а також узагальнити юридичний процес не т≥льки ¤к пол≥структурний комплекс, але ≥ ¤к функц≥ональну систему. ” д≥йсност≥ ж основ дл¤ класиф≥кац≥њ р≥зновид≥в юридичного процесу б≥льше, наприклад, в узагальнених комплексах по функц≥ональн≥й ознац≥, коли вид≥л¤ютьс¤ чотири основн≥ комплексн≥ р≥зновиди процес≥в: установчий, правотворч≥й, правозастосовч≥й, контрольний.

¬они розр≥зн¤ютьс¤ перш за все за своњм зм≥стом ≥ функц≥¤м, характеру спонукальних чи обставин загальних юридичних факт≥в, специф≥чност≥ безпосереднього юридичного насл≥дку.

”—“јЌќ¬„»… ѕ–ќ÷≈— - це специф≥чна д≥¤льн≥сть уповноважених орган≥в держави, посадових ос≥б ≥ громадських орган≥зац≥й по реал≥зац≥њ норм матер≥ального права, що встановлюють њхню правомочн≥сть по формуванню, чи л≥кв≥дац≥њ перетворенню орган≥в держави, посадових ос≥б ≥ ≥нших керуючих суб'Їкт≥в. ƒана д≥¤льн≥сть виражаЇтьс¤ головним чином у зд≥йсненн≥ д≥й по п≥дготовц≥ умов орган≥зац≥њ, проведенню чи вибор≥в призначенню керуючих суб'Їкт≥в ≥ твердженню в≥дпов≥дних установчих результат≥в, —понукальними обставинами установчого процесу звичайно Ї в≥дпов≥дн≥ юридичн≥ чи акти юридичн≥ стани, наприклад, вит≥канн¤ терм≥ну повноважень орган≥в чи держави терм≥ну призначенн¤ посадовоњ особи. ”становчий процес надзвичайно р≥зноман≥тний по своЇму конкретному зм≥ст≥. « найб≥льш розповсюджених його вид≥в можна вказати на д≥¤льн≥сть по виборам представницьких орган≥в держави, народних суд≥в, д≥¤льн≥сть по призначенню посадових ос≥б ≥ т.д.

”становчий процес можна розгл¤дати й у план≥ процесуального режиму, оск≥льки юридична атмосфера формуванн¤ орган≥в держави, посадових ос≥б ≥ суб'Їкт≥в права носить р≥зний характер ≥ ви¤вл¤Їтьс¤ в р≥зних умовах. ѕравом≥рно вид≥л¤ти наступн≥ установч≥ режими: публ≥чний режим - вибори вс≥х представницьких орган≥в держави; режим призначенн¤ посадових ос≥б в умовах номенклатури; режим пор¤дку утворенн¤ юридичних ос≥б - розпор¤дницький, дозв≥льний ≥ ¤вочно-нормативний.

ѕ–ј¬ќ“¬ќ–„≤… ѕ–ќ÷≈— - це специф≥чна д≥¤льн≥сть уповноважених орган≥в держави, громадських орган≥зац≥й ≥ посадових ос≥б, що складаютьс¤ ≥з системи д≥й по п≥дготовц≥, твердженню й оф≥ц≥йному оголошенню нормативно-правових акт≥в. ¬она виражаЇтьс¤ насамперед у т≥м, що маЇ на мет≥ створенн¤ ≥ п≥дтримки системи права в належному стан≥, що в≥дпов≥даЇ потребам правового регулюванн¤ на т≥м чи ≥ншому етап≥ розвитку сусп≥льства.

—понукальними обставинами правотворчого процесу безпосередньо виступають об'Їктивна потреба в правовому оформленн≥ в≥дпов≥дних сусп≥льних в≥дносин, а також про¤ву права правотворчоњ ≥н≥ц≥ативи. ” правотворчост≥ легко знайти вс≥ основн≥ елементи процесуальноњ форми з њхн≥ми специф≥чними рисами й особливост¤ми.

