ѕраво не може ≥снувати без правов≥дносин, ¬ќЌќ реал≥зуЇтьс¤ в правов≥дносинах, живе ≥ д≥Ї в них. ѕравов≥дносини - це конкретна форма бутт¤ права. ѕравов≥дносини безпосередньо пов'¤зан≥ з державою ≥ громад¤нським сусп≥льством, з системою права ≥ законодавства.

ўоб розкрити пон¤тт¤ правов≥дносин потр≥бно в≥дмежувати њх в≥д ≥нших соц≥альних в≥дносин - моральних, економ≥чних, пол≥тичних, рел≥г≥йних ≥ ≥нших. ¬с≥ сусп≥льн≥ в≥дносини мають вольовий, ≥деолог≥чний характер, але правов≥дносини ще й мають державно-вольовий характер, оск≥льки державна влада юридично об'ЇктивуЇ ≥ закр≥плюЇ ц≥ в≥дносини в систем≥ д≥ючих законодавчих ≥ п≥дзаконних нормативно-правових акт≥в. ѕравов≥дносини, ¤к правило, не можуть ≥снувати без системи права ≥ законодавства. Ќорми права ≥ законодавства в≥дображають модел≥ правов≥дносин. ¬ нормах права вказуЇтьс¤ зм≥ст правов≥дносин, умови њх виникненн¤, сторони, ¤к≥ приймають в них участь.

ѕравов≥дносини на в≥дм≥ну в≥д ≥нших сусп≥льних в≥дносин охорон¤ютьс¤ державною владою в≥д порушень. ƒержава встановлюЇ санкц≥њ за порушенн¤ тих чи ≥нших правов≥дносин, за матер≥альну шкоду, за порушенн¤ юридичних обов'¤зк≥в, за факти правопорушень.

”часники правов≥дносин зв'¤зан≥ м≥ж собою конкретними суб'Їктивними правами ≥ обов'¤зками, ¤к≥ мають оф≥ц≥йний юридичний характер. ћ≥ж ними ≥снуЇ суб'Їктивний ≥ндив≥дуальний зв'¤зок на п≥дстав≥ законодавчих акт≥в.

“радиц≥йно у нас вважалось, що правов≥дносини не можуть ≥снувати без системи права ≥ законодавства. –азом ≥з тим, ¤к показала практика, в останн≥ роки в сусп≥льств≥ може ≥снувати дв≥ групи правов≥дносин: правов≥дносини, ¤к≥ врегульован≥ законодавством, ≥ правов≥дносини, ¤к≥ не врегульован≥ законодавством. ÷е обумовлено в≥дсутн≥стю законодавства, ¤ке регулюЇ певн≥ сусп≥льн≥ в≥дносини. Ќаприклад, орендн≥ в≥дносини м≥ж суб'Їктами цив≥льного права виникали ≥ ≥снували тривалий час до виданн¤ закону про оренду. “ак≥ в≥дносини також виникають, коли виникаЇ необх≥дн≥сть застосовувати аналог≥ю права ≥ закону. “аким чином, правов≥дносини можуть ≥снувати ≥ без прийн¤тих закон≥в, хоча п≥зн≥ше вони оф≥ц≥йно в≥дображаютьс¤ в оф≥ц≥йних нормативних актах.

÷ей факт обумовлений також бартерними в≥дносинами. ÷≥ в≥дносини можуть виникати також на п≥дстав≥ природного права, стих≥йно.

–азом ≥з тим можуть ≥снувати факти, коли закони ≥снують, але правов≥дносини не виникають, оск≥льки немаЇ механ≥зму њх реал≥зац≥њ, не склались умови дл¤ њх реал≥зац≥њ тощо. “аким чином, може ≥снувати три ситуац≥њ: Ї закони ≥ Ї правов≥дносини; Ї закони, але немаЇ правов≥дносин; Ї природн≥ правов≥дносини, але немаЇ закон≥в.

