ƒержава ≥ сусп≥льство



ƒержава ≥ сусп≥льство не тотожн≥. ѓх необх≥дно розр≥зн¤ти.

ƒержава вид≥лилас¤ ≥з сусп≥льства на в≥дом≥й ступ≥н≥ його зр≥лост≥. —усп≥льство - мати держави, ≥ в≥дпов≥дно держава - дит¤ сусп≥льства, продукт сусп≥льного розвитку. яке сусп≥льство - таке ≥ держава. ƒержава ви¤вл¤Ї турботу про чи сусп≥льство, навпроти, чи паразитуЇ нав≥ть розтрощуЇ сусп≥льний орган≥зм. ” м≥ру того ¤к сусп≥льство переходить у своЇму поступальному розвитку в≥д одн≥Їњ формац≥њ до ≥ншоњ, в≥д нижчоњ ступ≥н≥ до вищого, м≥н¤Їтьс¤ ≥ держава. ¬оно також стаЇ б≥льш зробленим ≥ цив≥л≥зованим.

¬и¤вленн¤ законом≥рностей сп≥вв≥дношенн¤ цив≥льного сусп≥льства ≥ держави дозвол¤Ї правильно проанал≥зувати весь шл¤х. пройдений людством, зрозум≥ти сучасн≥ проблеми державност≥, побачити перспективи пол≥тичних ≥ власне державних форм, у ¤ких розвиваютьс¤ жив≥ сусп≥льства р≥зних крањн. —аме сусп≥льство не Ї простою сукупн≥стю ≥ндив≥д≥в. ÷е складний соц≥альний орган≥зм, продукт взаЇмод≥њ людей, визначена орган≥зац≥¤ њхнього житт¤, зв'¤зане насамперед з виробництвом, обм≥ном ≥ споживанн¤м життЇвих благ. —усп≥льство - складна динам≥чна система зв'¤зку людей, об'Їднаних с≥мейними узами, груповими, становими, класовими в≥дносинами. ÷е така сп≥льн≥сть ≥ндив≥д≥в, де д≥ють уже не б≥олог≥чн≥, а соц≥альн≥ закони. √лобальн≥ проблеми виживанн¤ людського роду сьогодн≥ стають визначальними дл¤ нормального сусп≥льного розвитку.

–озгл¤д сусп≥льства ¤к сукупн≥сть сусп≥льних в≥дносин дозвол¤Ї, по-перше, п≥дходити до йому ≥сторично (вид≥лити р≥зн≥ сусп≥льн≥ формац≥њ, розр≥зн¤ти етапи розвитку сусп≥льства), по-друге, ви¤вити специф≥ку головних сфер громадського житт¤ (економ≥чноњ, духовноњ), по-третЇ, називати суб'Їкт≥в соц≥ального сп≥лкуванн¤ (особист≥сть, родина, нац≥¤, держава й ≥н.).

“≥ сам≥ соц≥альн≥ суб'Їкти в р≥зний час, у р≥зних обставинах ≥ в р≥зних сферах громадського житт¤ за¤вл¤ють про себе чи в пол≥тичних, чи в непол≥тичних формах. ѕол≥тичн≥ форми громадського житт¤ зв'¤зан≥ з пол≥тичною орган≥зац≥Їю сусп≥льства, його пол≥тичною системою, у ¤ку ¤к складену частину входить ≥ держава. ѕол≥тична система - це ст≥йка форма людських в≥дносин, за допомогою ¤коњ приймаютьс¤ ≥ провод¤тьс¤ в житт¤ авторитарн≥-владн≥ дл¤ вс≥х член≥в чи сусп≥льства дл¤ њхньоњ частини р≥шенн¤.

ѕол≥тична система м≥стить у соб≥ чотири п≥дсистеми;

1) пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ;

2} пол≥тичн≥ норми;

3) пол≥тичн≥ в≥дносини;

4) пол≥тичну ≥деолог≥ю.

√овор¤ть також про суб'Їкт≥в пол≥тичноњ системи ≥нституц≥онального (парламент, президент, ур¤д, профсп≥лки й ≥н.) ≥ функц≥онального р≥вн¤ (арм≥¤, церква, лоб≥, опозиц≥¤ ≥ т.д.). Ќазивають ≥ функц≥њ пол≥тичноњ системи:

- визначенн¤ ц≥лей розвитку сусп≥льства;

- пол≥тична ≥нтеграц≥¤ сусп≥льства;

- регулюванн¤ режиму сусп≥льно-пол≥тичноњ д≥¤льност≥;

- лег≥тимац≥¤ пол≥тичного режиму;

- моб≥л≥зац≥¤ ресурс≥в ≥ ≥н.

ѕол≥тичну систему сусп≥льства утвор¤ть р≥зноман≥тн≥ орган≥зац≥њ, ≥нститути, заснуванн¤ боротьби за владу, за њњ утриманн¤, використанн¤, орган≥зац≥ю ≥ функц≥онуванн¤. —п≥вв≥дношенн¤ цив≥льного сусп≥льства ≥ його пол≥тичноњ системи - це сп≥вв≥дношенн¤ зм≥сту ≥ форми. як≥ люди, ¤к≥ њхн≥ потреби й ≥нтереси, ¤к вони задовольн¤ють своњ потреби, у ¤к≥ класи ≥ групи вход¤ть ≥ ¤к≥ ≥нтереси лежать в основ≥ природно-≥сторичних утворень людей - усе це в≥дбиваЇтьс¤ на пол≥тичних ≥нститутах.

√оловними пол≥тичними об'Їднанн¤ми боротьби за владу й утриманн¤ влади в сучасному сусп≥льств≥ виступають пол≥тичн≥ парт≥њ. ¬елика роль належить також профес≥йним союзам, об'Їднанн¤м по в≥ков≥й ≥ полов≥й ознац≥. якщо так≥ орган≥зац≥њ сформувалис¤, спрощуЇтьс¤ ви¤вленн¤ ≥нтерес≥в р≥зних груп населенн¤, пошук л≥дер≥в, здатних ут≥лювати волю громад¤н у житт¤. јле така множинна (плюрал≥стична) демократ≥¤ можлива т≥льки у в≥льному сусп≥льств≥ в≥льних людей,



Ќа головну



Hosted by uCoz