—уб'Їкти правов≥дносин



—уб'Їкти (сторони) правов≥дносин - це учасники правового в≥дношенн¤, що волод≥ють взаЇмними правами й обов'¤зками.

Ќайчаст≥ше таких стор≥н два: продавц≥ ≥ покупець при куп≥вл≥-продажу; сл≥дчий ≥ св≥док при виробництв≥ допиту ≥ т.п. ќднак бувають ≥ багатоб≥чн≥ правов≥дносини. “ак, кожен громад¤нин ≥з приводу своњх конституц≥йних прав знаходитьс¤ в правов≥дносинах ≥з вс≥ма ≥ншими суб'Їктами, у тому числ≥ ≥ з державою: ус≥ вони зобов'¤зан≥ поважати його права, не перешкоджати њхньоњ реал≥зац≥њ.

„исленн≥ ≥ р≥зноман≥тн≥ по своЇму склад≥ суб'Їкти правов≥дносин можуть бути розд≥лен≥ на ≥ндив≥дуальн≥ ≥ колективн≥, до ≥ндив≥дуальних суб'Їкт≥в в≥днос¤тьс¤ громад¤ни даноњ держави, ≥ноземн≥ громад¤ни, особи без громад¤нства ≥ так≥, що мають подв≥йне громад¤нство. —еред колективних суб'Їкт≥в можна вид≥лити державно-територ≥альн≥ утворенн¤ (держави, суб'Їкти федерац≥й, м≥ста, райони й ≥нш≥ територ≥альн≥ одиниц≥, виборч≥ округи), њхнЇ населенн¤, ≥ також орган≥зац≥њ (державн≥ органи, сусп≥льн≥ об'Їднанн¤, п≥дприЇмства, комерц≥йн≥ структури ≥ ≥нш≥).

“ак, громад¤ни Ї суб'Їктами багатьох правов≥дносин: майнових, житлових, брачно-с≥мейних, крим≥нально-правових ≥ ≥н. ƒержава вступаЇ в м≥жнародно-правов≥, конституц≥йно-правов≥, цив≥льно-правов≥ (наприклад, ≥з приводу об'Їкт≥в державноњ власност≥) ≥ де¤к≥ ≥нш≥.

ћожлив≥сть того чи ≥ншого суб'Їкта бути учасником правов≥дносини визначаютьс¤ його правосуб'Їктн≥стю, тобто здатн≥стю бути суб'Їктом права. ѕравосуб'Їктн≥сть Ї особливою властив≥стю, пол≥тико-юридичним станом визначеноњ особи ≥ включаЇ три елементи:

- правоздатн≥сть - здатн≥сть мати суб'Їктивн≥ права ≥ юридичн≥ обов'¤зки;

- д≥Їздатн≥сть - здатн≥сть реал≥зувати права й обов'¤зки своњми д≥¤ми;

- дел≥ктоздатн≥сть - здатн≥сть нести юридичну в≥дпов≥дальн≥сть за своњ д≥њ.

¬ажливою властив≥стю правосуб'Їктност≥ Ї њњ гарантован≥сть державою: в≥дпов≥дн≥ державн≥ органи зобов'¤зан≥ забезпечити кожному суб'Їкту можлив≥сть повного ≥ безперешкодного зд≥йсненн¤ прав, а також виконанн¤ обов'¤зк≥в, обумовлених його правосуб'Їктн≥стю. як вказуЇтьс¤ в ћ≥жнародному пакт≥ про цив≥льн≥ ≥ пол≥тичн≥ права, прийн¤тому ќќЌ у 1966 р., "кожна людина, де б в≥н н≥ знаходивс¤, маЇ право на визнанн¤ його правосуб'Їктност≥".

