ћехан≥зм держави ≥ його структура



ћехан≥змом держави, ¤к правило, вважаЇтьс¤ система орган≥в державноњ влади (апарат держави) та ≥нших основних ≥нститут≥в держави. ƒо механ≥зму держави, пор¤д з органами державноњ влади, належать також громад¤нство, територ≥¤ (територ≥альний устр≥й), бюджетна, грошова ≥ банк≥вська системи, «бройн≥ —или та ≥нш≥ в≥йськов≥ формуванн¤ держави, державн≥ символи тощо.

“аке розум≥нн¤ механ≥зму держави взагал≥ ≥ украњнськоњ держави зокрема не викликаЇ запереченн¤. ¬арто лише додатково наголосити на системност≥ п≥дходу до цього ¤вища.

ћехан≥зм держави - це система орган≥в ≥ орган≥зац≥й та ≥нших ≥нститут≥в держави, ¤к≥ складають њњ орган≥зац≥йну основу: орган≥зац≥йно-пол≥тичну, орган≥зац≥йно-економ≥чну та ≥нш≥.

ƒо орган≥зац≥йно-пол≥тичноњ основи держави, тобто до њњ пол≥тичного механ≥зму належать насамперед: органи державноњ влади, територ≥¤ держави, «бройн≥ —или та ≥нш≥ державн≥ в≥йськов≥ формуванн¤, державн≥ символи, столиц¤ держави.

ƒо орган≥зац≥йно-економ≥чноњ основи держави, тобто до њњ економ≥чного механ≥зму належать передус≥м: бюджетна, грошова ≥ банк≥вська системи, державна власн≥сть та ≥нш≥ орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ важел≥ д≥¤льност≥ держави.

ƒо соц≥альноњ (орган≥зац≥йно-соц≥альноњ) основи держави, тобто до њњ соц≥ального механ≥зму належать переважно: громад¤нство, а також державн≥ соц≥альн≥ системи: охорони здоров'¤, соц≥ального захисту тощо.

ƒо орган≥зац≥йно-культурноњ (духовноњ) основи держави, тобто до њњ культурного (духовного) механ≥зму в≥днос¤тьс¤ насамперед: державна мова, державн≥ системи осв≥ти, вихованн¤, науки, культури тощо.

ѕр≥оритетним елементом (складовою) механ≥зму держави Ї њњ пол≥тична основа, пол≥тичний механ≥зм, зокрема органи державноњ влади.

—истему орган≥в державноњ влади, за  онституц≥Їю крањни, складають: 1. ќрган законодавчоњ влади. 2. √лава держави. 3. ќргани виконавчоњ влади. 4. ќргани судовоњ влади. 5. ≤нш≥ органи держави.

ќрганом законодавчоњ влади Ї ¬ерховна –ада ”крањни. ¬ерховна –ада Ї загальнонац≥ональним, виборним, представницьким, колег≥альним, пост≥йно д≥ючим, однопалатним органом законодавчоњ влади, ¤кий складаЇтьс¤ з 450-ти народних депутат≥в. ¬они обираютьс¤ на основ≥ загального, р≥вного ≥ пр¤мого виборчого права шл¤хом таЇмного голосуванн¤ терм≥ном на чотири роки (ст. 76).

√лавою держави Ї ѕрезидент ”крањни. «а  онституц≥Їю, в≥н Ї гарантом державного суверен≥тету, територ≥альноњ ц≥л≥сност≥, додержанн¤  онституц≥њ, прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина (ст. 102). ѕрезидент обираЇтьс¤ громад¤нами ”крањни на основ≥ загального, р≥вного ≥ пр¤мого виборчого права при таЇмному голосуванн≥ строком на 5 рок≥в. ¬≥н призначаЇ ѕрем'Їр-м≥н≥стра (за згодою ¬ерховноњ –ади) ≥ член≥в  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в за поданн¤м ѕрем'Їр-м≥н≥стра (ст. 106).  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в Ї в≥дпов≥дальним перед ѕрезидентом та п≥дконтрольним ≥ п≥дзв≥тним ¬ерховн≥й –ад≥.

ќргани виконавчоњ влади, за  онституц≥Їю, - становл¤ть собою певну систему. ƒо нењ вход¤ть:  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в, ¤кий Ї вищим органом у систем≥ орган≥в виконавчоњ влади, м≥н≥стерства та ≥нш≥ органи центральноњ виконавчоњ влади ≥ м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ. ÷≥ органи (органи виконавчоњ влади) Ї, образно кажучи, "хребтом" держави ≥ державноњ влади. якщо ур¤д Ї сильним, то, ¤к правило, сильною Ї ≥ держава.

—удочинство в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤, в≥дпов≥дно до  онституц≥њ,  онституц≥йним —удом та судами загальноњ юрисдикц≥њ (ст. 124).

ƒо орган≥в судовоњ влади належать також ¬ища рада юстиц≥њ.

ѕор¤д з цими. органами державноњ влади Ї органи, ¤к≥ передбачен≥  онституц≥Їю, але безпосередньо не в≥днесен≥ до орган≥в певного виду державноњ влади. ÷е, зокрема. ÷ентральна виборча ком≥с≥¤, Ќац≥ональна рада ”крањни з питань телебаченн¤ ≥ рад≥омовленн¤ тощо.



Ќа головну



Hosted by uCoz