ѕор≥вн¤льна характеристика форми держави й ≥сторичного типу держави



“ип держави - це сукупн≥сть ≥стотних ознак, властивих державам Їдиноњ сусп≥льно-економ≥чноњ формац≥њ.

¬ основ≥ под≥лу держав на типи лежать економ≥чн≥ в≥дносини: 1) в≥дносини з виробництва матер≥альних благ; 2) способи розпод≥лу матер≥альних благ; 3) способи споживанн¤ матер≥альних благ.

≤снують 2 класи:

≈ксплуатуюч≥ й експлуатован≥ (базуючись приватн≥й власност≥)

ƒержава ¤вл¤Ї собою знар¤дд¤ за допомогою ¤кого пануючий клас зм≥цнюЇ своЇ пануванн¤. “ому кожн≥й форм≥ експлуатац≥њ в≥дпов≥даЇ визначений тип держави ≥ права: рабовласницький, феодальний, буржуазний.

–абовласницька держава. ƒержава - монарх≥¤, республ≥ка (аристократична, демократична)

‘еодальне - монарх≥њ, м≥ськ≥ республ≥ки

Ѕуржуазного типу - демократичн≥ республ≥ки, конституц≥йн≥ монарх≥њ.

“иполог≥¤ держав т≥сно зв'¤зана з пон¤тт¤м форми держави. ќсобливост≥ кожного конкретного типу держави встановлюютьс¤ на основ≥ анал≥зу його орган≥зац≥йного пристрою, метод≥в зд≥йсненн¤ державноњ влади.

„≥ткого сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж типом ≥ формою держави немаЇ. « одн≥Їњ сторони в межах держави того самого типу можуть зустр≥чатис¤ р≥зн≥ форми орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ державноњ влади, а з ≥нший держави р≥зного типу можуть мати однакову форму. —воЇр≥дн≥сть конкретноњ форми держави будь-¤кого ≥сторичного пер≥оду визначаЇтьс¤ насамперед ступенем зр≥лост≥ сусп≥льства ≥ державного житт¤, задачами ≥ ц≥л¤ми, що ставить перед собою держава. ≤ншими словами, категор≥¤ форми держави безпосередньо залежить в≥д його зм≥сту ≥ визначаЇтьс¤ њм.

—ерйозний вплив на форму держави робить культурний р≥вень народу, його ≥сторичн≥ традиц≥њ, характер рел≥г≥йних св≥топогл¤д≥в, нац≥ональн≥ особливост≥, природн≥ умови проживанн¤ й ≥нш≥ фактори. —пециф≥ку форми держави визначаЇ також характер взаЇмин держави ≥ його орган≥в з недержавними орган≥зац≥¤ми (парт≥¤ми, профсп≥лками, сусп≥льними рухами, церквою й ≥ншими орган≥зац≥¤ми).

‘орма держави - складне сусп≥льне ¤вище, що м≥стить у соб≥ три взаЇмозалежних елементи: форму правл≥нн¤, форму державного устрою ≥ форму державного режиму.

‘орма правл≥нн¤ ¤вл¤Ї собою структуру вищих орган≥в державноњ влади, пор¤док њх утворенн¤ ≥ розпод≥л компетенц≥њ м≥ж ними. ѕо ознаках форми державного правл≥нн¤ п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на: - монарх≥чн≥ ( одноособов≥, спадкоЇмн≥); - республ≥канськ≥ ( колег≥альн≥, виборн≥)

‘орма державного устрою - це нац≥ональна й адм≥н≥стративно-територ≥альна буд≥вл¤ держави, що розкриваЇ характер, взаЇмин м≥ж його складовими частинами, м≥ж центральними ≥ м≥сцевими органами державного керуванн¤, влади. «а формою державного устрою вс≥ держави можна п≥дрозд≥лити на три основн≥ групи : - ун≥тарне; - федеративне; - конфедеративне.

‘орми державного режиму - ¤вл¤ють собою сукупн≥сть способ≥в ≥ метод≥в зд≥йсненн¤ влади державою. ƒержавний режим - найважлив≥ша складова частина пол≥тичного режиму, що ≥снуЇ в сусп≥льств≥. ƒержавн≥ режими можуть бути демократичними й антидемократичними (тотал≥тарн≥, авторитарн≥, расистськ≥). тому основним критер≥Їм класиф≥кац≥њ держав по дан≥й ознац≥ Ї демократизм форм ≥ метод≥в зд≥йсненн¤ державноњ влади. ƒл¤ рабовласницьких держав характерн≥ ≥ деспот≥¤ ≥ демократ≥¤; дл¤ феодал≥зму - ≥ не обмежена влада феодала, монарха, ≥ народн≥ збори; дл¤ сучасноњ держави - ≥ тотал≥таризм, ≥ правова демократ≥¤.



Ќа головну



Hosted by uCoz