ѕравов≥дносини виникають ≥ ≥снують тод≥, коли Ї два ≥ б≥льша суб'Їкти сусп≥льних в≥дносин, м≥ж ¤кими виникають права ≥ обов'¤зки з приводу задоволенн¤ матер≥альних ≥ духовних потреб ≥ ≥нтерес≥в зац≥кавлених стор≥н, ¤к≥ можуть бути врегульован≥ ≥ неврегульован≥ законодавством.

ѕравов≥дносини - це так≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, ¤к≥ мають вольовий надбудовний характер ≥ ≥ндив≥дуальний правовий зв'¤зок м≥ж суб'Їктами права в форм≥ юридичних прав ≥ обов'¤зк≥в, ¤к≥ охорон¤ютьс¤ державною владою, в≥дпов≥дають або не суперечать принципам правовоњ держави ≥ правового громад¤нського сусп≥льства.

ѕравов≥дносини важко зрозум≥ти без розгл¤ду структури ≥ вид≥в правов≥дносин. ¬ структуру правов≥дносин вход¤ть так≥ елементи: суб'Їкти, об'Їкти (матер≥альн≥ або духовн≥), зм≥ст (юридичн≥ права ≥ обов'¤зки).

—уб'Їктами правов≥дносин можуть бути ф≥зичн≥ ≥ юридичн≥ особи, ¤к≥ повинн≥ мати певн≥ правов≥ властивост≥ - бути правоздатними, д≥Їздатними ≥ дел≥ктоздатними.

ѕравоздатн≥сть - це здатн≥сть особи мати юридичн≥ права ≥ обов'¤зки. ¬она наступаЇ з моменту народженн¤ ≥ втрачаЇтьс¤ з≥ смертю ф≥зичноњ особи.

ƒ≥Їздатн≥сть - це здатн≥сть своњми д≥¤ми набувати юридичн≥ права ≥ нести юридичн≥ обов'¤зки. ¬она виникаЇ з дн¤ повнол≥тт¤ - з 18 рок≥в, а ¤кщо особи одружуютьс¤, то з дн¤ одруженн¤ (з 17 рок≥в дл¤ ж≥нок ≥ 18 рок≥в дл¤ чолов≥к≥в). ¬ окремих випадках шлюбний в≥к може бути зменшений на один р≥к.

ƒел≥ктоздатн≥сть - це здатн≥сть особи нести юридичну в≥дпов≥дальн≥сть. ƒел≥ктоздатн≥сть не завжди сп≥впадаЇ з д≥Їздатн≥стю. ¬ р≥зних правов≥дносинах ≥ в р≥зних галуз¤х права д≥Їздатн≥сть наступаЇ з р≥зного в≥ку.

ќб'Їктами правов≥дносин можуть бути матер≥альн≥ ≥ духовн≥ ц≥нност≥. ƒо матер≥альних ц≥нностей в≥днос¤тьс¤ засоби виробництва, майно, реч≥, грош≥, ц≥нн≥ папери тощо. ƒо духовних ц≥нностей в≥днос¤тьс¤ твори мистецтва, культури, житт¤, честь ≥ г≥дн≥сть особи, авторськ≥ права тощо. ќб'Їктами правов≥дносин можуть бути т≥ об'Їкти, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в цив≥льному товарооб≥гу, а також д≥¤льн≥сть ≥ повед≥нка суб'Їкт≥в.

«м≥ст правов≥дносин. ¬ зм≥ст правов≥дносин вход¤ть юридичн≥ або природн≥ права ≥ обов'¤зки учасник≥в сусп≥льних в≥дносин.  р≥м того, спец≥ал≥сти розр≥зн¤ють юридичний ≥ фактичний зм≥ст правов≥дносин. ÷≥ сторони зм≥сту правов≥дносин нерозривно пов'¤зан≥ м≥ж собою. ‘актичний зм≥ст правов≥дносин виражаЇ матер≥альн≥ або духовн≥ ц≥нност≥, стосовно ¤ких виникли правов≥дносини. ёридичний зм≥ст складають суб'Їктивн≥ права ≥ обов'¤зки учасник≥в правов≥дносин. ÷≥ суб'Їктивн≥ права¤ ≥ обов'¤зки, ¤к правило, закр≥плен≥ в нормативно-правових актах ≥ правов≥дносини зм≥нюютьс¤ на п≥дстав≥ законодавчих акт≥в.

