ѕитанн¤ про походженн¤ або виникненн¤ держави можна розгл¤дати з двох позиц≥й. ѕо-перше, ¤ким чином в умовах родового сусп≥льства зародилась держава? ѕо-друге, ¤ким чином в останн≥ стол≥тт¤ ≥ в сучасний пер≥од виникають нов≥ держави? ”мови виникненн¤ держави в останн≥ стол≥тт¤ в≥дом≥, оск≥льки збереглись ≥сторичн≥ джерела виникненн¤ таких держав. ѓх можна проанал≥зувати щодо виникненн¤ нових суверенних держав п≥сл¤ розпаду –ад¤нського —оюзу, в тому числ≥ ≥ виникненн¤ ”крањни.

Ѕ≥льш складн≥ше питанн¤ - виникненн¤ держави в "до≥сторичний" пер≥од, в умовах родового сусп≥льства, оск≥льки дуже мало збереглось письмових джерел, де по¤снюютьс¤ причини ≥ умови њњ виникненн¤. ¬ зв'¤зку з цим (та з ≥нших причин) в науц≥ виникло дек≥лька теор≥й про ≥сторичне походженн¤ держави. ƒо таких теор≥й (концепц≥й) в≥днос¤тьс¤: теолог≥чна (божественна), косм≥чна, догов≥рна, патр≥архальна, патримон≥альна, завоюванн¤ (насильства), соц≥ально-економ≥чна або класова.

ќдн≥Їю з найдавн≥ших теор≥й Ї теолог≥чна або теор≥¤ божественного походженн¤ держави. ѓњ суть зводитьс¤ до того, що держава виникла по Ѕож≥й вол≥, або визначена людин≥ Ѕогом. ѕ≥дтвердженн¤ ц≥Їњ теор≥њ ми можемо знайти в Ѕ≥бл≥њ (—тарий «апов≥т), де говоритьс¤ про виникненн¤ держави в —тародавньому ≤зрањл≥, коли ћойсей виводив Їврењв з ™гипту. ÷¤ теор≥¤ мала усп≥х у стародавньому св≥т≥: в крањнах ƒалекого —ходу, в ™гипт≥, ¬авилон≥, —ир≥њ та ≥нших.

ƒругою теор≥Їю Ї догов≥рна теор≥¤ про походженн¤ держави, ¤ка Ї складовою частиною теор≥њ "природного права" (XVII-XVIII стол≥тт¤). —уть ц≥Їњ концепц≥њ зводитьс¤ до того, що держава ≥ право виникли ≥з людських угод, що вони створен≥ по вол≥ людей шл¤хом сусп≥льного договору дл¤ захисту власност≥, житт¤ ≥ свободи людей. ≈лементи ц≥Їњ теор≥њ можна знайти в процес≥ виникненн¤ держави в —тародавньому –им≥, коли точилас¤ боротьба м≥ж патриц≥¤ми ≥ плебе¤ми за державну владу ≥ вони прийшли до компром≥су - угоди.

“рет¤ - патр≥архальна теор≥¤ виводить походженн¤ держави в≥д с≥м'њ, ¤ка шл¤хом розвитку переходить в р≥д, в≥д роду до племен≥, до об'Їднанн¤ племен ≥ до виникненн¤ народност≥, ¤к союзу племен. ƒержавна влада поступово виростаЇ в≥д влади батька в с≥м'њ до влади –ади стар≥йшин племен≥ ≥ дос¤гаЇ влади кн¤з¤, корол¤ або вожд¤.

„етвертою теор≥Їю Ї теор≥¤ "завоюванн¤" або насильства. ѓњ суть зводитьс¤ до того, що держава виникла в результат≥ насильства ≥ завоюванн¤ одного племен≥ ≥ншим, одного народу ≥ншим. ¬она розгл¤даЇтьс¤ ¤к пануванн¤ сильного над слабким. ÷¤ теор≥¤ розкриваЇ зовн≥шн≥, пол≥тичн≥ фактори виникненн¤ держави, але упускаЇ соц≥альн≥ причини виникненн¤ держави.

