ƒл¤ кожного сусп≥льства характерна визначена система п≥дпор¤дкуванн¤ м≥ж людьми (соц≥альна влада) ≥ регулюванн¤ њхнього поводженн¤ за допомогою загальних правил (соц≥альних норм). ¬≥дм≥тною рисою сусп≥льноњ влади ≥ норм перв≥снообщинного ладу Ї те, що вони виражали ≥ забезпечували Їдн≥сть сп≥втовариства людей, обумовлена суворою економ≥чною необх≥дн≥стю. «нар¤дд¤ прац≥ були прим≥тивн≥, продуктивн≥сть прац≥ - низька, ≥ дл¤ людей не було ≥ншого виходу, ¤к жити сп≥льно - групами, родом, плем'¤м, сп≥льно мати ≥ використовувати засобу виробництва. ÷е спричин¤ло необх≥дн≥сть сусп≥льноњ власност≥ на засоби виробництва ≥ розпод≥лу продукт≥в прац≥ на засадах р≥вност≥.

—усп≥льна влада перв≥сного сусп≥льства характеризувалас¤ низкою рис.

ѕо-перше, основою орган≥зац≥њ сусп≥льства був р≥д (родова громада) - об'Їднанн¤ людей по д≥йсному чи умовному кровному спор≥дненню, а також сп≥льност≥ майна ≥ прац≥.  ожен р≥д виступав у ¤кост≥ самост≥йноњ господарськоњ одиниц≥. –оди поЇднувалис¤ в племена чи об'Їднанн¤ племен.

ѕо-друге, соц≥альна влада будувалас¤ на засадах перв≥сноњ демократ≥њ, сусп≥льного самовр¤дуванн¤ ≥ спиралас¤ на авторитет, повагу, традиц≥њ. ќрганами влади виступали родов≥ збори, тобто збори вс≥х дорослих член≥в роду, ≥ стар≥йшини. ƒе¤к≥ функц≥њ влади виконували воЇначальники. «агальними справами племен≥ керувала рада, утворена з≥ стар≥йшин ≥ воЇначальник≥в род≥в.

ѕо-третЇ, соц≥альна влада була Їдиною, тому що роду властива взаЇмодопомога; усередин≥ родовоњ орган≥зац≥њ не було груп ≥з протилежними ≥нтересами, ≥ тому вс≥ питанн¤ вр≥вноважувалис¤ пор≥вн¤но легко, без конфл≥кт≥в.

ѕравилами поводженн¤ людей у перв≥сному сусп≥льств≥ були звичањ - ≥сторично сформован≥ норми поводженн¤, що вв≥йшли в звичку в результат≥ багаторазового застосуванн¤ прот¤гом тривалого часу. ¬они регулювали працю, побут член≥в роду, с≥мейн≥ в≥дносини ≥ т.д. ќдночасно це були ≥ норми орган≥зац≥њ громадського житт¤, ≥ норми перв≥сноњ морал≥, ≥ норми рел≥г≥њ, зв'¤зан≥ з в≥дправленн¤м обр¤д≥в, ритуал≥в.

ƒл¤ соц≥альних норм перв≥снообщинного ладу характерно те, що вони були продиктован≥ економ≥чною необх≥дн≥стю, виражали ≥нтереси вс≥х член≥в перв≥сного сусп≥льства, ≥снували у св≥домост≥ ≥ поводженн≥ людей, не передбачали ч≥ткого розпод≥лу на права й обов'¤зки, њхнЇ виконанн¤ забезпечувалос¤ в основному звичкою.