ƒл¤ прикладу розгл¤немо найб≥льш розповсюджен≥ правов≥дносини стосовно договору куп≥вл≥-продажу або оренди житлового прим≥щенн¤. ѕо договору куп≥вл≥-продажу в правов≥дносинах можна вид≥лити так≥ елементи: суб'Їкти - продавець ≥ покупець; об'Їктами правов≥дносин Ї майно, товари або ≥нш≥ ц≥нност≥, ¤к≥ продаЇ продавець ≥ купуЇ покупець; в зм≥ст вход¤ть права ≥ обов'¤зки продавц¤ ≥ покупц¤; продавець маЇ право продати майно (р≥ч) ≥ право вимагати грош≥ за варт≥сть майна, його обов'¤зок продати добро¤к≥сне майно (р≥ч) ≥ видати його покупцев≥ п≥сл¤ того, ¤к заплачено за майно; покупець маЇ право вимагати продажу ¤к≥сного майна (реч≥) ≥ видач≥ його п≥сл¤ сплати грошей, обов'¤зок покупц¤ - заплатити за варт≥сть даного майна.

¬иди правов≥дносин. ѕравов≥дносини мають дуже р≥зноман≥тний характер, ≥ њх вид≥в дуже багато:

1) «алежно в≥д урегульованост≥ законодавством вони можуть бути врегульован≥ законом (нормативним актом) ≥ не врегульован≥ - природн≥ правов≥дносини.

2) «алежно в≥д галузей права (предмета правового регулюванн¤) вони можуть бути конституц≥йн≥, адм≥н≥стративн≥, цив≥льно-правов≥, ф≥нансово-правов≥, трудов≥, земельн≥, еколог≥чн≥, крим≥нально-правов≥ тощо.

3) ¬ залежност≥ в≥д к≥лькост≥ суб'Їкт≥в, ¤к≥ приймають участь в правов≥дносинах, њх можна под≥лити на прост≥ (два суб'Їкти) ≥ складн≥, коли ≥снуЇ три ≥ б≥льше суб'Їкт≥в.

4) ѕо методу правового регулюванн¤ правов≥дносини можуть бути догов≥рн≥ ≥ управл≥нськ≥ (державно-владн≥).

5) ѕо зм≥сту сусп≥льних в≥дносин вони можуть мати характер пол≥тичних, економ≥чних, моральних, рел≥г≥йних, м≥жнародних в≥дносин.

6) ѕо зм≥сту повед≥нки суб'Їкт≥в вони можуть бути активн≥ (виконанн¤ обов'¤зк≥в) њ пасивн≥ (утриманн¤ в≥д певних фактичних ф≥зичних д≥й).

7) ¬ залежност≥ в≥д функц≥онального призначенн¤ вони можуть бути регул¤тивн≥ (статичн≥ - закр≥плююч≥ ≥ динам≥чн≥ - розвиваюч≥) ≥ охоронн≥ (соц≥альн≥ ц≥нност≥).

8) ѕо терм≥ну тривалост≥ - короткочасн≥, ¤к≥ завершуютьс¤ виконанн¤м учасниками своњх прав ≥ обов'¤зк≥в, ≥ продовжуюч≥, ¤к≥ не завершуютьс¤ виконанн¤м одних прав ≥ обов'¤зк≥в (наприклад, трудов≥ правов≥дносини п≥сл¤ укладенн¤ трудового договору).

9) ѕо характеру в≥дносин, ¤к≥ можуть регулюватись нац≥ональною системою права ≥ нормами м≥жнародного права, - внутр≥шн≥ правов≥дносини ≥ м≥жнародн≥ правов≥дносини.