—оц≥альне регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою соц≥альних норм - загальних правил повед≥нки людей, колектив≥в, соц≥альних груп, що мають значенн¤ зразк≥в ≥ поширюютьс¤ на невизначене коло випадк≥в. Ќормативне соц≥альне регулюванн¤ дозвол¤Ї установити в житт≥ людей Їдиний, загальний пор¤док. ” систему соц≥альних норм вход¤ть норми права, мораль, звичањ, традиц≥њ, норми громадськ≥ орган≥зац≥њ, рел≥г≥йн≥ норми. Ќайб≥льш значимими Ї норми морал≥ ≥ права.

” регулюванн≥ сусп≥льних в≥дносинах право ≥ мораль взаЇмод≥ють один з одним, робл¤чи взаЇмний вплив. ¬они побудован≥ на Їдиних основах, виражають загальнолюдськ≥ ц≥нност≥ й ≥деали, покликан≥ регулювати поводженн¤ людей. ” той же час це р≥зн≥ нормативн≥ регул¤тори, вони мають своњ особливост≥.

ћораль (моральн≥сть), на в≥дм≥ну в≥д права, - це правила повед≥нки людей, що виражають сформован≥ в сусп≥льств≥ представленн¤ про справедлив≥сть, добро, достоњнство, чест≥, сов≥ст≥. ».  ант писав, що право визначаЇ необх≥дн≥сть д≥й, що в≥дбуваютьс¤ з чи повноважень ≥з примуса, а мораль визначаЇ необх≥дн≥сть д≥й, що в≥дбуваютьс¤ з внутр≥шнього обов'¤зку, що виникаЇ з права ≥нших людей, а не з примуса людини.

як≥ ж особливост≥ права ≥ морал≥?

ћоральн≥ норми волод≥ють великий що впливаЇ .силом≥ць. ¬они д≥ють через св≥дом≥сть людей, п≥дтримуютьс¤ сусп≥льною думкою. јле моральн≥ норми не всесильн≥. ¬они в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥домою невизначен≥стю, моральними погл¤дами людей у залежност≥ в≥д р≥вн¤ њхньоњ культури, в≥ку. –озходженн¤ в моральних представленн¤х часто привод¤ть до конфл≥ктних ситуац≥й, життЇвим з≥ткненн¤м. Ќорми морал≥ не забезпечуютьс¤ ¤кими-небудь особливими законами, державними органами.

ѕраво також виражаЇтьс¤ в загальних правилах повед≥нки, нормах. ” своњй основ≥ правов≥ норми мають моральний характер. Ќаприклад, ¤к морал≥, так ≥ праву суперечать д≥њ, що принижують достоњнство людськоњ особистост≥, що заз≥хають на його житт¤ ≥ волю. ќднак правов≥ норми виражен≥ в законах, ≥нших юридичних документах; вони мають оф≥ц≥йний характер ≥ зв'¤зан≥ часом ≥з примусовим виконанн¤м правил покол≥нн¤. ¬иражаючи в нормативних документах, правов≥ норми в≥др≥зн¤ютьс¤ строгою визначен≥стю по зм≥сту, однозначн≥стю.

Ќа в≥дм≥ну в≥д морал≥, право характеризуЇтьс¤ тим, що юридичн≥ норми п≥дтримуютьс¤ силою державного примусу ≥ при необх≥дност≥ до порушника можуть бути застосован≥ д≥юч≥, часом тверд≥ м≥ри. —ила морал≥, виражена в сусп≥льн≥й думц≥, дуже значна, але вона спрацьовуЇ не завжди, а головне - немаЇ особливого апарата, ¤кий би своЇю д≥¤льн≥стю ефективно забезпечував проведенн¤ в житт¤ необх≥дних м≥р.