“ерм≥н "держава" ми зустр≥чаЇмо дуже часто в засобах масовоњ ≥нформац≥њ та побут≥. ѕрот¤гом тривалого ≥сторичного пер≥оду не було наукового визначенн¤ цього пон¤тт¤ ≥ його зм≥ст часто м≥н¤вс¤. Ќаприклад, французький король Ћюдов≥к XIV ототожнював державу ≥з своЇю верховною владою ≥ говорив, що "держава - це ¤". ¬≥н мав певну рац≥ю, оск≥льки вс¤ вища влада належала йому, але ототожнювати владу одного монарха з державою не можна. ¬ колишньому —–—– вживавс¤ терм≥н (лозунг): "ƒержава - це ми". ƒержаву ототожнювали з ус≥м народом. ’оча народ ≥ громад¤ни дуже т≥сно пов'¤зан≥ з державою, але ототожнювати њх неправильно. ¬.≤.Ћен≥н ототожнював державу з машиною дл¤ придушенн¤ одного класу ≥ншим. ƒл¤ певних ≥сторичних пер≥од≥в так≥ пор≥вн¤нн¤ можлив≥, особливо коли ≥снують авторитарн≥ або диктаторськ≥ режими. ¬ даних пор≥вн¤нн¤х виражаЇтьс¤ суть держави, а не њњ пон¤тт¤ ≥ визначенн¤.

Ќауковий п≥дх≥д до визначенн¤ пон¤тт¤ держави, ¤к ≥ будь-¤кого ≥ншого пон¤тт¤, вимагаЇ в≥дмежувати одне пон¤тт¤ в≥д ≥ншого або в≥д аналог≥чних соц≥альних ¤вищ. “акими аналог≥чними або близькими соц≥альними ¤вищами Ї родове ≥ громад¤нське сусп≥льство, пол≥тичн≥ парт≥њ, рел≥г≥йн≥ ≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ, колон≥њ, нап≥вколон≥њ, дом≥н≥они, маф≥озн≥ орган≥зац≥њ.

ƒержава в≥д ус≥х цих соц≥альних ¤вищ в≥др≥зн¤Їтьс¤ такими найб≥льш важливими ознаками: 1) особливим апаратом публ≥чноњ влади; 2) територ≥альною ознакою; 3) суверен≥тетом публ≥чноњ влади; 4) на¤вн≥стю закон≥в, ¤к≥ видаЇ держава; 5) ст¤гуванн¤м податк≥в, правом вз¤тт¤ кредит≥в ≥ позик.

1. ¬ родовому сусп≥льств≥ не було особливого апарату публ≥чноњ влади, оск≥льки управл≥нн¤ зд≥йснювалось вс≥ма членами роду або –адою стар≥йшин на громадських засадах. ¬лада в родовому сусп≥льств≥ маЇ соц≥альний характер, а з виникненн¤м держави вона набуваЇ пол≥тичного характеру. јпарат публ≥чноњ влади в≥др≥зн¤Їтьс¤ ≥ в≥д суб'Їкт≥в громад¤нського сусп≥льства. –обота в державному апарат≥ Ї основною, а в багатьох випадках ≥ Їдиною. ƒержава Ї ¤дром пол≥тичноњ системи сусп≥льства ≥ виступаЇ в≥д мен≥ всього населенн¤ або пан≥вного класу чи соц≥альноњ групи. ѕубл≥чна влада маЇ свою систему державних орган≥в, ¤к≥ складаютьс¤ ≥сторично ≥ мають своњ особливост≥. ¬ своњй сукупност≥ вони виступають ¤к особлива пол≥тична орган≥зац≥¤ народу, пан≥вного класу або соц≥альноњ групи, ¤ка використовуЇ њњ дл¤ задоволенн¤ своњх потреб ≥ ≥нтерес≥в або ≥нтерес≥в народу. ƒержава виступаЇ ≥ ¤к суб'Їкт м≥жнародних в≥дносин в≥д ≥мен≥ всього сусп≥льства або народу. јпарат публ≥чноњ влади складаЇтьс¤ ≥з апарату управл≥нн¤ ≥ апарату примусу. ƒо апарату управл≥нн¤ в≥днос¤тьс¤ законодавча ≥ виконавча влада: парламент, ѕрезидент ≥ його апарат,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в, м≥н≥стерства ≥ в≥домства, м≥сцев≥ держадм≥н≥страц≥њ тощо. ƒо апарату примусу в≥днос¤тьс¤ арм≥¤, пол≥ц≥¤ (м≥л≥ц≥¤), суди, прокуратура, виправно-трудов≥ колон≥њ тощо.

Ќа¤вн≥сть в сусп≥льств≥ особливого апарату публ≥чноњ влади Ї головною ознакою держави. ÷¤ ознака дуже т≥сно пов'¤зана з ≥ншими ознаками.