Ќайб≥льш розповсюдженою теор≥Їю виникненн¤ держави Ї соц≥ально-економ≥чна або класова (марксистська) теор≥¤. ¬она по¤снюЇ причини розпаду родового сусп≥льства виникненн¤м моногамноњ с≥м'њ, великими сусп≥льними под≥лами прац≥, переходом в≥д родовоњ (колективноњ) власност≥ до приватноњ власност≥, а також виникненн¤м протилежних антагон≥стичних клас≥в. « виникненн¤м антагон≥стичних клас≥в ≥ соц≥альних груп родове сусп≥льство (–ада стар≥йшин) уже не могли регулювати в≥дносини м≥ж цими класами ≥ соц≥альними групами. ¬ зв'¤зку ≥з цим необх≥дна була нова орган≥зац≥¤ влади - державна влада та њњ апарат, чиновники, дл¤ ¤ких управл≥нн¤ ≥ примус були основною д≥¤льн≥стю або Їдиною. ÷¤ концепц≥¤ викладена в робот≥ ‘. ≈нгельса "ѕоходженн¤ с≥м'њ, приватноњ власност≥ ≥ держави" на узагальненн≥ ≥ анал≥з≥ виникненн¤ держав в јф≥нах, —тародавньому –им≥ ≥ в германц≥в. ¬иникненн¤ кожноњ конкретноњ держави маЇ своњ особливост≥ ≥ загальн≥ законом≥рност≥: виникненн¤ моногамноњ с≥м'њ, приватноњ власност≥ ≥ протилежних антагон≥стичних клас≥в.

¬ останн≥ дес¤тил≥тт¤ розробл¤Їтьс¤ косм≥чна теор≥¤ виникненн¤ держави. ѓњ суть зводитьс¤ до того, що держава виникла ≥ була рекомендована ≥ншими косм≥чними цив≥л≥зац≥¤ми ¤к вища орган≥зац≥¤ управл≥нн¤ сусп≥льством. —уть ц≥Їњ концепц≥њ можна знайти в л≥тератур≥ останн≥х дес¤тил≥ть, де розпов≥даЇтьс¤ про роль косм≥чних цив≥л≥зац≥й в житт≥ земноњ цив≥л≥зац≥њ.

« ус≥х цих теор≥й найб≥льш обірунтована соц≥ально-економ≥чна теор≥¤ походженн¤ держави, оск≥льки розгл¤даЇ соц≥альн≥ ≥ економ≥чн≥ причини виникненн¤ держави, а також частково пол≥тичн≥ фактори. ÷¤ теор≥¤ виходить ≥з внутр≥шн≥х фактор≥в, але майже не враховуЇ зовн≥шн≥х фактор≥в, ¤к≥ впливали на виникненн¤ держави. ƒо виникненн¤ держави необх≥дно п≥дходити з р≥зних позиц≥й, розгл¤дати ¤к внутр≥шн≥, так ≥ зовн≥шн≥ фактори, ¤к причини, так ≥ умови виникненн¤ держави, а також пол≥тичн≥, економ≥чн≥, соц≥альн≥ ≥ природн≥ фактори, ¤к≥ впливали на виникненн¤ держави.

ѕитанн¤ про виникненн¤ права потр≥бно також розгл¤дати з двох позиц≥й: права, ¤ке створене державою, ≥ права, ¤к природного соц≥ального ¤вища. ¬иникненн¤ права, ¤к загальних правил повед≥нки, не можна в≥дривати в≥д соц≥ально-економ≥чних ≥ пол≥тичних фактор≥в житт¤ сусп≥льства. ¬оно виникаЇ ¤к природне право член≥в сусп≥льства, с≥м'њ, роду, племен≥ ≥ ≥снуЇ в форм≥ суб'Їктивних прав ≥ обов'¤зк≥в, в форм≥ правових звичањв, ¤к≥ мають моральний, рел≥г≥йний, економ≥чний ≥ пол≥тичний зм≥ст. « виникненн¤м держави багато правових звичањв було пристосовано чи санкц≥оновано нею ≥ вони стали оф≥ц≥йними нормами права ≥ законами.  р≥м того, держава сама почала видавати нов≥ нормативно-правов≥ акти ≥ закони дл¤ регулюванн¤ нових сусп≥льних в≥дносин.