ѕ–ј¬ќ«ј—“ќ—ќ¬„≤…ѕ–ќ÷≈— - це такий комплекс, що по своЇму обс¤з≥ Ї дом≥нуючим у систем≥ юридичного процесу, а по своЇму соц≥альному призначенню уступаЇ лише правотворчост≥. ѕравозастосуванн¤ поширене у вс≥л¤ких сферах, безпосередньо зв'¤зано з реал≥зац≥Їю ≥нтерес≥в ≥ насущних нестатк≥в р≥зних суб'Їкт≥в

права ≥ тому виконуЇ найб≥льше ≥стотну функц≥ю в механ≥зм≥ правового регулюванн¤. ѕравозастосовч≥й процес - специф≥чна д≥¤льн≥сть уповноважених орган≥в держави, громадських орган≥зац≥й, посадових ос≥б по розгл¤ду

вс≥л¤ких ≥ндив≥дуальних справ, що мають юридичн≥ значенн¤. ¬она пол¤гаЇ в т≥м, що над≥л¤Ї одних суб'Їкт≥в правомочност≥, покладанн≥ на ≥нших суб'Їкт≥в юридичних обов'¤зк≥в, дозвол≥ споровши про право, розгл¤д справ про правопорушенн¤ ≥ в≥дпов≥дно до юридичноњ в≥дпов≥дальност≥.

—понукальними обставинами правозастосовчого процесу безпосередньо виступають юридичн≥ факти ≥ фактичн≥ склади.  ≥нцевими юридичними насл≥дками Ї в≥дпов≥дн≥ правозастосовч≥ акти вс≥л¤кого призначенн¤, що м≥ст¤ть розпор¤дженн¤ ≥ндив≥дуального характеру. ÷е однаковою м≥рою стосуЇтьс¤ характеристики ¤к правозастосовчих проваджень, так ≥ правозастосовчих стад≥й ≥ режим≥в.

 ќЌ“–ќЋ№Ќ»… ѕ–ќ÷≈— - це правова форма д≥¤льност≥ орган≥в держави, громадських орган≥зац≥й ≥ посадових ос≥б, що виражаютьс¤ в зд≥йсненн¤ юридично значимих д≥й за спостереженн¤м ≥ перев≥ркою в≥дпов≥дност≥ виконанн¤ ≥ дотриманн¤ п≥длеглими суб'Їктами нормативно-правових розпор¤джень ≥ припиненн≥ правопорушень в≥дпов≥дними орган≥зац≥йно-правовими засобами:

1) установленн¤ фактичного виконанн¤ заданого управл≥нського р≥шенн¤;

2) дача правильноњ об'Їктивноњ сусп≥льно-пол≥тичноњ ≥ юридичноњ оц≥нки результатам перев≥рки стану дотриманн¤ правових розпор¤джень;

3) прийн¤тт¤ ефективних по зм≥сту р≥шень, спр¤мованих на удосконалюванн¤ д≥¤льност≥ п≥дконтрольного об'Їкта;

4) забезпеченн¤ оперативного найб≥льш повного ≥ ¤к≥сного виконанн¤ прийн¤того р≥шенн¤.

—понукальними обставинами контрольного процесу Ї потреба в створенн≥ найб≥льш спри¤тливих умов дл¤ реал≥зац≥њ нормативно-правових розпор¤джень у поводженн≥, д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в сусп≥льних в≥дносин, забезпеченн≥ ефективност≥ правового регулюванн¤. ¬≥дновленн¤ стану законност≥ ≥ правопор¤дку у випадках њхнього порушенн¤. —воЇр≥дн≥сть контрольного процесу в т≥м, що в≥н займаЇ самост≥йне м≥сце в структур≥ юридичного процесу ¤к комплексноњ системи, пронизуЇ њх своњм орган≥зуючим впливом, спри¤Ї зд≥йсненню названих правових форм на належному орган≥зуючому р≥вн≥.

–озгл¤нута конструкц≥¤ юридичного процесу, посл≥довн≥сть розташуванн¤ окремих њхн≥х р≥зновид≥в виправдан≥ самою лог≥кою механ≥зму правового регулюванн¤, у ¤кому ¤к безпосередн≥ генератори юридичного впливу виступають сам≥ р≥зн≥ суб'Їкти, утворен≥ в результат≥ установчого процесу. –еальний юридичний вплив припускаЇ накладене функц≥онуванн¤ правозастосовчоњ ≥ контрольноњ д≥¤льност≥, зд≥йснюваноњ на основ≥ нормативних розпор¤джень, що встановлен≥ в результат≥ правотворчост≥.