ќбс¤г правосуб'Їктност≥ р≥зних суб'Їкт≥в права р≥зний. ƒл¤ ≥ндив≥дуальних суб'Їкт≥в в≥н в основному залежить в≥д в≥ку, громад¤нства, стану щиросердечного здоров'¤. “ак, з 18 рок≥в виникаЇ пасивне виборче право ≥ право на одруженн¤, з 14 рок≥в - обов'¤зок нести в≥дпов≥дальн≥сть за зд≥йсненн¤ найб≥льш небезпечних, а з 16 рок≥в - ус≥х злочин≥в ≥ т.п. √ромад¤ни даноњ держави мають великий обс¤г прав у пол≥тичн≥й сфер≥ в пор≥вн¤нн≥ з ≥ноземц¤ми, у тому числ≥ правом обирати ≥ бути обраними в органи державноњ влади, правом займати р¤д посад, у тому числ≥ й в органах державного керуванн¤ й ≥н., чого позбавлен≥ ≥ноземц≥ й особи без громад¤нства. Ћюди, що страждають щиросердечними захворюванн¤ми, у встановленому законом пор¤дку обмежуютьс¤ в правах (у тому числ≥ у виборчому прав≥, прав≥ розпор¤джатис¤ своЇю власн≥стю ≥ т.п.). ƒе¤кою м≥рою правосуб'Їктн≥сть залежить ≥ в≥д ≥нших обставин, таких, ¤к п≥л, утворенн¤ й ≥н. ”се це обумовлюЇ ту обставину, що при р≥вному правовому статус≥ громад¤н реальне правове положенн¤ кожного з них неоднаково.

ѕравосуб'Їктн≥сть державно-територ≥альних утворень ≥ њхнього населенн¤, њхн¤ можлив≥сть вступати в т≥ чи ≥нш≥ правов≥дносини визначаютьс¤ м≥жнародно-правовими актами,  онституц≥Їю держави, ≥ншими законами. “ак, обс¤г повноважень –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ ≥ њњ суб'Їкт≥в визначаЇтьс¤  онституц≥Їю –‘, конституц≥¤ми республ≥к у склад≥ ‘едерац≥њ, статутами крањв, областей ≥ ≥нших суб'Їкт≥в ‘едерац≥њ й ≥н.

ѕравосуб'Їктн≥сть орган≥в держави, що волод≥ють владними повноваженн¤ми, визначаЇтьс¤ њхньою компетенц≥Їю, а правосуб'Їктн≥сть орган≥зац≥й ≥ ≥ндив≥дуальних суб'Їкт≥в, що зд≥йснюють виробничу, комерц≥йну й ≥ншу господарську д≥¤льн≥сть ≥ зареЇстрованих у встановленому пор¤дку, - статусом юридичноњ особи. ќбс¤г компетенц≥њ ≥ юридичного статусу залежить перш за все в≥д ц≥лей створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ державного чи органа юридичноњ особи.

–озр≥зн¤Їтьс¤ три види правосуб'Їктност≥: загальна (здатн≥сть, абстрактна по сут≥, бути суб'Їктом права взагал≥); галузева (здатн≥сть бути суб'Їктом права в≥дпов≥дноњ правовоњ галуз≥); спец≥альна (здатн≥сть бути суб'Їктом визначеноњ групи сусп≥льних в≥дносин у рамках конкретноњ галуз≥ права).

«агальною правосуб'Їктн≥стю волод≥ють ус≥ суб'Їкти. «окрема, ус≥ громад¤ни потенц≥йно можуть стати нос≥¤ми практично вс≥х прав ≥ обов'¤зк≥в. ¬иключенн¤ складають лише т≥, котр≥ обумовлен≥ незм≥нними (наприклад, п≥длога) чи необоротними (такими, ¤к в≥к, невил≥ковна щиросердечна хвороба) обставинами.

√алузевою ≥ спец≥альною правосуб'Їктн≥стю волод≥ють не вс≥ особи. —уб'Їктом крим≥нально-правових в≥дносин, наприклад, можуть бути т≥льки громад¤ни й ≥нш≥ ≥ндив≥дуальн≥ суб'Їкти, але не орган≥зац≥њ, а суб'Їктом в≥дносин в≥дпов≥дальност≥ за посадов≥ злочини - т≥льки посадов≥ особи ≥ представники влади.

¬арто мати на уваз≥, що право- ≥ д≥Їздатн≥сть розд≥л¤ютьс¤ т≥льки в цив≥льному прав≥. ÷ив≥льна правоздатн≥сть виникаЇ з моменту народженн¤ (наприклад, право мати власн≥сть), а д≥Їздатн≥сть з'¤вл¤Їтьс¤ п≥зн≥ше - обмежена з 14 ≥ повна з 18 рок≥в. ¬ ≥нших же галуз¤х права право- ≥ д≥Їздатн≥сть нерозривн≥ й утвор¤ть Їдину правод≥Їздатн≥сть: ¤кщо людина маЇ визначене право, в≥н завжди може реал≥зувати його самост≥йно.

≤ правоздатн≥сть, ≥ д≥Їздатн≥сть громад¤нина можуть бути обмежен≥ т≥льки у випадках, установлених законом, ≥ т≥льки в судовому пор¤дку.



Ќа головну



Hosted by uCoz