2. ƒругою ознакою держави Ї на¤вн≥сть територ≥њ. “еритор≥¤ держави визначаЇтьс¤ њњ кордонами. ¬ територ≥ю держави входить суша, внутр≥шн≥ мор¤, озера, р≥ки, зовн≥шн≥ мор¤ в межах 12-мильнсй зони (20 км) - територ≥альн≥ води, континентальний шельф, пов≥тр¤ний прост≥р в межах кордон≥в, дипломатичн≥ представництва, посольства ≥ консульства, торгов≥, пасажирськ≥ та в≥йськов≥ морськ≥ ≥ пов≥тр¤н≥ судна, л≥таки ≥ косм≥чн≥ апарати.

ƒержава закр≥плюЇ своЇ населенн¤ за певними територ≥¤ми, встановлюЇ певний режим проживанн¤ ≥ пересуванн¤ в межах територ≥њ, а також вињзд за кордон, в ≥нш≥ держави. ƒержавна влада розповсюджуЇтьс¤ на вс≥х громад¤н ≥ на всю територ≥ю держави ≤з цими двома ознаками пов'¤заний ≥нститут громад¤нства або п≥дданства, залежно в≥д форми правл≥нн¤. √ромад¤нство - це пол≥тико-правова приналежн≥сть особи до певноњ держави.

“еритор≥¤ держави може мати пост≥йний ≥ в≥дносно тимчасовий характер. Ѕез ц≥Їњ ознаки не може ≥снувати держава, оск≥льки вс¤ територ≥¤ Ї власн≥стю вс≥Їњ держави, матер≥альною базою розвитку сусп≥льства. Ѕез територ≥њ держава не може бути суб'Їктом м≥жнародних в≥дносин.

3. “ретьою ознакою держави Ї њњ суверен≥тет. ÷¤ ознака також дуже т≥сно пов'¤зана з ≥ншими ознаками. —уверен≥тет держави означаЇ, що державна влада - Їдина в межах своЇњ територ≥њ, не залежить в≥д ≥нших пол≥тичних влад всередин≥ крањни ≥ особливо в≥д ≥нших держав у вир≥шенн≥ питань внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики. —уверен≥тет означаЇ також, що державна влада (найвищ≥ органи) може в≥льно приймати т≥ чи ≥нш≥ р≥шенн¤ в своњх ≥нтересах або в ≥нтересах ≥нших держав. ѕорушенн¤ суверен≥тету веде до частковоњ або повноњ втрати незалежност≥ держави. «а ц≥Їю ознакою держава в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д колон≥й, нап≥вколон≥й, дом≥н≥он≥в тощо.

4. ƒержава ≥ сусп≥льство не можуть функц≥онувати ≥ розвиватись, ¤кщо немаЇ закон≥в. “≥льки держава маЇ право видавати закони, ¤к≥ Ї загальнообов'¤зковими дл¤ вс≥х громад¤н ≥ посадових ос≥б на вс≥й територ≥њ. «акони направлен≥ на регулюванн¤ ≥ охорону економ≥чних, пол≥тичних та ≥нших соц≥альних в≥дносин ≥ соц≥альних ц≥нностей сусп≥льства. ƒержавна влада Ї Їдиним суб'Їктом, ¤кий маЇ таке право, оск≥льки вона виступаЇ в≥д ≥мен≥ всього сусп≥льства, ¤к ¤дро пол≥тичноњ системи. “аких закон≥в не мають права видавати ≥нш≥ суб'Їкти пол≥тичноњ системи ≥ громад¤нського сусп≥льства. «аконодавство Ї складовою частиною механ≥зму функц≥онуванн¤ вс≥Їњ держави ≥ сусп≥льства.

5. ƒержава на в≥дм≥ну в≥д ≥нших суб'Їкт≥в сусп≥льних в≥дносин ≥ родового сусп≥льства ст¤гуЇ податки з≥ своњх громад¤н, п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, що знаход¤тьс¤ на њњ територ≥њ.  р≥м того, держава бере займи ≥ кредити ѕодатки ≥ займи йдуть на утриманн¤ державного апарату, бюджетних орган≥зац≥й ≥ розвиток загальнонародних соц≥ально-економ≥чних ≥ пол≥тичних програм: буд≥вництво електростанц≥й, дор≥г тощо.

 р≥м того, держава маЇ свою ф≥нансову систему та грош≥, без ¤ких не може нормально функц≥онувати держава ≥ сусп≥льство; державну мову; нац≥ональну культуру; державн≥ символи - герб, прапор, г≥мн.

ќтже, держава - це особлива пол≥тична орган≥зац≥¤ публ≥чноњ влади, ¤ка маЇ свою територ≥ю, суверен≥тет, видаЇ закони, ст¤гуЇ податки з метою нормального функц≥онуванн¤ сусп≥льства, виступаЇ ¤к суб'Їкт м≥жнародних в≥дносин ≥ виражаЇ ≥нтереси всього народу чи пан≥вного класу (соц≥альних груп).